
- •Методичні вказівки
- •«Системне програмування»
- •5.05010201«Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»
- •Рецензія
- •Тема 3. Мова програмування Assembler ……………………………..……..135
- •1.1. Історія розвитку мов системного програмування Питання для опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •1. Класифікація мов програмування
- •2. Розвиток мов системного програмування
- •Студент повинен
- •Питання для самоконтролю
- •Історія виникнення мови програмування с
- •2. Сфери застосування мови програмування с
- •1. Двійкова, вісімкова та шістнадцяткова системи числення.
- •2. Формати представлення чисел у різних системах числення.
- •3. Стандарти представлення чисел зі знаком.
- •Формати з плаваючою комою
- •Векторні формати
- •Приклади
- •Студент повинен
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання для опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •Приклад:
- •2. Керуючі послідовності
- •1. Види логічних операцій, які виконуються в комп’ютері.
- •За структурою
- •За типом запису даних
- •За архітектурними особливостями
- •За формою подання даних
- •Залежно від часу виконання операцій
- •Залежно від реалізації мікроалгоритму
- •Пристрій управління
- •Операційний пристрій
- •Регістри
- •2. Алгоритми виконання логічних операцій.
- •Побітові логічні операції
- •Бітові зсуви
- •Бітові операції як основа цифрової техніки[ред. • ред. Код]
- •Студент повинен
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання для опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •Студент повинен
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання для опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •Порядок використання вбудованих функцій під час написання програм.
- •2. Порядок практичного використання багатовимірних масивів під час створення програм.
- •Студент повинен
- •1. Порядок задання і створення масивів структур.
- •2. Порядок практичного використання масивів структур під час створення програм.
- •1. Створення динамічних масивів за допомогою вказівників.
- •2. Передача аргументів процедур та функцій з використанням вказівників.
- •3. Використання масивів вказівників.
- •Студент повинен
- •Питання для самоконтролю
- •1. Головні означення та властивості теорії графів.
- •Зображення графів на площині
- •1. Порядок переходу у графічний режим виводу інформації.
- •2. Функції для побудов геометричних фігур.
- •1. Базові поняття об’єктно‑орієнтованого програмування (ооп).
- •2. Успадкування та поліморфізм.
- •Практичні прийоми програмування з використанням об’єктів.
- •Студент повинен
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Мова програмування Assembler
- •3.1. Спеціалізоване використання регістрів процесора Intel 8086 Питання для опрацювання
- •Методичні рекомендації
- •1. Спеціалізоване використання регістрів даних.
- •2. Спеціалізоване використання регістрів-вказівників.
- •3.2. Способи адресації пам’яті у процесорах Intel 8086
- •1. Регістрова адресація.
- •2. Безпосередня адресація.
- •3. Пряма адресація.
- •4. Непряма адресація та її різновиди.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Особливості роботи з відеорежимами.
- •2. Порядок задання кольору для виведення даних.
- •1. Функції для керування роботою послідовного порту
- •2.Функції для керування роботою паралельного порту
1. Види логічних операцій, які виконуються в комп’ютері.
Арифметико-логічний пристрій (АЛП) (англ. Arithmetic Logic Unit, ALU) — блок процесора, що служить для виконання арифметичних та логічних перетворень над даними, що іменуються операндами. Цей пристрій є фундаментальною частиною будь-якого обчислювача, навіть найпростіші мікроконтролери мають його в складі свого ядра. Центральний процесор та відеопроцесор можуть мати кілька АЛП, що відрізняються своїм функціональним призначенням або типом оброблюваних даних.
Концепція АЛП була запропонована математиком Джоном фон Нейманом в 1945 році. В той час він працював над новим комп'ютером — EDVAC (англ. Electronic Discrete Variable Computer). В його публікації була досить докладно розглянута структура обчислювальної системи, в якій знайшлося місце для арифметичного пристрою. Фон Нейман зазначав, що наявність цього компонента є гарантією того, що комп'ютер здатний виконувати базові математичні операції, серед яких додавання, віднімання, множення та ділення.
Дослідження АЛП залишається важливою частиною комп'ютерної науки, що підпадають під арифметичні і логічні структури в системі класифікації ACM.
Умовне графічне позначення мікросхеми К155ИП3
Арифметико-логічні пристрої можуть класифікуватися за багатьма ознаками, наприклад розглянемо наступну класифікацію:
За структурою
з розподіленою логікою (з закріпленими мікроопераціями);
з зосередженою логікою (з загальними мікроопераціями).
В першому випадку, апаратура для реалізації обчислень закріплена за регістрами та розділена між ними, тобто кожен з них використовує власну логіку для виконання операцій. У пристроях другого типу вся апаратура об'єднана в АЛП, а всі регістри — в регістровому файлі.
АЛП другого типу також можна класифікувати.
За типом запису даних
послідовні;
паралельні;
послідовно-паралельні.
В основу цієї класифікації покладено особливості роботи цифрового регістра.
За архітектурними особливостями
з двоспрямованою шиною та одноадресним регістровим файлом;
з односпрямованою шиною та одноадресним регістровим файлом;
з односпрямованою шиною та двоадресним регістровим файлом.
Використання двоадресного блоку регістрів чи шини дозволяє збільшити швидкодію, адже запис та читання даних може проводитися одночасно.
За формою подання даних
з фіксованою комою;
з плаваючою комою;
універсальні.
В деяких ЕОМ передбачається спеціальний режим цілих чисел, за якого кома фіксується за останнім розрядом.
пол. === За основою системи числення операндів ===
двійкові;
трійкові;
десяткові;
шістнадцяткові.
Окрім наведених, можливі й варіанти АЛП, що працюють в системах числення з основою 2k, де k — додатнє ціле число.
Залежно від часу виконання операцій
синхронного типу;
асинхронного типу;
комбінованого типу.
На виконання всіх обчислень в синхронних АЛП відводиться один і той самий час. Проте в асинхронних, витрачається скільки тактів, скільки потрібно, а наступна операція почне виконуватись лише після сигналу про завершення поточної. Комбіновані були створення з метою поєднати простоту та швидкодію і поділяють всі операції на дві групи — одно- та багатотактні. Операції першої групи виконуються за синхронним принципом, а другої — асинхронним.