1. Перекласти на англійську мову (переклад виконати письмово у зошиті) та вміти розповісти усно про основні засоби такий уривок тексту:

Згідно з МСБО 16, основні засоби ─ це матеріальні активи, що їх:

1) підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду ін­шим особам або для адміністративних цілей;

2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше од­ного періоду.

Нематеріальні активи, відповідно до МСБО 38, ─ це немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.

У США довгострокові активи у фінансовій звітності підпри­ємств класифікуються на дві категорії:

1) основні засоби (property, plant and equipment): земля, бу­динки, машини, обладнання, легкові та вантажні автомобілі. До категорії основних засобів відносять також природні ресурси, та­кі, як: нафта, газ, лісові й мінеральні ресурси;

2) нематеріальні активи (intangible assets): патенти, авторські права, торгові марки (назви), франшиза, організаційні витрати, гудвіл.

Відповідно до МСБО 16, первісна оцінка основних засобів здійснюється за їхньою собівартістю.

Після первісного визнання основних засобів їх подальший облік може здійснюватися, згідно з МСБО 16, за однією з двох моделей:

1) за моделлю собівартості (cost model;

2) за моделлю переоцінки (revaluation model).

Амортизація ─ систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.

В американській економічній літературі термін «амортизація» має три відповідники, зокрема:

1) амортизація (amortization) ─ вживається лише стосовно нематеріальних активів;

2) знецінення (depreciation) ─ стосується будинків, обладнан­ня, транспортних засобів;

3) виснаження (depletion) ─ щодо природних ресурсів.

Згідно з МСБО 16 «Основні засоби», амортизаційні відраху­вання потрібно визнавати як витрати і відображати у звіті про фінансові результати, якщо їх не внесено до балансової вартості іншого активу.

Нарахування амортизації необоротних активів передбачає визначення:

1) строку корисного використання (експлуатації);

2) вартості, що амортизується;

3) методу амортизації.

Є такі методи нарахування амортизації довгострокових активів: 1. Прямолінійний метод (stright-line method), 2. Виробничий метод (activity-based method), 3. Прискорені методи (accelerated methods), вони такі: 3.1 Комулятивний метод (sum-of-the-years’-digits method), 3.2 Метод прискореного зменшення залишкової вартості (double-declining-balance (DDB) method).

В Укра­їні згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», строк корисного використання нематеріальних активів має бути не більше 20 років.

Об’єкти основних засобів і нематеріальних активів припиня­ють визнаватися в балансі в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання, втрати або невідповідності критеріям їх визнання як активів.

2. Перекласти на англійську мову та вміти розповісти усно про запаси такий уривок тексту:

Згідно з МСБО 2 «Запаси», запаси ─ це активи, які: утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або в наданні послуг.

У США запаси класифікують на дві групи: торговельні запаси і виробничі запаси. Виробничі запаси складаються з сировини і матеріалів, незавершеного виробництва і гото­вої продукції.

В Україні, згідно з П(С)БО 9, запаси включають:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробни­цтва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговуван­ня виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво;

• готову продукцію;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством із метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети;

• поточні біологічні активи, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства.

Оцінку запасів проводять під час таких господарських операцій:

1) при надходженні запасів. При надходженні запасів на підприємство запаси оцінюють за собівартість придбання.

2) на дату балансу. На дату балансу запаси оцінюють таким чином: Залишок запасів на початок періоду + Запаси, що надійшли – Запаси, що вибули = Залишок запасів на кінець періоду.

3) при вибутті. Під вибуттям розуміють продаж запасів, споживання запасів для виробництва, псування. При вибутті із підприємства запаси оцінюють такими методами: метод ідентифікованої вартості, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних витрат, ціни продажу.