
- •1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •4. Закон про обовязкове страхування:
- •5. Нормативно правові акти про оп
- •6. Основні принципи державної політики в галузі оп
- •7. Рівні та центри управління оп
- •8. Державне управління оп
- •9. Державний нагляд за оп
- •10 Контроль за станом оп
- •15. Навчання з питань оп
- •16. Спеціальне навчання з питань охорони праці.
- •5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •17. Вступний первинний та повторний інструктажі
- •18. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •19. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •20. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психологічні причини травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •25. Статистичний метод
- •26Топографічний, ионографічний та економічний методи
- •27.Класифікація небезпечний та шкідливих факторів
- •28. Хімічні небезпечні та шкідливі речовини
- •29 Фізичні та біологічні небезпечні та шкідливі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •30. Фізичні та спихофізіологічні небезпечні фактори
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •31. Основні заходи покращення умов праці
- •32. Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце.
- •34.Нормавання параметрів мікроклімату
- •35. Вимоги до методів виміру і контролю показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості
- •37. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •38. Прилади для вимірюванні і контролю
- •39. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •41. Склад повітря робочої зони
- •43. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •44. Вентиляція виробничих приміщень.
- •45. Вимоги до проектування вентиляції
- •46 Розрахунок повітрообміну за фактором люди
- •47. Асимілювання
- •48.Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •50.Розрахунок аерації
- •51 Дифлектори
- •52. . Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •53. Кондиціювання повітря.
- •54.Вимоги до раціонального освітлення.Основні світлотехнічні покажники
- •55. Природне освітлення. Кпо.
- •56.Розрахунок природнього освітлення.
- •57.Штучне освітлення. Системи штучного освітлення.
- •58. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •59.Лампи розжарювання.
- •60 Світильники. Їх характеристики
- •61. Нормування штучного освітлення
- •62. Методи розрахунку штучного освітлення
- •63 Метод світлового потоку
- •64. Точковий метод розрахунку освітленості
- •65. Розрахунок освітленості методом питомої потужності
- •66. . Основні вимоги до виробничого освітлення
- •67. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •68. . Шум. Походження шуму.
- •69. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •70. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •71. Методи та засоби захисту від шуму.
- •72. . Вібрація та її основні характеристики.
- •73. Вібрація та її види.
- •74. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •75. Дія вібрації на організм людини
- •76. Нормування вібрації
- •77. Іонізуюче випромінювання
- •78. Альфа бета гама
- •79. Дози Випромінювання
- •80. Джерела випромінювання
- •83. Вплив на організм іон впром.
- •84.Захист від випромінювання
- •85. Інфразвук та захист від нього.
- •86. Ультразвук та захист від нього.
- •87.Загальна характеристика електромагнітного випромінювання
- •88. Дія на організм людини електромагнітного поля, нормування емп.
- •89. Дія електричного струму на людину
- •90.Фактори шо впливають на наслідки ураження струмом
- •92. Захист від уражень струмом
- •93. Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
35. Вимоги до методів виміру і контролю показників мікроклімату
Виміри показників мікроклімату повинні проводитися на початку, в середині і в кінці холодного і теплого періоду року не менш 3 разів у зміну (на початку, в середині і в кінці). При коливаннях показників мікроклімату, зв'язаних з технологічними й іншими причинами, виміри необхідно проводити також при найбільших і найменших величинах термічних навантажень на працюючих, що мають місце протягом робочої зміни.
Обмірювані величини показників мікроклімату повинні відповідати нормативним вимогам табл. 3.4.
Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірюють на висоті 1,0 м від підлоги або робочої площадки при роботах, виконуваних сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, виконуваних стоячи. Виміри проводять як на постійних, так і на непостійних робочих місцях при їхньому мінімальному і максимальному видаленні від джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення (нагрітих агрегатів, вікон, дверних прорізів, воріт, відкритих ванн і т.д.).
У приміщеннях з великою щільністю робочих місць, при відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологовиділення, ділянки виміру температури, відносної вологості і швидкості руху повітря розподіляються рівномірно по всьому приміщенню відповідно до табл. 3.5.
Таблиця 3.5 - Мінімальна кількість ділянок виміру параметрів мікроклімату
Площа приміщення, м2 |
Кількість ділянок виміру |
До 100 |
4 |
Від 101 до 400 включно |
8 |
Більш 400 |
Кількість ділянок визначається відстанню між ними, що не повинно перевищувати 10 м |
Для визначення різниці температури повітря і швидкості його руху по висоті робочої зони варто проводити вибіркові виміри на висоті 0,1; 1,0 і 1,7 м від підлоги або робочої площадки відповідно до задач дослідження.
Кожна з вимірюваних на цих рівнях величин повинна відповідати вимогам табл. 3.4.
При наявності джерел променистого тепла інтенсивність теплового опромінення на постійному і непостійному робочому місцях необхідно визначати в напрямку максимуму теплового випромінювання від кожного з джерел, розташовуючи приймач приладу перпендикулярно падаючому потокові на висоті 0,5; 1,0 і 1,5м від підлоги або робочої площадки.
Інтенсивність теплового опромінення, обмірювана на кожнім з цих рівнів, повинна відповідати нормативним вимогам.
Виміри температури поверхонь конструкції, що обгороджує, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто робити в робочій зоні на постійному і непостійному робочому місцях.
Температуру і відносну вологість повітря варто вимірювати аспіраційними психрометрами. При відсутності в місцях виміру джерел променистого тепла температуру і відносну вологість повітря можна вимірювати психрометрами типу ПБУ-1М, добовими і тижневими термографами і гігрографами за умови порівняння їхніх показань з показаннями аспіраційного психрометра.
Швидкість руху повітря вимірюють анемометрами ротаційної дії (крильчаті анемометри). Малі величини швидкості руху повітря (менш 0,3 м/с), особливо при наявності різнонаправлених потоків, вимірюють електроанемометрами, а також циліндричними і кульовими кататермометрами і т.п.
Теплове опромінення, температуру поверхонь конструкцій, що обгороджують, (стін, підлоги, стелі) або пристроїв (екранів і т.п.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його пристроїв, що обгороджують, варто вимірювати приладами типу актинометрів, болометрів, електротермометрів і т.п.