
- •1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •4. Закон про обовязкове страхування:
- •5. Нормативно правові акти про оп
- •6. Основні принципи державної політики в галузі оп
- •7. Рівні та центри управління оп
- •8. Державне управління оп
- •9. Державний нагляд за оп
- •10 Контроль за станом оп
- •15. Навчання з питань оп
- •16. Спеціальне навчання з питань охорони праці.
- •5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •17. Вступний первинний та повторний інструктажі
- •18. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •19. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •20. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психологічні причини травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •25. Статистичний метод
- •26Топографічний, ионографічний та економічний методи
- •27.Класифікація небезпечний та шкідливих факторів
- •28. Хімічні небезпечні та шкідливі речовини
- •29 Фізичні та біологічні небезпечні та шкідливі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •30. Фізичні та спихофізіологічні небезпечні фактори
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •31. Основні заходи покращення умов праці
- •32. Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце.
- •34.Нормавання параметрів мікроклімату
- •35. Вимоги до методів виміру і контролю показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості
- •37. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •38. Прилади для вимірюванні і контролю
- •39. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •41. Склад повітря робочої зони
- •43. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •44. Вентиляція виробничих приміщень.
- •45. Вимоги до проектування вентиляції
- •46 Розрахунок повітрообміну за фактором люди
- •47. Асимілювання
- •48.Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •50.Розрахунок аерації
- •51 Дифлектори
- •52. . Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •53. Кондиціювання повітря.
- •54.Вимоги до раціонального освітлення.Основні світлотехнічні покажники
- •55. Природне освітлення. Кпо.
- •56.Розрахунок природнього освітлення.
- •57.Штучне освітлення. Системи штучного освітлення.
- •58. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •59.Лампи розжарювання.
- •60 Світильники. Їх характеристики
- •61. Нормування штучного освітлення
- •62. Методи розрахунку штучного освітлення
- •63 Метод світлового потоку
- •64. Точковий метод розрахунку освітленості
- •65. Розрахунок освітленості методом питомої потужності
- •66. . Основні вимоги до виробничого освітлення
- •67. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •68. . Шум. Походження шуму.
- •69. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •70. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •71. Методи та засоби захисту від шуму.
- •72. . Вібрація та її основні характеристики.
- •73. Вібрація та її види.
- •74. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •75. Дія вібрації на організм людини
- •76. Нормування вібрації
- •77. Іонізуюче випромінювання
- •78. Альфа бета гама
- •79. Дози Випромінювання
- •80. Джерела випромінювання
- •83. Вплив на організм іон впром.
- •84.Захист від випромінювання
- •85. Інфразвук та захист від нього.
- •86. Ультразвук та захист від нього.
- •87.Загальна характеристика електромагнітного випромінювання
- •88. Дія на організм людини електромагнітного поля, нормування емп.
- •89. Дія електричного струму на людину
- •90.Фактори шо впливають на наслідки ураження струмом
- •92. Захист від уражень струмом
- •93. Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
78. Альфа бета гама
Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.
Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок.
Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.
Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ.
79. Дози Випромінювання
Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.
Експозиційна доза характеризує іонізуючу здатність випромінювання в повітрі. За одиницю дози в системі СІ прийнято Кл/кг (кулон/кг) - це така доза випромінювання, при якій в 1 кг сухого повітря виникають іони, які несуть заряд в І купон електрики кожного знаку. Для характеристики цієї дози використовують позасистемну одиницю - рентген (Р).
Рентген - це така доза гама-випромінювання, під впливом якої в 1 см3 повітря виникає 2,08 млрд. пар іонів.
поглинута доза характеризує енергію іонізуючої речовини, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища. Величина дози, що одержана людиною, залежить від виду випромінювання енергії його часток, щільності потоку та тривалості впливу випромінювання. Одиниця випромінювання поглинутої дози-грей (Гр) у системі СІ; позасистемна одиниця - рад.
Еквівалентна доза визначає біологічний вплив різних іонізуючих випромінювань на організм людини і є мірою для оцінки небезпеки шкоди здоров’ю людини. Еквівалентна доза в системі СІ вимірюється в зівертах (Зв), а в позасистемній - у берах (бер).
Нормування іонізуючих випромінювань регламентується нормами радіаційної безпеки (НРБУ-97) та Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання (ОСП 72/87).
80. Джерела випромінювання
Джерела іонізуючих випромінювань (радіації) поділяють на природні таштучні Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних джерел радіації.
До природних джерел радіації відносять: космічні, земну радіацію тавнутрішнє опромінення.
До штучних джерел радіації відносять: ядерні вибухи, атомну енергетику, уранові копальні і збагачувальні фабрики, могильники радіоактивних відходів, рентгенівські апарати, апаратуру, яку використовують в науково-дослідній роботі в галузі ядерної фізики і енергетики, ТЕЦ, які працюють на вугіллі, радіонукліди, що застосовуються в медицині та приладах побутової техніки, різні будівельні матеріали, світлові прилади: апаратура у покажчиках якої застосовується фосфор, телевізори, комп'ютери, генератори надвисокої частоти та багато інших.
81. Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є установки рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи, радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри та ін.
Класифікація іонізуючих випромінювань
До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.
Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.
Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок.
Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.
Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ.
Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.
82. Джерела іонізуючого випромінювання в нафтогазовій промисловості.
Індикаторні методи контролю за рухом цементу в затрубному просторі під час цементування свердловин (метод “мічених атомів”).
Геофізичні дослідження свердловин (радіометричні методи).
Індикаторні методи контролю за рухом рідини при законтурному заводненні пластів.
Індикаторні методи виявлення характеру утворення тріщин при гідравлічному розриві пластів.
Підвищення радіоактивність гірських порід.