
- •Сутність та еволюція теорії стратегічного управління.
- •Роль ресурсної концепції в стратегічному управлінні підприємством
- •Сутність та передумови виникнення перетворюючого менеджменту як нової концепції стратегічного управління підприємством.
- •Сучасні підходи до визначення понять «зміни», «стратегічні змін», «управління стратегічними змінами».
- •Термін „зміни” використовується у бізнес-середовищі для позначення
- •5. Зміни і стабільність, класифікація змін на підприємстві.47
- •Визначення рівня стратегічних змін, необхідних підприємству.
- •Підходи до здійснення змін у відповідності з концепцією організаційних метафор г. Моргана.
- •Модель процесу організаційних змін за к. Левіном.
- •9.Характеристика стадії підготовки достратегічних змін.
- •10. Особливості стадії впровадження змін та стадії оцінки і закріплення результатів.
- •11. Обґрунтування необхідних змін за моделлю організаційного розвитку л. Грейнера.
- •12. Зміни в управлінні організацією згідно моделі життєвого циклу і. Адізеса.
- •13. Концепція управління життєвим циклом організації і. Адізеса „раеі”.
- •14. Використання концепції в. Тарасенка „64 стратегеми” в управлінні стратегічними змінами.
- •17. Сучасні підходи до управління знаннями.
- •19.Сутність, типиорганізаційноїкультуритачинники, щовпливають на їїформування.
- •20. Визначення відповідності культури і організаційної структури підприємства в процесі реалізації стратегії.
- •21. Процесуправлінняорганізаційною культурою і шляху їїреформування.
- •22. Етика і культура організації.
- •23. Поняття та природа змін, їх місце у діяльності підприємства.
- •24. Внутрішні і зовнішні джерела змін.
- •25. Рівні змін та їх характеристика, методи адаптації команди до організаційних змін.
- •26. Основні характеристики організаційногозабезпеченнязмін.
- •27. Взаємозв’язокорганізаційноїструктури і стратегічнихзмін.
- •28.Сутність менеджменту і лідерства в управліннізмінами.
- •29. Менеджери та підприємці як організатори змін, їх компетенція.
- •30. Детермінанти ефективності менеджера як лідера зі змін: особистість лідерів з імін, загальна ситуація, стиль лідерства та управління.
- •41. Поведінкові теорії лідерства в управлінні змінами.
- •42. Ситуаційні теорії лідерства в управлінні змінами.
- •43. Сучасні теорії лідерства в управлінні змінами.
- •44. Ефективна стратегія як основоположна умова конкурентоздатності організації.
- •45. Основні стратегії розвитку організації та ресурси забезпечення їх реалізації.
- •46. Управління ризиками при реалізації стратегії організаційних змін.
- •47.Сутність та принципи берчмаркінгу.
- •48. Різновиди бенчмаркінгу, його етапи.
- •49. Впровадження бенчмаркінгу в управлінні змінами.
- •50. Моделі управління змінами: порівняльна характеристика (за к. Левіна, Гріфіним–Яцурою, р. Дафтом).
- •51. Сутність опору змінам і йогопричини.
- •52. Види і прояви опору змінам.
- •53. Підходи до управління опором в умовахстратегічнихзмін.
- •54. Поняття та сутність системи соціально-психологічного забезпечення стратегічних змін.
- •55. Організаційна культура в умовах змін.
- •56. Аналіз „поля сил” за к. Левінимдля забезпеченнястратегічногоорганізаційногорозвитку.
- •57.Управління організаційними стратегічними змінами.
- •58. Мотивація та формування стратегічної поведінки.
- •59. Фактори вибору організаційної структури управління на різних стадіях життєвого циклу.
- •60. Характеристика переваг і недоліківрізнихорганізаційних структур в процесі здійснення змін.
47.Сутність та принципи берчмаркінгу.
