47. Росія – євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 – в Північній Азії.

На заході Росія межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Білоруссю, на південному заході – з Україною, на півдні – з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. На сході територія Росії омивається морями Тихого, на півночі – Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів. На морські кордони припадає майже 2/3 всіх кордонів країни. До Російської Федерації належить розташована окремо на заході Калінінградська область, яка межує з Литвою й Польщею, омивається водами Балтійського моря. Більша частина території країни знаходиться в помірному поясі. Майже повсюдно клімат континентальний. Ступінь континентальності помітно зростає з заходу на схід від помірно континентального в європейській частині країни до різко континентального в Східному Сибіру, що пояснюється зменшенням впливу Атлантичного океану. На півдні Далекого Сходу, який перебуває під впливом морів Тихого океану, клімат мусонний. У Росії близько 120 тис. річок (завдовжки понад 10 км.). Найбільш великі з них: — Лєна, Іртиш, Єнісей, Об, Волга, Амур. На відстані понад 400 тис. кілометрів річки Росії придатні для судноплавства та лісосплаву. їх води є основним джерелом водопостачання міст та промислових підприємств, а в південних районах вони використовуються для зрошення. Річки багаті на гідроресурси, особливо в східних районах країни. Найбільші озера — Каспійське море, Байкал, Ладозьке, Онезьке. У РФ майже 2 млн прісних і солоних озер. Росія – багатонаціональна держава. Тут проживає понад 100 націй і народностей, що утворюють автономні республіки, краї, національні округи.

Населення по території країни розподіляється нерівномірно, що пояснюється різноманітністю природних умов, історією освоєння, різним рівнем економічного розвитку окремих територій.

48. Японія - острівна держава в північно-західній частині Тихого океану, розташована поблизу узбережжя Східної Азії, займає чотири великі острови - Хонсю (3/5 площі країни), Хоккайдо, Сікоку і Кюсю, а також безліч невеликих островів, що простягаються дугою приблизно на 3500 км від Хоккайдо на північному сході до островів Рюкю на південному заході. Внаслідок значної протяжності Японії з півночі на південь (від 45° до 22° пн.ш.) у межах її території існують великі кліматичні відмінності. У цілому клімат Японії вологий, морський. Низовини Кюсю, Сікоку, південних і східних узбереж Хонсю аж до рівнини Канто характеризуються субтропічним кліматом, тоді як у горах більш прохолодно. Низовинам північного Хонсю і Хоккайдо притаманні більш контрастні кліматичні умови з холодною зимою і коротким влітку. В інших частинах країни простежуються різні варіації клімату в залежності від особливостей рельєфу,особливо експозиції схилів. Клімат південних гірських районів зіставимо з кліматом північних рівнин. Вегетаційний період триває 250 днів на рівнинах південного Кюсю, 215 - на рівнині Канто і в горах Кюсю, 175 - на берегах Хонсю, 155 - в Японських Альпах і на західному узбережжі Хоккайдо і 125 - на північному узбережжі Хоккайдо. У природному стані грунту Японії малородючі. Їх фізичні і хімічні властивості знаходяться в тісному зв'язку з географічним положенням і геоморфологічними умовами. У горах переважають малопотужні грунти, що зазнають локальних переміщень і механічних порушень будови грунтового профілю під впливом землетрусів. На алювіальних рівнинах високих терас грунти часто вилугувані та абсолютно неродючі, а на більш низьких терасах і заплавах відрізняються важким механічним складом і тому слабодреновані. Японія належить до країн з високою щільністю населення. На 1 км2 у середньому проживає близько 336 чол. Однак щільність населення значно коливається по території. Якщо на півночі Хоккайдо вона складає близько 70 осіб/км2, то в прибережних районах місцями перевищує 500 чол./км2. Найбільша густота населення в мегаполісі Токайдо, що простягнувся на 600 км (до 1000 осіб на км2) Японія є однією з найрозвинутіших країн світу. ВНП Японії складає біля 15% світового. На сучасному етапі розвитку економіки Японії головним структурним фактором є наука і освіта, тому їм приділяється особлива увага. Відповідно до державної програми розвитку національної системи науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) було здійснено перехід від імпортування технічних досягнень до розробки власної системи НДДКР. Здійснено кардинальні заходи щодо вдосконалення підготовки кадрів та подальшого розвитку міжнародного наукового співробітництва. Були створені крупні наукові центри, які займаються розробками в галузі фізики твердого тіла, атомної енергетики, фізики плазми, новітніх конструкційних матеріалів, космічних роботів та ін. До лідерів світової економіки належать такі японські компанії, як "Тойотта Моторс", "Мацушита Електрік", "Соні корпорейшин", "Хонда Моторс", "Тошиба", "Фуджітсу" тощо. Середній та малий бізнес ефективно функціонує в усіх галузях. Він є найактивнішим та наймобільнішим елементом ринку в розвитку конкуренції, підвищенні конкурентоспроможності товару.

