50.Розрахунок аерації
зрахунок аерації. Метою розрахунку є визначення необхідної площі припливних та витяжних отворів. Розрахунок виконують, виходячи з рівняння балансу повітрообміну:
та балансу тепла:
Розрахунок надходження тепла Qяз у виробниче приміщення (тепловиділення від людей, джерел освітлення, виробничого обладнання, сонячної радіації та ін.) наводиться у довідковій літературі.
Розрахунок аерації виконують для теплого періоду року як найбільш несприятливого для аерації.
Порядок розрахунку аерації наступний:
1. Визначають потрібний повітрообмін L, м3/год (за теплонадлишками), та загальне значення гравітаційного тиску (за формулами (3.96) та (3.98)).
2. Задавшись площиною припливних отворів F1, м2/год, знаходять швидкість повітря у нижніх отворах υ1, м/с:
де μ - коефіцієнт витрати, що залежить від конструкції стулок та кута їх перекриття (р = 0,15...0,65).
Залежність кута відкриття стулок а від коефіцієнта μ:
Кут відкриття стулок , град. 90 60 45 30
Коефіцієнт витрати μ 0,65 0,57 0,44 0,32
3. Обчислюють складову напору, яка забезпечує приплив повітря, за формулою:
При цьому вважають, що напір втрачається здебільшого при проходженні повітря крізь отвори, шляхові ж втрати невеликі й ними нехтують.
4. Визначають складову гравітаційного тиску, яка забезпечує витяжку:
5. Знаходять потрібну площу витяжних отворів:
51 Дифлектори
Природна вентиляція відбувається внаслідок теплового та вітрового напорів. Тепловий напір спричинений різницею температур, а значить, і густиною внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а з підвітряної - розрідження
Для збільшення природної тяги за рахунок енергії вітру над витяжними каналами встановлюють спеціальні насадки, які отримали назву дефлекторів (рис. 2.5). Дія дефлектора базується на тому, що при його обтіканні вітром приблизно на 5/7 поверхні насадки утворюється розрідження, внаслідок чого у витяжному каналі збільшується тяга.
Діаметр горловини (патрубка) дефлектора наближено визначають за формулою
де 1$ - продуктивність дефлектора, м8/год; Ув - швидкість вітру, м/с.
Рис. 2.5. Дефлектор ЦАГИ
Дефлектори необхідно розташовувати на найвищих ділянках покрівлі, вище гребеня даху, в зоні ефективної дії вітру.
Перевагою природної вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік у тому, що повітря надходить у приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря також не очищується і забруднює довкілля.
52. . Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
Механічна вентиляція - це комплекс вентиляторів і повітропроводів, що забезпечують постійний повітрообмін у приміщеннях незалежно від зовнішніх метеорологічних умов.
Механічна вентиляція може бути:
припливною;
витяжною;
припливно-витяжною (комбінована).
Припливна система - повітря подається у приміщення, за допомогою вентиляторів. Вона може використовуватись у виробничих приміщеннях зі значними тепловиділеннями і малою концентрацією шкідливих речовин. Забруднене повітря виходить назовні через двері, вікна, фрамуги, дефлектори тощо.
Витяжна система - повітря через мережу повітропроводів видаляється з верхньої частини приміщення за допомогою вентиляторів. Забруднене чи перегріте повітря перед викидом може очищатись (при цьому в приміщенні створюється знижений тиск внаслідок чого повітря підсмоктується через двері, вікна тощо). Може використовуватись у виробничих приміщеннях, в яких відсутні шкідливі виділення і необхідна мала кратність повітрообміну, в допоміжних та побутових приміщеннях, складах.
Припливно-витяжна складається з двох систем, які одночасно подають у приміщення чисте повітря та витягують з нього брудне. Ця система найбільш поширена. Застосовується у всіх приміщеннях, коли необхідно забезпечити підвищений і надійний обмін повітря.
Переваги механічної вентиляції:
можливість обробки притічного чи витяжного повітря;
подача чи забір повітря з будь-якого місця приміщення.
Недоліки:
висока енергоємність, металоємність;