
- •Зміст записки : Розділ і. Проектування металевих конструкцій.
- •Розділ іі. Проектування залізобетонних конструкцій.
- •Завдання на проектування
- •Розділ і. Проектування металевих конструкцій.
- •1. Компонування конструктивної схеми металевого балкового перекриття.
- •2. Розрахунок і конструювання балки настилу.
- •2.1. Обчислення навантажень на перекриття.
- •2.3. Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з урахуванням пружно - пластичної роботи сталі
- •2.4. Розрахунок балки настилу за іі-ю групою граничних станів: розрахунок прогину.
- •3. Розрахунок і конструювання головної балки із прокатного профілю марки гб-1.
- •3.1. Обчислення навантаження на головну балку.
- •3.2. Обчислення розрахункового прольоту.
- •3.3. Статичний розрахунок головної балки марки гб-1.
- •3.4. Підбір перерізу головної балки з умови міцності за нормальними напруженнями.
- •3.5. Перевірка міцності головної балки в зоні одночасного впливу моментів і поперечних сил.
- •3.6. Перевірка головної балки в опорному перерізі
- •3.7. Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів : розрахунок прогину.
- •3.8. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
- •3.8.1. Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
- •3.8.2. Розрахунок опорного ребра у випадку обпирання на опорний столик.
- •3.8.3. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки.
- •3.8.4. Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
- •3.8.5. Розрахунок болтового з’єднання балок настилу бн-1 з головною балкою гб- 2
- •4. Розрахунок і конструювання колони і-го поверху.
- •4.1. Обчислення навантаження від власної ваги конструкції покриття.
- •4.2. Обчислення снігового навантаження
- •4.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони.
- •4.4. Обчислення розрахункового зусилля.
- •4.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрово - стиснутого стрижня.
- •4.6. Розрахунок і конструювання опорних вузлів колони.
- •4.6.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку.
- •4.6.2. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного столика до колони.
- •4.7. Розрахунок і конструювання бази колони.
- •Список використаної літератури до частини і- ї :
- •Розділ іі. Проектування залізобетонних конструкцій.
- •5. Компонування конструктивної схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами.
- •5.1 Розрахунок попередніх розмірів елементів перекриття
- •6. Розрахунок і конструювання монолітної балкової плити
- •6.1. Обчислення навантаження на перекриття
- •Обчислення навантаження на 1 м2 перекриття
- •6.2. Обчислення розрахункових прольотів плити
- •6.3. Статичний розрахунок
- •6.4. Розрахунок арматури і конструювання плити.
- •6.4.1. Матеріали для конструкцій та їхні міцнісні і деформаційні характеристики
- •6.4.2. Розрахунок товщини плити
- •6.4.3. Розрахунок необхідних площ арматури із умови міцності нормальних перерізів
- •6.4.4. Конструювання плити рулонними зварними сітками
- •7. Розрахунок та конструювання другорядної балки.
- •7.1. Обчислення розрахункових прольотів другорядної балки.
- •7.2. Обчислення навантаження.
- •7.3. Статичний розрахунок другорядної балки.
- •7.4. Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки.
- •7.5. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів другорядної балки.
- •7.5.1. Розрахунок поздовжньої арматури в першому прольоті.
- •7.5.2. Розрахунок поздовжньої арматури в другому прольоті.
- •7.5.3. Розрахунок поздовжньої арматури в другому прольоті на від’ємний момент.
- •7.5.4. Розрахунок поздовжньої арматури на опорі в.
- •Список використаної літератури до частини іі
6.2. Обчислення розрахункових прольотів плити
Для знаходження розрахункових прольотів плити розглянемо переріз 1-1 на план схемі перекриття (рис. 6.2) та використаємо попередньо прийняті в пункті 5.1 даної
26
пояснювальної записки розміри перерізів другорядних балок. Розрахункові прольоти:
проміжний
lef,2 =аsb – bsb =2200–200=2000мм
крайній
6.3. Статичний розрахунок
Плиту розглядаємо як багатопролітну нерозрізну балку одиничної ширини bpl =1м з жорсткими опорами на другорядних балках і шарнірним обпиранням на цегляних стінах. Балка завантажена рівномірно розподіленим погонним навантаженням:
q=qtabbpl =10,10·1=10,1 кН/м,
де qtab =10,1 кН/м2 – табличне розрахункове граничне поверхневе навантаження на перекриття будинку (таблиця 6.1 записки). Розрахункова схема монолітної балкової плити наведена на рис. 6.3а. Роботу залізобетонної плити суцільного перерізу аналізуємо з позиції її опірності тільки згинальним моментам. Величини моментів у характерних перерізах обчислюємо з урахуванням перерозподілу зусиль внаслідок пластичних деформацій залізобетону після появи тріщин.