Бенчмаркінг − розуміють як мистецтво виявлення того, що інші роблять краще, вивчення, удосконалення та застосування методів роботи інших організацій. В Японії бенчмаркінг співвідноситься зі змістом, що означає «зусилля, занепокоєння, турботу кращого (лідера) стати ще кращим. Отже, головний принцип бенчмаркінгу, від кращого до кращого», що повертає до життя та успіху велику кількість фірм США, Японії, Західної Європи тощо.
Сутність бенчмаркінгу як динамічного процесу можна сформувати безперервний пошук і дослідження кращої практики підприємств-лідерів різних галузей необхідної для вдосконалення власної практикиа, а також постійне порівняння бажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організації бізнесу.
Головна мета бенчмаркінгу − встановити ймовірність успіху підприємства.Отже, бенчмаркінг повинен бути постійним процесом націленим на відповідність конкуренції і перемогу в ній. Підприємницькі функції в рамках бенчмарнінгу аналізуються як процеси що створюють товар та просувають їх на ринок,тобто це управлінський процес виробництва товарів, послуг і маркетингу цих товарів на ринку.
Теорія і практика визначила принципи бенчмаркетингу. До них належать:
1. Взаємність. Бенчмаркінг як діяльність ґрунтується на взаємному погодженні в обміні інформацією, що забезпечує здобутки для обох сторін. Для цього погоджуються межі діапазону інформації, порядок обміну даними, логіка проведення дослідження. Партнер повинен мати гарантії щодо поведінки іншого учасника. Дотримання правил гри всіма учасниками гарантує корисні результати.
2. Аналогія. Це означає, що при доборі партнерів може бути оцінений будь який процес, в тому числі культурний, структурний, підприємницький свого підприємства. Аналогія процесів і встановлення критеріїв добору партнерів з бенчмаретингу є тим, від чого залежить успіх діяльності.
3. Вимір. Бенчмаркінг базується на порівнянні характеристик декількох підприємств та визначення причин, відмінностей і досягнення їх найкращого значення. Мова йде про ключові характеристики процесу.
4. Достовірність. Бенчмаркінг проводиться на підставі порівняння реальних даних, наукового аналізу вивчення прцесів.
48. Різновиди бенчмаркінгу, його етапи.
Бенчмаркінг багатоспрямований. Він застосовується у логістиці, маркетингу, управлінні персоналом, фінансовому менеджменті, охоплюючи всі сфери, напрями діяльності підприємства.
Сьогодні розроблено багато різновидів бенчмаркінгу:
-внутрішній;
-конкурентноспроможності;
-витрат;
-функціональний;
-процесний;
-загальний;
-асоціативний;
-стратегічний;
-глобальний;
Внутрішній бенчмаркінг здійснюється в середині організації шляхом порівняння характеристик окремих виробничих одиниць за певні періоди часу.
Бенчмаркінг конкурентоспроможності оцінює характеристики підприємства з конкурентами. Досліджуються і співставляються специфічні продукти, можливості процесів, адміністративних методів управління конкурентів.
Бенчмаркінг витрат досліджує їх порівняння організації за певні проміжки часу з витратами конкурентів.
Функціональний бенчмаркінг порівнює характеристики і технологію визначеної функції у двох або більше організаціях одного сектора.
Бенчмаркінг процесу розглядає приведення показників, характеристик і функціональності окремих процесів до кращих показників аналогічних процесів у підприємств-конкурентів.
Загальний бенчмаркінг, порівнює зазначену функцію у двох або більше організаціях незалежно від сектора їх діяльності.
Асоціативний бенчмаркінг – порівняння підприємств, які перебувають у вузькому бенчмаркінговому альянсі.
Стратегічний бенчмаркінг − систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив розвитку, реалізацію стратегій для підвищення ефективності на основі виявлення успішних стратегій підприємств-партнерів.
Глобальний бенмаркінг − розширення стратегічного бенчмаркінгу з урахуванням асоціативного.
