
- •1. Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни
- •4. Закон про обовязкове страхування:
- •5. Нормативно правові акти про оп
- •6. Основні принципи державної політики в галузі оп
- •7. Рівні та центри управління оп
- •8. Державне управління оп
- •9. Державний нагляд за оп
- •10 Контроль за станом оп
- •15. Навчання з питань оп
- •16. Спеціальне навчання з питань охорони праці.
- •5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •17. Вступний первинний та повторний інструктажі
- •18. Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •19. Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •20. Розслідування та облік нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах та організаціях.
- •21. Класифікація причин виробничого травматизму
- •22. Технічні та психологічні причини травматизму
- •23. Організаційні причини виробничого травматизму
- •24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •25. Статистичний метод
- •26Топографічний, ионографічний та економічний методи
- •27.Класифікація небезпечний та шкідливих факторів
- •28. Хімічні небезпечні та шкідливі речовини
- •29 Фізичні та біологічні небезпечні та шкідливі фактори.
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •30. Фізичні та спихофізіологічні небезпечні фактори
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •31. Основні заходи покращення умов праці
- •32. Виробнича санітарія. Робоча зона, постійне робоче місце.
- •34.Нормавання параметрів мікроклімату
- •35. Вимоги до методів виміру і контролю показників мікроклімату
- •36. Категорії робіт за ступенем важкості
- •37. Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •38. Прилади для вимірюванні і контролю
- •39. Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції.
- •40. Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •41. Склад повітря робочої зони
- •43. Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •44. Вентиляція виробничих приміщень.
- •45. Вимоги до проектування вентиляції
- •46 Розрахунок повітрообміну за фактором люди
- •47. Асимілювання
- •48.Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •49. Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •50.Розрахунок аерації
- •51 Дифлектори
- •52. . Механічна (штучна) вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •53. Кондиціювання повітря.
- •54.Вимоги до раціонального освітлення.Основні світлотехнічні покажники
- •55. Природне освітлення. Кпо.
- •56.Розрахунок природнього освітлення.
- •57.Штучне освітлення. Системи штучного освітлення.
- •58. Джерела штучного освітлення, їх переваги та недоліки.
- •59.Лампи розжарювання.
- •60 Світильники. Їх характеристики
- •61. Нормування штучного освітлення
- •62. Методи розрахунку штучного освітлення
- •63 Метод світлового потоку
- •64. Точковий метод розрахунку освітленості
- •65. Розрахунок освітленості методом питомої потужності
- •66. . Основні вимоги до виробничого освітлення
- •67. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •68. . Шум. Походження шуму.
- •69. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •70. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •71. Методи та засоби захисту від шуму.
- •72. . Вібрація та її основні характеристики.
- •73. Вібрація та її види.
- •74. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •75. Дія вібрації на організм людини
- •76. Нормування вібрації
- •77. Іонізуюче випромінювання
- •78. Альфа бета гама
- •79. Дози Випромінювання
- •80. Джерела випромінювання
- •83. Вплив на організм іон впром.
- •84.Захист від випромінювання
- •85. Інфразвук та захист від нього.
- •86. Ультразвук та захист від нього.
- •87.Загальна характеристика електромагнітного випромінювання
- •88. Дія на організм людини електромагнітного поля, нормування емп.
- •89. Дія електричного струму на людину
- •90.Фактори шо впливають на наслідки ураження струмом
- •92. Захист від уражень струмом
- •93. Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
24. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
Методи аналiзу причин виробничого травматизму. Для виявлення причин та розробцi мiр по попередженню травматизму (проф-захворювань) і його зниженню, використовують такi основнi методи: статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний. Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу. Для оцiнки стану травматизму користуються показниками: коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ. КЧ = N / P * 1000 , де N - число нещасних випадків за конкретний перiод часу; P - число працю-ючих. KВ = D / N, де D - число днiв непрацездатностi всiх постраждалих за аналiзуємий період часу. Показник загального травматизму КП = КТ * КЧ = D / P * 1000. Недолік: необхiдно достатня кiлькiсть статистичних даних. Топографiчний - укладається у вивченнi причин нещасних випадків за мiсцем їх пригоди (нещасні випадки наносяться на карту пiдприємства). Перевага: простота, наочнiсть. Недолік: не розкриває потенцiйних небезпек. Монографiчний - комплексно та детально вивчаються весь комплекс умов працi, у яких стався нещасний випадок. Перевага: дозволяє виявити як причини нещасного випадку, так і прихованi небезпеки на дiлянцi, що вивчається. Недолік: велика трудоємність. Груповий - дослiджує причини нещасних випадків згрупированими за одна-ковими ознаками: вiком, статтю, часом травматизму та iн. Економiчний - визначає втрати, викликанi виробничим травматизмом. Основний матерiал, який використовується у аналiзi, береться з актiв роз-слiдувань нещасних випадків (форма Н-1).
25. Статистичний метод
Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (Kч.т); коефіцієнта тяжкості (Kт.т), коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в). Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки. Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:
Кч.т.=N*1000/Ч
де N — кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів;
Ч — середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.
Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників. Коефіцієнт тяжкості травматизму обчислюється за формулою:
Кт.т.=Д/N
де Д — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;
N — загальна кількість нещасних випадків.
Коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою:
Кв.в.=Кч.т.* Кт.т.=N*1000/Ч * Д/N =Д*1000/Ч
Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків
Приклад. На підприємстві з чисельністю персоналу 4 тис. осіб за рік виникло 50 нещасних випадків, унаслідок яких сума днів непрацездатності склала 650 робочих днів. Необхідно визначити коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму. Кч.т.=50*1000/4000=12,5 Кт.т.=650/50=13 Кв.в.=12,5*13=162,5 Показник непрацездатності (Пн) визначається за формулою:
Пн=Д*1000/Ч
де Д — число людино-днів непрацездатності постраждалих;
показник матеріальних наслідків (Пм) —
Пм=М*1000/Ч
де М — матеріальні наслідки нещасних випадків за звітний період часу, грн;
показник витрат (Пв) на попередження нещасних випадків за звітний період —
Пв=З*1000/Ч
де З — витрати на попередження нещасних випадків за звітний період.
При статистичному методі аналізу загальної захворюваності на виробництві використовуються наступні відносні показники: показник частоти випадків захворюваності і показник тяжкості захворюваності.Показник частоти випадків захворюваності (Іч.в) та днів непрацездатності (Іг.д) визначається на 100 працівників:
Іч.в=Б/Ч*100, Іг.д=Д/Ч*100
де Б — кількість випадків захворювань;
Д — число днів захворювань за звітний період;
Ч — середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді.
Показник середньої тривалості одного випадку захворювання (Пд.з) (показник тяжкості захворюваності) обчислюється за формулою:
Пдз=Д/Б
де Д — кількість днів тимчасової непрацездатності;
Б — кількість випадків захворювань.