39. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.

Температура визначає характер теплообміну тіла з оточуючим середовищем.

Здатність організму підтримувати температуру тіла 36,5 -36,9°С зумовлена його терморегуляцією - це взаємодія процесів теплотворення i теплопередачі. При температурі тіла 35°С працездатність людини зменшується на 25%, при температурі тіла до 35°С виникають больові відчуття, до 27°С втрата свідомості, нижче 27°С настає смерть.

Посилення енергозатрат і обміну речовин при виконанні роботи, зокрема м’язової, викликає в організмі працівника збільшення теплоутворення, що відображається на його терморегуляції. Основні зміни терморегуляції при роботі виражаються в підвищенні температури тіла і шкіри, а також у зміні тепловіддачі.

Утворюване в організмі тепло не може бути подальшим джерелом енергії і виводиться з нього через шкіру і легені. Тепловіддача здійснюється шляхом конвекції, проведення, випромінювання та випаровування.

Конвекція — це віддача тепла у навколишнє повітряне середовище.

Проведення — це віддача тепла предметам, які безпосередньо прилягають до людини (одяг, взуття, інструменти).

Випромінювання — це нагрівання навколишніх предметів, які мають нижчу температуру, шляхом поширення теплової енергії через повітряне середовище.

Випаровування — це віддача тепла шляхом потовиділення. Випаровування 1 мл поту з поверхні тіла призводить до втрати 0,585 ккал тепла.

40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.

Атмосферне повітря завжди містить деяку кількість водяної пари. Розрізняють абсолютну, максимальну та відносну вологість.

Абсолютною вологістю повітря називається величина парціального тиску (пружність) водяної пари у Па (мм.рт.ст.) або масова кількість пари, виражена у грамах, яка знаходиться в повітря ( ). Якщо парціальний тиск виражений у мм.рт.ст., то величина і чисельно майже співпадають ( 1мм.рт.ст. =133,332 Па). Абсолютна вологість не характеризує ступінь вологонасичення повітря, оскільки однакова абсолютна вологість при різних температурах відповідає різному ступеню сухості повітря. Для оцінки ступеня сухості повітря необхідно знати ще й максимальну вологість.

Максимальна вологість – це максимальна (насичена) кількість водяної пари у повітрі при даній температурі. Чим вища температура повітря, тим більше потрібно водяної пари для його насичення. При досягненні максимальної вологості водяна пара переходить у крапельно-рідкий стан у вигляді роси. Максимальна напруга водяної пари під час насичення називається тиском насичених парів. Максимальна вологість для кожної температури постійна.

Для позитивних температур можна приблизно рахувати що:

де – температура повітря, _.

Абсолютна вологість визначається по формулі, :

Де – парціальний тиск водяної пари у повітрі. Па;

- абсолютна температура вологого повітря, .

,

де – тиск водяної пари у стані насичення при температурі, яка зафіксована вологим термометром психрометра;

– відповідно температура вологого і сухого термометрів, яка визначається аспіраційним або побутовим психрометром, ;

– барометричний тиск, при якому проводиться вимірювання температури, Па;

– психометричний коефіцієнт, який залежить від швидкості повітря біля кульки мокрого термометра (при визначенні вологості зовнішнього повітря – 0.00074, для умов експерименту в аудиторії – 0.0011).

Оцінка ступеня сухості повітря здійснюється за значенням відносної вологості. Відносна вологість - відношення абсолютної вологості до максимальної при даній температурі, вимірюється у відсотках:

.

де - тиск насичених водяних парів при температурі, зафіксованій сухим термометром.