
- •1.Характеристика високорозвинутих країн світу.
- •2.Характеристика середньо розвинутих країн перехідної економіки.
- •4.Характеристика країн центрально-керованої економіки
- •5.Характеристика країн, що розвиваються
- •6.Типологія країн світу за площею чисельністю географічним положенням
- •7. Типологія країн світу за формами правління та адміністративно-територіальним устроєм.
- •8.Сучасна політична карта світу, етапи її формування в хх столітті
- •9.Охарактеризувати мінеральні ресурси світу.
- •10.Охарактеризувати земельні ресурси світу.
- •11. Охарактеризувати водні ресурси світу.
- •12.Охарактеризувати рекреаційні ресурси світу.
- •25. Географія газової промисловості світу
- •26. Географія хімічної промисловості світу.
- •27. Електроенергетика світу.
- •28. Альтернативна енергетика.
- •29. Географія чорної металургії.
- •30. Географія кольорової металургії
- •31. Машинобудування світу.
- •32. Географія зернових культур.
- •33. Географія технічних культур.
- •34. Географія тваринництва.
- •35. Географія транспортного комплексу.
- •36. Екологічні проблеми людства, шляхи їх розвинення.
- •47. Росія – євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 – в Північній Азії.
- •50.Комплексна характеристика Індії
- •51. Комплексна характеристика Мексики.
- •52. Комплексна характеристика Канади.
- •53. Комплексна характеристика Туреччини.
- •54.Комплексна характеристика пар.
- •3,1%. Інфляція - 7%.
- •1996 Році частка золота у вартісному обсязі продукції гірничодобувної
- •56. Загальна характеристика нової індустрії.
- •57. Загальний огляд країн Західної Європи.
- •58.Загальний огляд країн Східної Азії
- •100 Чол. На 1 км2. Але ця цифра не розкриває справжню картину
- •59. Загальний огляд Латинської Америки.
- •60. Загальний огляд Африки.
56. Загальна характеристика нової індустрії.
Характеристика індустрії гостинності на сучасному етапі В останні десятиліття міжнародний туризм зробив гігантський ривок, перетворившись в одну з найбільших і високоприбуткових галузей світового господарства. На його частку припадає 7% загального обсягу інвестицій, 5% у сіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами. Міжнародний туризм робить величезний вплив на такі ключові сектори економіки, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, виступаючи каталізатором соціально-економічного розвитку. Він забезпечує зайнятість понад 250 млн осіб, тобто кожного восьмого працівника у світі. При всьому вражаюче зростання індустрії гостинності саме якісні зрушення в туристському попиті і пропозиції визначали розвиток міжнародного туризму в останні десятиліття. У середині 80-х рр.. в туристському попиті західноєвропейських держав виявилися нові тенденції. Вони були зумовлені низкою факторів економічного і соціального порядку, а також змінами в психології сучасної людини. Вирішальний вплив на структуру туристського споживання зробило погіршення економічної кон'юнктури. Криза, що охопила індустріально розвинені країни, супроводжувався різким падінням купівельної спроможності населення. Зміни в соціальній сфері, пов'язані з погіршенням економічної кон'юнктури, у свою чергу, позначилися нахарактері туристського попиту. Був знижений вік виходу на пенсію, подовжений відпускний період, скорочений робочий тиждень і введений гнучкий гра фік роботи. Ці заходи, спрямовані на згладжування сформованих диспропорцій на ринку праці, одночасно сприяли збільшенню фонду вільного часу населення і розширення кола потенційних споживачів туристських послуг. Нарешті, сучасний характер туристського попиту складається під впливом суб'єктивних факторів. З появою нових цінностей у психології людини відбуваються глибокі зміни. Вони обумовлені наступними моментами: більш вільним, безпосереднім самовираженням і самоутвержде еніем особистістю своїх фізичних і духовних даних; переглядом відносин з іншими індивідуумами, соціальними групами та установами; формуванням іншого ставлення до природи. Розглянуті фактори визначили глибокі зрушення в туристському споживанні. Зі збільшенням обсягу вільного часу на тлі погіршення загальноекономічної ситуації в рекреаційному поведінці населення інших є дві головні тенденції - дроблення відпускного періоду і зростання нетривалих поїздок. На початку 80-х рр.. в Австрії і Великобританії понад 20% населення виїжджали на відпочинок влітку і взимку, а 10% відправлялися в подорожі три і більше разів на рік.