
- •1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •4. Закон про обовязкове страхування:
- •5. Нормативно правові акти про оп
- •6. Основні принципи державної політики в галузі оп
- •7. Рівні та центри управління оп
- •8. Державне управління оп
- •9. Державний нагляд за оп
- •10 Контроль за станом оп
- •15. Навчання з питань оп
- •16. Спеціальне навчання з питань охорони праці.
- •5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •17. Вступний первинний та повторний інструктажі
- •18. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •19. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •20. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психологічні причини травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •25. Статистичний метод
- •26Топографічний, ионографічний та економічний методи
- •27.Класифікація небезпечний та шкідливих факторів
- •28. Хімічні небезпечні та шкідливі речовини
- •29 Фізичні та біологічні небезпечні та шкідливі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •30. Фізичні та спихофізіологічні небезпечні фактори
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •31. Основні заходи покращення умов праці
- •32. Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце.
- •34.Нормавання параметрів мікроклімату
- •35. Вимоги до методів виміру і контролю показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості
- •37. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •38. Прилади для вимірюванні і контролю
- •39. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •41. Склад повітря робочої зони
- •43. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •44. Вентиляція виробничих приміщень.
- •45. Вимоги до проектування вентиляції
- •46 Розрахунок повітрообміну за фактором люди
- •47. Асимілювання
- •48.Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •50.Розрахунок аерації
- •51 Дифлектори
- •52. . Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •53. Кондиціювання повітря.
- •54.Вимоги до раціонального освітлення.Основні світлотехнічні покажники
- •55. Природне освітлення. Кпо.
- •56.Розрахунок природнього освітлення.
- •57.Штучне освітлення. Системи штучного освітлення.
- •58. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •59.Лампи розжарювання.
- •60 Світильники. Їх характеристики
- •61. Нормування штучного освітлення
- •62. Методи розрахунку штучного освітлення
- •63 Метод світлового потоку
- •64. Точковий метод розрахунку освітленості
- •65. Розрахунок освітленості методом питомої потужності
- •66. . Основні вимоги до виробничого освітлення
- •67. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •68. . Шум. Походження шуму.
- •69. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •70. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •71. Методи та засоби захисту від шуму.
- •72. . Вібрація та її основні характеристики.
- •73. Вібрація та її види.
- •74. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •75. Дія вібрації на організм людини
- •76. Нормування вібрації
- •77. Іонізуюче випромінювання
- •78. Альфа бета гама
- •79. Дози Випромінювання
- •80. Джерела випромінювання
- •83. Вплив на організм іон впром.
- •84.Захист від випромінювання
- •85. Інфразвук та захист від нього.
- •86. Ультразвук та захист від нього.
- •87.Загальна характеристика електромагнітного випромінювання
- •88. Дія на організм людини електромагнітного поля, нормування емп.
- •89. Дія електричного струму на людину
- •90.Фактори шо впливають на наслідки ураження струмом
- •92. Захист від уражень струмом
- •93. Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
28. Хімічні небезпечні та шкідливі речовини
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Хімічні небезпеки – це дії хімічних речовин (ХР) та елементів, які здатні завдати шкоди здоров’ю і життю людини. Хімічні небезпеки проявляються, якщо ХР проникають в організм людини крізь органи дихання, травлення, шкірні та слизові оболонки.
Хімічні речовини умовно поділяють на такі групи:
Шкідливі ХР можуть спричинити різні захворювання або відхилення стану здоров’я.
Небезпечні хімічні речовини (НХР) здатні викликати масове ураження людей, тварин, рослин у разі забруднення навколишнього середовища. Таких речовин більше сорока. Серед них найпоширеніші такі: хлор (Cl2), аміак (NH3), фосген (COCl2), оксид вуглецю (CO), сірчаний ангідрид (SO2), сірководень (H2S), соляна кислота (HCl) та ін.
Бойові отруйні речовини (БОР) – група надзвичайно високотоксичних ХР, які використовуються для виготовлення хімічної зброї.
Важкі метали – хімічні елементи, густина яких становить понад 5 г/см3 (ртуть, свинець, олово, нікель, мідь, цинк, кадмій, кобальт, миш’як та ін.). Їх більше сорока. Більшість з них розчиняються у воді, стійкі, накопичуються у ґрунті та рослинах. Важкі метали є фактором ризику серцево-судинних захворювань.
Ксенобіотики (від гр. xenos – чужий, bios – життя) – шкідливі речовини, які безпосередньо або побічно негативно впливають на життєдіяльність. Серед них особливе місце посідають так звані хладони (фреони), які використовуються в холодильниках як хладогени. Потрапляючи в атмосферу, вони руйнують озоновий шар атмосфери, що захищає планету від згубної дії ультрафіолетового випромінювання Сонця, і таким чином створюють екологічну небезпеку.
Ядохімікати – хімічні препарати. Велику групу ядохімікатів становлять пестициди (від лат. pestis – зараза), які використовуються для захисту сільськогосподарських рослин від бур’янів (гербіциди), висушування і передчасного опадання листя (дефоліанти), знищення шкідливих гризунів (зооциди), кліщів і комах (акарациди) та ін.
Фітотоксиканти універсальної дії знищують усі види рослин. Якщо ядохімікати використані неправильно або у разі аварій з викидом їх у навколишнє середовище, слід вжити заходів щодо захисту людей, тварин і довкілля.
Джерелами хімічних небезпек є викиди хімічних речовин в атмосферу, забруднені стоки у водойми, забруднені продукти харчування.
Кількісною характеристикою ступеня зараження повітря, води є концентрація С, яка визначається масою ХР в одиниці об’єму: мг/л; г/м3.
Ступінь зараження поверхонь предметів характеризується щільністю зараження Qм – массою ХР на одиниці зараженої поверхні: г/м2 , мг/см2.
Для характеристики ступеня хімічної небезпеки в промисловій зоні використовують такий параметр – гранично допустиму концентрацію (ГДК) – це така концентрація ХР у повітрі робочої зони, за якої щоденна робота упродовж 8 годин або 41 години щотижня протягом всього робочого стажу не може викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені терміни життя нинішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.007-76 «Вредные вещества. Класификация и общие требования безопасности»).
Якщо в робочій зоні присутні декілька хімічних речовин, близьких за хімічними властивостями і характеристикою дії на організм людини, їх концентрація має відповідати таким умовам:
де С1, С2, ... Сn – фактична концентрація 1, 2, ... n-го типу ХР;
ГДК1, ГДК2, ... ГДКn – гранично допустима концентрація 1, 2 ... n-го типу ХР.
Небезпечні хімічні речовини за ступенем небезпечної дії на організм людини поділяють на чотири класи:
– надзвичайно небезпечні (ГДК менша, ніж 0,1 мг/м3);
– високонебезпечні (ГДК становить 0,1–1,0 мг/м3 );
– помірно небезпечні (ГДК становить 1,0–10 мг/м3);
– малонебезпечні (ГДК понад 10 мг/м3 ).