Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0194870_67464_shmorgun_n_p_golovko_i_v_finansov...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Рейтингова шкала кредитоспроможності позичальника

пор.

Значення інтегрального показника

Клас

1

Понад 200

А

2

160-200

Б

3

135-160

В

4

110-135

Г

5

Менш як 110

Д

Таблиця ...

Залежність можливостей і умов надання кредиту від рейтингу позичальника

Клас

Кредитний рейтинг

Можливість і умови надання кредиту

А

Дуже високий

Пільговий відсоток за користування кредитом. Надання кредиту без забезпечення. Контроль за фінансовим станом необов’язковий

Б

Високий

Відсоток установлюється на рівні середньої ставки, що діє на ринку. Зменшення форм забезпечення. Контроль за фінансовим станом необов’язковий

В

Задовільний

Кредит може бути наданий на загальних умовах. Здійснюється поточний контроль за фінансовим станом

Г

Низький

Кредит може буди наданий за більш високою ставкою, що включає премію за ризик; під кілька видів забезпечення, в обмеженій (розміром статутного капіталу) сумі. Здійснюється контроль за документооборотом угоди, що кредитується

Д

Неприйнятний

Кредит не видається

Таблиця ....

Розподіл показників за класами

Показники

Нормативне

Розподіл за класами

пор.

значення

1-й

2-й

3-й

1

Коефіцієнт абсолют-ної ліквідності Ка.л

0,2-0,35

0,2 і вище

0,1-0,2

< 0,1

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності Кш.л

0,5-1

0,5 і вище

0,3-0,5

< 0,3

3

Коефіцієнт поточної ліквідності Кп.л

2,0

2,0 і вище

1-2

< 1

4

Коефіцієнт оборотно-сті активів Коб

Приско-рення

На одному рівні

Уповіль-нення

5

Коефіцієнт автономії Ка

0,5

0,5 і вище

0,3–0,5

< 0,3

Аналіз ділової активності підприємства Теоретичні аспекти оцінки ділової активності суб’єктів господарювання

Оцінка ділової активності передбачає визначення результативності діяльності суб’єкта господарювання шляхом застосування комплексної оцінки ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, що формують оптимальне співвідношення темпів зростання основних показників, а також зумовлюють проміжні та кінцеві результати діяльності.

В умовах нестабільної економіки виділяють такі рівні ділової активності:

високий (достатній);

середній (задовільний);

низький (незадовільний).

Нормальна ситуація властива високому рівню ділової активності та означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб’єкта господарювання, при яких формується стійка тенденція підвищення темпів зростання оціночних показників.

Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень ділової активності якого відповідає середньому і визначається як збіг господарських умов та чинників, при яких формується тенденція до погіршення стану підприємства та спостерігається нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.

Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової активності і виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які потребують термінового вирішення. Її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників ділової активності та погрожують підприємству банкрутством.

Наступною складовою бізнес-середовища є внутрішнє середовище підприємства, яке являє собою сукупність агентів, що діють усередині підприємства, та їх відношень, які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності. До них належать керівництво, співробітники та власники.

Для досягнення головної мети будь-якого підприємства – отримання максимального прибутку – недостатньо лише забезпечити виробництво необхідними сировиною, матеріалами та високотехнологічним обладнанням.

Оскільки вплив середовища на ділову активність підприємства характеризується багатьма факторами, розглянемо дві їх групи, що відповідають складовим бізнес-простору. Так, до зовнішніх відносять фактори:

  1. міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноекономічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції;

  2. національні, що включають політичні, економічні, демографічні чинники;

  3. ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники.

До внутрішніх факторів відносять:

конкурентну позицію підприємства;

принципи діяльності;

ресурси та їх використання;

маркетингову ситуацію й політику;

фінансовий менеджмент.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]