20. Мовна та міжмовна комунікація. Переклад як засіб міжмовної комунікації.

Комунікація може бути мовною і міжмовною (або, в іншій термінології, вербальною й невербальною - від лат. verbum 'слово'). Вербальне спілкування є найбільш дослідженим різновидом людської комунікації. Крім цього, це найбільш універсальний засіб передачі думки. На вербальний людську мову можна 'перевести' повідомлення, створене за допомогою будь-якої іншої знакової системи. Наприклад, сигнал червоне світло перекладається як 'проїзд закрито', 'зупиніться'. Одиниці мовної комунікації - одиниці, що утворюються в процесі вербального спілкування і організують це спілкування.  Переклад відноситься до класу дій,охоплюваних поняттям «міжмовна комунікація».Усередині даного поняття виділяються 2 підкласи - «пряма міжмовна комунікація» і «опосередкована мовна комунікація». Відмітною рисою опосередкованої комунікації є наявність крім двох звичайних для всякого комунікативного акта етапів (породження вихідного тексту і сприйняття) проміжного етапу (перекодування з ВМ на ПМ),він називається мовним посередництвом,а особа , яка його виконує-мовним посередником. Переклад входить у підклас опосередкованої комунікації, де сусідить з такими явищами як реферат,анотація,переказ,перекладання. Комунікація міжмовна — міжмовна комунікація відбувається між представниками мовних спільнот,і неможлива без посередника. Переклад - це засіб забезпечити можливість спілкування (комунікації) між людьми, що говорять на різних мовах. Тому для теорії перекладу особливе значення мають дані комунікативної лінгвістики про особливості процесу мовної комунікації, специфіку прямих і непрямих мовних актів, про співвідношення вираженого сенсу, що мається на увазі, у вислові і тексті, впливі контексту і ситуації спілкування на розуміння тексту, інших чинниках, що визначають комунікативну поведінку людини. Мовне спілкування може здійснюватися і між комунікантами, що говорять на різних мовах. Обов'язковою умовою спілкування між «різномовними» комунікантами є наявність проміжної ланки, що здійснює мовне посередництво, тобто що перетворює початкове повідомлення в таку мовну форму, яка може бути сприйнята Рецептором (інакше кажучи, передавального це повідомлення на мові Рецептора). Мовний посередник повинен витягувати інформацію з тексту початкового повідомлення («оригіналу») і передавати її на іншій мові. Тому цю роль може виконувати лише особа, що володіє необхідним ступенем двомовності, тобто що володіє двома мовами. Крім своєї посередницької ролі в процесі міжмовного спілкування, перекладач іноді виконує комунікативні функції, що виходять за рамки мовного посередництва. Як правило, це має місце в процесі усного перекладу, коли перекладач безпосередньо спілкується з учасниками міжмовного спілкування. Кожному перекладачу як учаснику своєрідного мовленнєвого акта абсолютно необхідне володіння певною екстралінгвістичною інформацією. Перекладачеві також необхідно знати культуру народів, що говорять даними мовами”.