100 Чол. На 1 км2. Але ця цифра не розкриває справжню картину

розселення. 9/10 населення Китаю проживає в східній його частині на 1/3

частині території. На півострові Корея на рівнинах густота населення

досягає понад 250 чол. на 1 км2, в Японії - понад 300 чол., а на Тайвані

- понад 500 чол. на 1 км2. Разом з тим у Монголії та на Тибетському

нагір'ї вона становить 1 чол. на 1 км2.

Урбанізація в кожній з країн Східної Азії має свої особливості. Японія -

високоурбанізована країна, де значна частина населення зосереджена в

багатомільйонних агломераціях, а в центральній частині країни формується

потужний мегалополіс. Високий рівень урбанізації в Республіці Корея. А

от Китай - все ще аграрна країна, майже 80 % його населення проживає в

сільській місцевості, хоча частка міського населення Китаю (понад 250

млн чоловік) дорівнює кількості міського населення, наприклад США.

Країни Східної Азії дуже різні за розмірами території, державним

устроєм, рівнем економічного розвитку. Японія - економічно розвинута

країна з ринковим господарством, член «великої сімки». Китай - найбільша

в світі за населенням країна з централізовано керованою економікою. КНДР

- соціалістична держава. Республіка Корея та Тайвань, відомі під назвою

«далекосхідних тигрів», - типові країни нової індустріалізації. Монголія

- країна постсоціалістичної економіки. яка активно будує ринкове

господарство. Нарешті Аоминь - колонія Португалії о досить невизначеним

статусом.

59. Загальний огляд Латинської Америки.

Політичний прорив незалежної України в Латинську Америку відбувся, коли після участі у спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій 50-річному ювілею її заснування, Л.Кучма здійснив офіційні візити до Бразилії (25-26 жовтня 1995 р.), Аргентини (26-29 жовтня) і Чилі (29-31 жовтня). В ході них відбулися його зустрічі та переговори з президентами Фернандо Енріке Кардозо, Карлосем Саулем Менемом і Едуардо Фреєм Руїс-Тагле, керівниками парламентів, Верховних Судів, міністрами, підприємцями і представниками місцевих українських громад. За підсумками візитів були підписані “Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і ФРБ” (25 жовтня, перша угода такого рівня з європейською державою), “Декларація про принципи відносин між Україною і АР” (27 жовтня) і Спільна українсько-чилійська декларація (30 жовтня), а також угоди про торговельно-економічне співробітництво (аналогічні договори зі США були укладені лише в 1994-1995 рр.). 12-13 квітня 1997 р. відбувся офіційний візит делегації Верховної Ради на чолі з О.Морозом до Республіки Куба, а 24-26 вересня того ж року на запрошення президента Мексики Ернесто Седильйо Понсе де Леона Мехіко з державним візитом відвідав Л.Кучма. Тоді була підписана “Декларація про принципи відносин між Україною та МСШ”, Меморандум про взаєморозуміння щодо створення механізму консультацій з питань, що становлять взаємний інтерес та інші документи. Наступного місяця у Львові й Києві побувала урядова делегація бразильського штату Парана, де мешкає близько 300 тис. вихідців з України та їхніх нащадків. В ході перебування гостей було підписано протокол про наміри щодо співробітництва між Львівщиною і штатом Парана. 28 30 червня 1998 р. в Україні з державним візитом перебував президент Аргентини Карлос Менем. Під час візиту були підписані “Договір про дружні відносини і співробітництво” та Угода про науково-технічну співпрацю, відзначено, що Україна і Аргентина виступили ініціаторами розвитку з’язків між Організацією ЧЕС та Спільним ринком країн Південної Америки (МЕРКОСУР). Важливим фактором у налагодженні відносин нашої держави з країнами Латинської Америки виступає наявність у них численної української діаспори, особливо в Бразилії та Аргентині (біля 250 тис. чол.). Українське населення мешкає переважно в Буенос-Айресі та суміжних аргентинській провінції Місіонес і бразильському штаті Парана. Після того як у новій конституції цього штату 1988 р. з’явилася стаття, що гарантувала вільний вибір вивчення мов, в університеті Куритиби почалося викладання української мови, літератури й історії. На початку 1992 р. в Буенос-Айресі з’явилася Аргентино-українська торгова палата, що об’єднує півсотні місцевих підприємців.