35. Вимоги до методів виміру і контролю показників мікроклімату

Виміри показників мікроклімату повинні проводитися на початку, в середині і в кінці холодного і теплого періоду року не менш 3 разів у зміну (на початку, в середині і в кінці). При коливаннях показників мікроклімату, зв'язаних з технологічними й іншими причинами, виміри необхідно проводити також при найбільших і найменших величинах термічних навантажень на працюючих, що мають місце протягом робочої зміни.

Обмірювані величини показників мікроклімату повинні відповідати нормативним вимогам табл. 3.4.

Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1,0 м від підлоги або робочої площадки при роботах, виконуваних сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, виконуваних стоячи. Виміри проводять як на постійних, так і на непостійних робочих місцях при їхньому мінімальному і максимальному видаленні від джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення (нагрітих агрегатів, вікон, дверних прорізів, воріт, відкритих ванн і т.д.).

У приміщеннях з великою щільністю робочих місць, при відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення, ділянки виміру температури, відносної вологості і швидкості руху повітря розподіляються рівномірно по всьому приміщенню відповідно до табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Мінімальна кількість ділянок виміру параметрів мікроклімату

Площа приміщення, м2	Кількість ділянок виміру
До 100	4
Від 101 до 400 включно	8
Більш 400	Кількість ділянок визначається відстанню між ними, що не повинно перевищувати 10 м

Для визначення різниці температури повітря і швидкості його руху по висоті робочої зони варто проводити вибіркові виміри на висоті 0,1; 1,0 і 1,7 м від підлоги або робочої площадки відповідно до задач дослідження.

Кожна з вимірюваних на цих рівнях величин повинна відповідати вимогам табл. 3.4.

При наявності джерел променистого тепла інтенсивність теплового опромінення на постійному і непостійному робочому місцях необхідно визначати в напрямку максимуму теплового випромінювання від кожного з джерел, розташовуючи приймач приладу перпендикулярно падаючому потокові на висоті 0,5; 1,0 і 1,5м від підлоги або робочої площадки.

Інтенсивність теплового опромінення, обмірювана на кожнім з цих рівнів, повинна відповідати нормативним вимогам.

Виміри температури поверхонь конструкції, що обгороджує, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто робити в робочій зоні на постійному і непостійному робочому місцях.

Температуру і відносну вологість повітря варто вимірювати аспіраційними психрометрами. При відсутності в місцях виміру джерел променистого тепла температуру і відносну вологість повітря можна вимірювати психрометрами типу ПБУ-1М, добовими і тижневими термографами і гігрографами за умови порівняння їхніх показань з показаннями аспіраційного психрометра.

Швидкість руху повітря вимірюють анемометрами ротаційної дії (крильчаті анемометри). Малі величини швидкості руху повітря (менш 0,3 м/с), особливо при наявності різнонаправлених потоків, вимірюють електроанемометрами, а також циліндричними і кульовими кататермометрами і т.п.

Теплове опромінення, температуру поверхонь конструкцій, що обгороджують, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто вимірювати приладами типу актинометрів, болометрів, електротермометрів і т.п.