Згинальний момент в крайньому прольоті і на першій проміжній опорі, якщо армування виконувати рулонними сітками:
.
Згинальний момент в середніх прольотах і на середніх опорах:
.
Епюра згинальних моментів у балковій плиті наведена на рис.6.3 в.
6.4. Розрахунок арматури і конструювання плити.
6.4.1. Матеріали для конструкцій та їхні міцнісні і деформаційні характеристики
Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для плити приймаємо бетон важкий класу С20, для якого характеристичний опір стисканню fck =15МПа, а розрахунковий опір fcd =11,5МПа згідно таблиці 3.1 [Норм 1]. Коефіцієнт умов роботи бетону в конструкції за умови тривалого впливу статичного навантаження – γс1 = 0,9 згідно пункту 3.1.2.5 [Норм 3]. Для бетонів з призмовою міцністю fck ≤50МПа коефіцієнти, які визначають повноту розрахункової епюри напружень стиснутої зони бетону: λ=0,8; η=1 згідно пункту 3.1.6.2 [Норм 1].
27
Арматура. Для армування плити вибираємо дрібносортову арматуру періодичного профілю класу А400С за [Норм 3] діаметром 6, 8 або 10мм, для якої характеристичний опір розтяганню fyk = 400МПа, згідно таблиці 3.4 [Норм 3] , а коефіцієнт надійності за матеріалом γs = 1,1 для І у відповідності до таблиці 2.1 [ Норм 1]. Модуль пружності арматури згідно даних таблиці 3.4 [Норм 3] Еs=2,1×105МПа.
Обчислюємо розрахунковий опір розтягу дротяної арматури класу А4000С:
6.4.2. Розрахунок товщини плити
Із конструктивних міркувань попередньо прийнята товщина плити tpl =100мм (пункт 5.1 пояснювальної записки). Оптимізуємо товщину плити із умови економічності, яка пов’язана із оптимальним значенням відносної висоти стисненої зони бетону в перерізі плити ξopt =0,15…0,25. Приймаємо значення ξopt =0,2, при якому коефіцієнт:
Необхідну робочу висоту перерізу плити при ширині смуги плити b=bpl =100см обчислимо за формулою:
см
де fcd
=fcd,tabl
∙γcl
=11,5∙0,9=10,35МПа;
fcd,tabl
=11,5МПа – значення розрахункового опору
бетону стисканню згідно таблиці 3.1 [Норм
1] ;
(100)
- поправочний коефіцієнт переходу від
кНм до кНсм; (0,1) –
поправочний коефіцієнт переходу від
МПа до кН/ см2
;
γn
=1,0
– коефіцієнт надійності за відповідальністю
будинку класу СС1, якщо конструкцію
плити віднести до категорії А за
відповідальністю, у випадку розрахунку
за першою групою граничних станів;
γс1=0,9
- коефіцієнт умов роботи бетону в
конструкції за умови тривалого впливу
статичного навантаження згідно п.
3.1.2.5 [Норм 3];
Задаючись діаметром робочої
арматури орієнтовно ds=10мм
(рекомендується в межах 5-10 мм), приймаємо
мінімальний захисний шар бетону із
умови зчеплення cb,min=ds=10
мм згідно таблиці 4.2 [Норм 1]. В цьому
випадку номінальний
захисний
шар бетону визначається за формулою:
=
10 + 10 = 20 мм,
28
де
cb.min
– величина мінімального захисного
шару;
∆cdev
– допустимі
проектні відхилення, згідно пункту
4.4.3 [Норм 1] рекомендоване значення
допустимого відхилення захисного шару
∆cdev=10мм
.
Відстань
as
від розтягнутої грані плити до центру
ваги розтягнутої арматури при номінальному
захисному шарі бетону cnom=20мм
становитиме :
см.
Тоді
оптимальна товщина плити буде дорівнювати
: hopt=
dopt
+αs
= 4,82 + 2,5 = 7,32 мм
Остаточно приймаємо
товщину плити або висоту її перерізу
h=100
мм( кратно 20 мм), що відповідає прийнятому
значенню в п.5.1. пояснювальної записки.