45. Вимоги до проектування вентиляції

Загальнообмінну припливно-механічну вентиляцію приміщень без природного провітрювання проектують так, щоб забезпечувати в них не менше двох припливних і двох витяжних вентиляційних установок, з продуктивністю кожної не менше 50% потрібного повітрообміну. Об’єм подаваємого повітря засобами механічної вентиляції має становити не менше 60 м3/год на одного працюючого, але не менше однократного повітрообміну за годину. Дозволяється проектувати по одній припливній і одній витяжній установці тільки тоді, коли вони забезпечені резервним вентилятором, який автоматично включається при зупинці робочого.

Порядок розрахунку вентиляційної мережі є такий:

• вибирають конфігурацію мережі;

• визначають поперечні розміри повітроводів;

• розраховують опір мережі;

• за каталогом підбирають вентилятор і електродвигун

Основним завданням розрахунку вентиляційних систем є визначення кількості повітря (м3/год), необхідного для його надходження або вилучення з приміщення.

Повітрообмін визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про кількість шкідливих виділень (теплоти, вологи, пари, газу, пилу).

Розрахунки повітрообміну для проектування вентиляційних систем мають на меті забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану у робочій зоні виробничого приміщення.

46 Розрахунок повітрообміну за фактором люди

 Мінімальний повітрообмін у приміщенні (мінімальна кількість зовнішнього повітря) на одну людину визначається за такими рекомендаціями:

для приміщень громадських будинків, в яких природне провітрювання через конструктивні чи технологічні причини неможливе, – 40 м3/год;

для глядацьких залів кінотеатрів і клубів, класів, навчальних кабінетів і аудиторій навчальних закладів, в яких люди знаходяться до 3год. – 20м3/год.

Повітрообмін за нормованою кратністю. Для більшості приміщень громадських будинків повітрообмін визначають за нормативною розрахунковою кратністю Кр.

Кратністю повітрообміну називається відношення об’єму повітря, який подається або видаляється з приміщення протягом

1 години, до об’єму приміщення (за внутрішніми розмірами):

.

Дана величина часто використовується також для оцінки правильності розрахунку повітрообміну у приміщенні. Як правило, нормативна кратність Кр використовується для розрахунку повітрообмінів у приміщеннях з надлишками в основному вуглекислого газу і теплоти.

47. Асимілювання

Для асимілювання (розчинення) шкідливих виділень до гранично допустимих концентрацій визначають об’єм повітря L _пов за формулою:

 (м³/год) (8.1)

При проведенні розрахунку повітрообміну, треба, щоб концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони g_доп не перевищувало ГДК. Концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі g_пов повинна бути по можливості мінімальною, по санітарним нормам g_пов ≤ 0,3 g_гдк. При одночасному виділенні у повітря робочої зони кількох шкідливих речовин, які не мають односпрямованої дії, кількість повітря можна приймати по тій шкідливій речовині, для якої необхідно подавати чисте повітря у найбільшій кількості.