Цілі бенчмаркінгу:
аналіз конкурентоспроможності компанії та її слабких сторін;
усвідомлення необхідності змін організації;
добір ідей щодо кардинального поліпшення бізнес-процесів;
виявлення найкращих прийомів для компаній даного типу;
розробка інноваційних підходів до вдосконалення бізнес-процесів;
обгрунтування та сприяння постановці довготермінових цільових показників якості роботи, які значно перевищують поточні;
розробка нових заходів з метою підвищення ефективної роботи і якості послуг;
переорієнтування корпоративної культури і ментальності.
Таким чином бенчмаркінг на відміну від конкурентного аналізу, який зосереджений на аналізі стратегії конкурентів, її основних обмеженнях (галузей і ринків), визначенні впливу на ухваленні рішень становить собою деталізовану, формалізовану і упорядковану функцію успіху будь-якої організації. Він розглядається як спосіб оцінювання якості стратегій і цілей роботи порівняно з успішними, лідируючими підприємствами для поліпшення свого довготермінового становища на ринку.
Бенчмаркінг у своєму розвитку, починаючи з 1972 р., коли в Інституті стратегічного планування Кембрізна(США), дослідницько-консалтингова фірма «PIMS»(вплив маркетингової стратегії на прибуток) встановлена, що для прийняття ефективного рішення у конкурентному середовищі необхідно бути обізнаним з успішним досвідом підприємств. Вже у 1979 році американська компанія «Ксерокс» приступила до проекту «Бенчмаркінг конкурентоспроможності…..» для аналізу витрат і якості власних товарів порівняно з якостями. Проект мав великий успіх.
У 1989 р. консалтингова фірма PIMS стала ініціатором розробки методології бенчмаркінгу та його застосування на підприємствах. Сьогодні (всього через 20 років з початку його використання ) став безперевним процесом дослідження кращої практики конкурентів і підприємств лідерів із суміжних галузей з метою отримання інформації, необхідно для вдосконалення власної діяльності та постійного порівняння бажаних змін і результатів бізнесу для створення еталонної моделі власної організації бізнесу.
Проте бенчмаркінг виник не на порожньому місці. Варто відзначити, що реалізація NASA програми «Аполон» і висадка людини на місяць, яка коштувала для платників податків США 26 млрд. доларів, дала бізнесу більше 1 млн. технологій у різних сферах діяльності. Процес еволюції бенчмаркінгу дуже динамічний. Сьогодні працює вже п’ять поколінь бенчмаркінгу (за визначенням авторів Л.Є. Каракая та Л.П. Артеменка «Стратегічне управління» навч. посібн.-К.:ЦУЛ, 2009.-с.375)
Перше покоління інтерпретується як реінжиніринг або ретроспективний аналіз продукту. Друге покоління – бенчмаркінг конкурентоспроможності − розвивається як наука в 1976-1986 рр. Завдяки діяльності фірми «Ксерокс». Третє покоління (1982-1986рр) коли підприємства-лідери з’ясовують, дослідуючи характеристики своєї продукції, порівнюють що простіше: навчитись передовому досвіду підприємств, поза їхнім сектором чи галузі, чи досліджувати досвід конкурентів. Це бенчмаркінг процесу. Четверте покоління − бенчмаркінг стратегічний. Він становить собою систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій, вдосконалення характеристик продуктивності на підставі вивчення успішних стратегій зовнішніх підприємств-партнерів.
Глобальний бенчмаркінг (п’яте покоління) оцінюється як інструмент організації міжнародних обмінів з урахуванням національних і культурних особливостей.
Розвиток бенчмаркінгу забезпечив керівництву краще розуміння якості роботи підприємств . Виділяють кілька етапів якості роботи.
