89. Дія електричного струму на людину

Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює термічну,

електролітичну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до

високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі

знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому

числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин

організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в

організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями.

90.Фактори шо впливають на наслідки ураження струмом

Характер впливу електричного струму на організм людини, а відтак і наслідки

ураження, залежать від цілої низки чинників, які умовно можна підрозділити на чинники

електричного (сила струму, напруга, опір тіла людини, вид та частота струму) та

неелектричного характеру (тривалість дії струму, шлях проходження струму через тіло

людини, індивідуальні особливості людини, умови навколишнього середовища тощо).

Реакція людського організму на проходження електричного струму через тіло людини

залежить від величини сили струму. Розрізняють три основні порогові значення сили

струму:

пороговий відчутний струм – (струм, який починає відчувати людина при його

проходженні через неї) 0,5–1,5 мА при змінному струмі і 5–7 мА при постійному струмі;

пороговий невідпускний струм (струм, що викликає при проходженні через тіло

людини нездоланні судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснений провідник) – 10–15

мА при змінному струмі і 50–80 мА при постійному струмі;

пороговий фібриляційний струм (струм, що викликає при проходженні через організм

фібриляцію серця (хаотичне і нерівномірне скорочення волокон серцевих м’язів - фібрил)) –

100 мА при змінному струмі і 300 мА при постійному струмі.

Постійний струм приблизно в 4-5 разів безпечніший за змінний. Це пов’язано з тим, що

постійний струм у порівнянні зі змінним промислової частоти такого ж значення викликає

більш слабші скорочення м’язів та менш неприємні відчуття

91. Опір тіла людини змінюється в широких межах в залежності від стану шкіри і

центральної нервової системи. З збільшенням величини і часу протікання струму він

зменшується. При сухій непошкодженій шкірі опір може досягати 10-100 кОм. При

розрахунках опір тіла людини приймається рівним 1000 Ом.

92. Захист від уражень струмом

Виконання, розміщення, вибір, спосіб установки і клас ізоляції застосовуваних машин, апаратів та іншого електроустаткування проводять відповідно до вимог державних стандартів і правил експлуатації електроустановок відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". Розглянемо загальні заходи захисту від дії електричного струму.

Застосування ізоляції. Ізоляція струмопровідних частин електроустановок, а в особливих випадках подвійна чи посилена, перешкоджає появі струму на металевих неструмопровідних частинах електроустаткування, протіканню на землю, а також забезпечує захист людини від впливу електричного струму під час випадкового дотику її до струмоведучих частин. Розрізняють наступні види ізоляції.

Робоча ізоляція - електрична ізоляція струмопровідних частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

Допоміжна ізоляція - ізоляція, передбачена як допоміжна до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у випадку ушкодження робочої ізоляції.

Подвійна ізоляція - ізоляція, що складається з робочої і допоміжної ізоляції.

Посилена ізоляція - поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує такий же ступінь захисту від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.