47.Коефіцієнт варіації. Техніка обчислення, економічний зміст.

Коефіцієнт варіації знаходить широке застосування при проведенні статистичної обробки даних у різних галузях науки і техніки.

Коефіцієнт варіації можна обчислити, розділивши стандартне відхилення на середнє арифметичне значення змінної, виражене у відсотках.

Варто відзначити, що коефіцієнт варіації не тільки характеризує однорідність деякої сукупності, але також застосовується в якості порівняльної її оцінки. Наприклад, його застосовують, якщо необхідно порівняти розміри коливання тієї чи іншої ознаки в сукупностях, для яких розрахована величина середнього значення різна. У цьому випадку розкид отриманих даних не дозволяє провести об’єктивну оцінку знайденого значення. Коефіцієнт варіації характеризує відносну мінливість змінної, а тому може бути відносною мірою коливання значення досліджуваного параметра.

Однак тут існують деякі обмеження. Зокрема, оцінити ступінь коливання значень параметра можна лише для конкретного ознаки і якщо сукупність має певний склад. При цьому рівність даних показників може свідчити як про сильну, так і про слабку варіації.

Таким чином, можна сказати, що коефіцієнт варіації – це параметр, який дозволить вам оцінити ступінь розкиду і відносну мінливість середньої величини.

Застосування даного показника дозволяє виявити найбільш значимі фактори, акцентування уваги на яких дозволить досягти поставлених цілей і вирішити необхідні завдання.

Формули розрахунку показникa варіації_

48.Ряди динаміки, основні вимоги до їх побудови.

Явища суспільного життя знаходяться в постійних змінах і розвитку як у просторі, так і у часі. Одне з основних завдань статистики полягає в дослідженні процесів змін і розвитку явищ у часі, тобто вивчення процесу їх розвитку. Числові дані, які характеризують такі процеси і явища, утворюють ряди динамік (інколи їх називають динамічними, хронологічними або часовими рядами).

Рядом динаміки у статистиці називається ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища у часі. Це ряд послідовно розташованих у хронологічному порядку значень показника, який у своїх змінах відображує хід розвитку досліджуваного явища.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів : 1) ряду рівнів, які характеризують величину явища, його розмір; 2) ряду періодів або моментів часу, до яких належать рівні ряду. Обидва елементи називаються членами ряду динаміки.

Слід підкреслити, що побудова ряду динаміки передбачає дотримання певних вимог.

Розглянемо їх.

1.           Усі показники ряду динаміки повинні бути вірогідними, точними, науково обґрунтованими. Якщо в ряду показників є хоча б один не правильно обчислений, то порівняння з ним призведе до помилкових висновків.

2.           Показники ряду динаміки повинні бути порівнянні за змістом, тобто вони повинні обчислюватися за єдиною методологією (наприклад, виробництво валової продукції подається в єдиних порівнянних цінах)

3.           Порівнянність за територією, до якої належать показники ряду динаміки. Така вимога враховується у випадках, коли протягом періоду, яким охоплено ряд динаміки, відбувалися зміни меж району, області і т.д.

4.             Порівнянність у часі. За цією умовою (вимоги) показники ряду динаміки повинні бути обчислені в однакові періоди часу або на одну й ту ж саму дату. Якщо дана вимога не витримується, здійснюють відповідні перерахунки. Наприклад, не можна будувати ряд динаміки за 1994 - 2004 pp., якщо є інформація за 1994 - 2003 pp. про валове виробництво м'яса за рік, а в 2004 р. - за 10 місяців . У даному випадку беруть дані кожного року за 10 місяців, або будують ряд після завершення 2004 року.

5.           Порівнянність рядів динаміки за колом охоплюваних ними об'єктів (наприклад, фермерських господарств).