49. Комплексна характеристика Китаю.

Географічна характеристика Китаю

Китай - найбільш населена країна світу, розташована у Східній Азії, межує на півночі з Монголією, на північному заході з Казахстаном, на північному сході з Російською Федерацією та Північною Кореєю, південному заході з Індією та Непалом, на півдні з Бутаном, М'янмою, Лаосом та В'єтнамом. У Китаю є все: без перебільшення, величне минуле, процвітаюче сьогодення, і на думку багатьох вчених - велике майбутнє як супердержави.

Географічне положення Китаю

Китай розташований у Центральній і Східній Азії і є однією з найбільших за площею держав світу. На сході омивається водами Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану.

Тектоніка, геологічна будова, рельєф, корисні копалини Китаю

Тектоніка і геологічна будова. Головні риси рельєфу Китаю знаходяться в тісному зв'язку з геологічною будовою та історією формування території. Китайська платформа була древнім ядром, навколо якого протягом тривалої геологічної історії відбувалася консолідація всієї Східної Азії. 

Клімат Китаю

Особливості клімату Китаю визначаються в цілому різкими відмінностями атмосферного тиску в зимовий і літній сезони. Китай займає значну частину величезного азіатського материка, який взимку охолоджується набагато швидше, ніж прилеглі до нього моря. Втрати тепла відбуваються особливо швидко на високих плато. У міру того як повітря над сушею остигає, він стискається (ущільнюється) і опускається, утворюючи область високого тиску (антициклон) з центром над Джунгарією і Монголією. 

Грунти, рослинний та тваринний світ Китаю

Грунти. Завдяки надзвичайно великій різноманітності природних умов Китаю його грунтовий покрив представлений широким спектром грунтів - від бурих лісових і підзолистих на північному сході до червоноземів на півдні, а також сіро-бурих пустинних грунтів на північному заході, що розвиваються у вкрай посушливих районах. 

Населення Китаю: кількість, густота, демографічні процеси

Населення КНР складає понад 1,3 мільярди чоловік. Це одна п'ята частина усього населення Землі. Як і для багатьох країн з великими розмірами території для Китаю дуже характерні значні контрасти розселення.

Промисловість Китаю

Протягом всього часу свого існування до середини минулого століття Китай був напівфеодальною країною з нерозвиненим виробництвом і слабкою економікою. В індустріальному розвитку Китай відставав від розвинених країн на 100-150 років, по суті будучи аграрно-сировинним придатком світу. Однак, після проголошення КНР в 1949 році, в країні протягом короткого часу була проведена індустріалізація, що дало можливості для швидкого зростання промисловості. 

Сільське, лісове та рибне господарство Китаю

Китай з давніх пір є аграрною країною, але з 50-х років минулого століття він приступив до широкомасштабної індустріалізації. На початку 80-х років частка сільського господарства у ВВП становила приблизно 32%, але потім стала поступово знижуватися і в 2001 році впала до 15,2%.