Перший етап - це інспекція. Він характеризується перевіркою якості готової продукції. Проте фірма вкладає кошти в удосконалення систем якості продукції, а не в бечмаркінг. При даному підході, коли у нас розвивалися комплексні системи управління якістю продукції, вони мали технокреатианий характер(напр. у ЛНУ ім.. Ів. Франка була розроблена «Комплексна система управління якістю, підготовки спеціалістів», яка складалась з 7 частин).
На цьому етапі можливе тільки часткове застосування продуктового бенчмаркетингу , коли порівнювалась власна продукція з товарами конкурентів. Проте нестача інформації не дає змоги повною мірою використовувати досвід і знання конкурентів.
Другий етап - характеризується посиленням контролю. Запроваджується стандарт якості ISO-9000. Бенчмаркінг застосовується в усіх ключових сферах бізнесу. Консультанти широко залучаються до впровадження процедур бенчмаркінгу. Різко змінюються відносини до якості. Дуже важливою стає якість процесу, в якому якість продукції є лише однією із складників загальної якості. Фірми починають усвідомлювати що задоволення споживача є запорукою їхніх успіхів у бізнесі. Задоволення споживача стає основним показником процвітання бізнесу.
Третій етап - розпочинається з виникненням між фірмами і всередині них партнерських стосунків і кооперацій. Цьому сприяє зміна розуміння конкуренції між фірмами і всередині фірм.
Відомо, що між різними підрозділами фірми встановлюються конкурентні відносини. У кожного підрозділу свої цілі, завдання,функції, проблеми. Дуже часто виникають протиріччя та складності в стосунках між ними. Все це приводить до зниження керованості і на загальну ефективність.
В той же час кооперація і партнерство ведуть до ефективного інформаційного обміну між підрозділами. Аналогічна картина відбувається і на між фірмовому обміні. Так і поняття «конкуренція» з’являється нова складова − взаємодія. Сама взаємодія і суперництво фірм у сучасному бізнесі служать основою для задоволення потреб споживачів і завоювання конкурентних переваг. Цьому служить бенчмаркінг процесу і стратегічний бенчмаркінг.
На четвертому етапі всі організації становлять собою єдине ціле. Процес ухвалення рішень відбувається тільки на підставі вичерпної і точної інформації для забезпечення загальної ефективності діяльності фірми. В результаті в середині фірми виникає синергетичний ефект. Стратегічний бенчмаркінг переходить у глобальний, де порівнюються процеси, якість роботи фірм різних країн(напр. США, Німеччини, Японії, Південної Кореї та ін.). Слід зауважити, що бенчмаркінговий підхід привів до істотної зміни процедури ухвалення рішень у маркетингу. Адже для забезпечення конкурентоспроможності фірми та її стійкого розвитку необхідно вивчати досвід діяльності та поведінки лідерів бізнесу на ринку для підвищення обґрунтованості маркетингових стратегій.
Очевидним є зв’язок бенчмаркетингу з стратегічним плануванням на підприємстві. З його допомогою (отримання повної і вичерпної інформації) стратегічне планування забезпечує цілеспрямований і прибутковий розвиток підприємства. Отже, зменшується вплив суб’єктивного впливу, зростає роль об’єктивного впливу. При цьму цілі та керівні принципи, які залежать від місії підприємства визначаються результатами бенчмаркінгу. Зростає ефективність і достовірність стратегічного планування.
Надзвичайно важлива роль бенчмаркінгу для розробки і обґрунтування стратегії підприємства. Погляд ззовні на підприємство допомагає у встановленні стратегічного напряму розвитку і розподілі обмежених ресурсів. Обізнаність про методи роботи успішних фірм і потреб покупців служать важливою інформацією необхідною для розвитку підприємства. Менеджери використовуючи бенчмаркетинговий підхід вивчають і аналізують не тільки те, наскільки підприємство адаптоване до вимог ринку, але й як можна поліпшити роботу та що для цього треба зробит. Отже, бенчмаркінг служить вихідною умовою зміни діяльності підприємства, представлення організації відповідно до вимог ринку.