Аналогічна ситуація склалася в Італії, Німеччині, інших розвинутих країнах Європи. Тури стали менш тривалими, але більш частими. У західній літературі це явище отримало назву «подорожі з інтервалами», які користуються попитом протягом усього року з деяким пожвавленням у квітні, вересні-жовтні та лютому, допомагаючи вирішити одну з найгостріших проблем т урістской галузі - згладити сезонну нерівномірність у роботі підприємств транспорту , розміщення, громадського харчування. Інша тенденція - розширення туристського попиту літніх людей. На перший погляд, туризм осіб старше 55 років може здатися парадоксом, так як вихід на пенсію і забезпечує заслужений відпочинок. Однак поглиблене вивчення потреб різних вікових груп населення свідчить, що така проблема не тільки існує, але коштує дуже гостро. На відміну від зайнятої частини населення, для якої туризм - це відпочинок, що дозволяє відійти від повсякденних турбот і відновити свою працездатність, для пенсіонерів, які мають багато вільного часу, турпоїздка - форма активного способу життя. Дана обставина, зокрема, ого сняет наявність туристського ринку осіб старшого віку - «туризм третього віку». Нарешті, докорінні зміни відбуваються в стилі відпочинку. Пасивне проведення часу на пляжі, хоча і залишається найбільш поширеною формою проведення відпустки, все в ме ньшей і меншою мірою відповідає процесу зростаючої диверсифікації індивідуальних запитів. На зміну «трьом S» море-сонце-пляж (Sea-Sun-Sand) поступово приходить формула «три L» національні традиції-пейзаж-дозвілля (Lore-Landscape-Leisure). Вона найкращим обра зом відповідає новим цінностям, які затверджуються в психології людини і отримують вираження в поведінці і мисленні сучасного туриста. Останні десятиліття в секторі туризму були відзначені поглибленням спеціалізації, наростанням процесів концентрації виробництва, переходом на нові технології. У туризмі, як і в інших галузях економіки, спеціалізація стала важливим принципом організації роботи підприємств. Серед багатьох напрямків діяльності фірма виділяє для себе головні, концентруючи на них про АГАЛЬНІ зусилля. Ці напрямки спеціалізації відповідають певним сегментам туристського ринку, що складається з груп людей з відмінними характеристиками: демографічними, психографический, поведінковими та ін У міру поглиблення спеціалізації сегментація ринку стає все більш і більш деталізованою. Компанії вдаються до різних методиках, щоб підвищити однорідність виділених секторів. У готельному господарстві готелі все більше роблять ставку на конкретні сектори ринку. Частина їх специал ізіруется на обслуговуванні транзитних пасажирів з низьким і середнім рівнями доходів. Багато готелів вибирають як цільового сегменту ділових туристів. Поряд із спеціалізацією сучасна індустрія туризму характеризується наростанням процесів об'ємної активностi, централізації виробництва і капіталу. Концентрація протікає вкрай нерівномірно в різних галузях, на окремих підприємствах, в країнах. На відміну від галузей матеріального виробництва, де ще на рубежі ХІХ-ХХ ст. домінуюче становище отримали до рупние підприємства, в туризмі цей процес почався порівняно недавно, лише у 70-х рр.. Однак він проходить дуже бурхливо, охопивши всі сектори туристичної індустрії. У сфері розміщення та громадського харчування сформувалися гігантські готельні та ресторан ні ланцюга; серед турфірм виділився ряд туроператорів, що встановили контроль над основними ринками збуту туристського продукту, а ринокповітряних перевезень виявився поділеним між провідними авіакомпаніями світу.