42. Ситуаційні теорії лідерства в управлінні змінами.

Модель Фідлера базується на визначенні основного стилю лідерства за допомогою анкети найменш бажаного співробітника (НБС).

Фідлер виокремив три ситуаційні критерії:

відносини лідер-підлеглий;

структура завдання;

посадова влада.

Ці три чинники забезпечують правильне поєднання з поведінковою орієнтацією лідера. Відносини «лідер-підлеглий» визначають ступінь впевненості, довіри і поваги підлеглих до свого лідера.

Структура завдання: ступінь структурованості або неструктурованості розподілу роботи між підлеглими.

Посадова влада – ступінь впливу лідера на основні силові змінні: наймання на роботу, звільнення з роботи, дисциплінарні покарання, службове просування, підвищення заробітної плати.

Третій крок – оцінка ситуації з погляду згаданих трьох ситуаційних змінних (наскільки добрими або поганими є відносини); наскільки структурованими є завдання; наскільки сильною є посадова влада.

Висновок: Чим кращими є відносини «лідер-підлеглий», чим краще буде структурована робота, чим сильніша влада, тим буде більший контроль над ситуацією або вплив на неї матиме лідер. Фідлер дійшов висновку, що лідери, орієнтовані на виконання завдання, забезпечують максимальну ефективність роботи в ситуаціях, що є або дуже сприятливими, або дуже несприятливими для них. З іншого боку, у помірно сприятливих ситуаціях кращі результати забезпечує стиль лідерства, орієнтований на підтримку міжособистісних відносин.

43. Сучасні теорії лідерства в управлінні змінами.

Перехід до нової парадигми обумовив появу свіжих, нових ідей. Розуміння світу як динамічного, постійно змінюваного, ризикованого і складного, створення умов для змін є ключовим аспектом лідерства. Щоб керувати і контролювати лідери створюють образ майбутнього (візіонарне лідерство), формують корпоративну культуру, сприятливої для реалізації перспективної концепції, в якій руйнується ієрархічна структура і організація перетворюється у співтовариство людей, які мають однакові цілі і інтереси.

Щоб пристосуватись до хаотичного світу, лідери створюють навчаючі організації, в яких кожний співробітник залучений до процесу ідентифікації і вирішення проблем, що сприяє росту і розвитку організації.

Візіонарне лідерство

Передбачає здатність створити і змалювати реалістичне, вірогідне та привабливе бачення майбутньої організації або її відділу, яке ґрунтується на сучасному стані речей і спрямоване на його поліпшення (Робінс, с. 452).

Бачення відрізняється від інших форм спрямовувальних дій:

створює очевидний і привабливий образ майбутнього;

відображає інновативний спосіб поліпшення існуючого стану речей;

усвідомлює і враховує традиції і пов’язує все це з діями, які люди здатні виконати, щоб реалізувати бажані зміни.

Чітко сформульоване бачення майбутнього вивільняє ентузіазм, спрямовуючи вивільнену енергію для реалізації бажаних змін.

Властивості бачення майбутнього:

щоб надихати, бачення має бути ціннісно орієнтоване, надзвичайно образним і чітко сформульованим;

створювати унікальні і надихаючі можливості створення нового порядку, що може радикально змінити організацію;

вдале бачення майбутнього враховує час і обставини і відображає унікальність організації;

вдале бачення означає, що працівники мають вірити, що пропоноване бачення має бути досяжним;

співробітники повинні сприймати бачення як складне завдання, яке можна виконати.

Навики візіонарних лідерів.

Три новини виконання візіонарної ролі:

вміння пояснити своє бачення іншим з погляду необхідних дій і цілей;

здатність виразити своє бачення не лише словами, але й через власну поведінку;

вміння поширити своє бачення на різні умови лідерства. Це здатність впорядкувати діяльність таким чином, щоб бачення було однаковою мірою застосоване у різних ситуаціях.

Трансформаційне лідерство

Якщо ситуативні теорії лідерства є трансакційними, тобто скеровують або мотивують своїх підлеглих у напрямі визначених цілей, пояснюючи їм їхню роль і вимоги завдання, то трансформаційне лідерство спонукає підлеглих переступити через свої особисті інтереси задля блага організації.

Трансформаційні лідери приділяють велику увагу проблемам і потребам розвитку окремих підлеглих, поглиблюють обізнаність своїх підлеглих з певними питаннями, допомагаючи їм поглянути по-іншому на старі проблеми і здатні стимулювати, заохочувати і надихати підлеглих і спонукати їх на додаткові зусилля для досягення цілей групи.

Трансформаційне лідерство має в своїй основі трас акційне. Воно забезпечує такі рівні зусиль та продуктивності праці індивіда, яких неможливо досягти завдяки транс акційного підходу.

Трансформаційне лідерство є більше, ніж харизма. Харизматичний лідер може вимагати від своїх підлеглих сприйняття харизматичного бачення світу , і не більше. Трансформаційний лідер намагатиметься прищепити їм здатність сумніватися не лише в загальновизнаних поглядах, а й можливо, у поглядах визначених самим лідером.