
- •1.Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
- •2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
- •3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
- •4. Мова як особлива кодова система
- •5.Ситуативно-денотативна теорія перекладу: зміст та недоліки
- •6.Семантична теорія перекладу : зміст та недоліки
- •7.Трансформаційна теорія перекладу : зміст та недоліки
- •8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.
- •9. Загальна характеристика теорії рівнів еквівалентності в.Комісарова
- •10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання
- •11. Еквівалентність на рівні повідомлення , опису ситуації, мети комунікації
- •12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
- •13. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата
- •14. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції знака
- •15. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності
- •16. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності
- •17. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі асоціативно-образної характеристики та антонімічної характеристики
- •18.Функції мови. Переклад як засіб реалізації комунікативної функції мови
- •19. Поняття мовної еквівалентності при перекладі: загальна характеристика та різновиди.
- •20. Мовна та міжмовна комунікація. Переклад як засіб міжмовної комунікації.
- •21.Поняття та загальна характеристика перекладацьких відповідників.
- •22. Жанрово-стилістична класифікація видів перекладу.
- •23. Психолінгвістична класифікація видів перекладу.
- •24. Дві тенденції в історії перекладу
- •25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
- •27. Етапи перекладацького процесу.
- •31. Поняття адекватності перекладу.
- •32. Часові і просторові відносини між текстом оригіналу і текстом перекладу як суб’єктивний чинник перекладу.
- •33. Жанрово-стилістичні особливості тексту як суб’єктивний чинник перекладу.
- •34. Учасники процесу перекладу як суб’єктивний чинник перекладу
14. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції знака
Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції мови відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку. По-перше, розглянемо інформацію про приналежність денотата до певної категорії. Існує три типи категорій: лексико-семантичні, лексико-морфологічні, граматичні. При цьому еквівалентність може досягатися таким чином:
аналогічні категорії двох мов рівнозначні, тоді при перекладі – максимальний рівень еквівалентності
аналогічні категорії двох мов не рівнозначні
в одній мові категорія присутня, а в іншій відсутня.
Тепер розглянемо інформацію, що вказує на стилістичну функцію знака. Стилістика – розділ мовознавства, що займається вивченням виразних засобів мови (стилістичних прийомів). Виразні мовні засоби – ті, які де мотивують (виділяють) якісь мовні аспекти комунікації. Всі слова мови можна поділити на такі, які або мають певну стилістичну забарвленість, або ні. Якщо вони її не мають, то такі слова називаються нейтральними. Наприклад, стилістично нейтральне слово «письменник» та стилістично забарвлене слово «писака». ці слова вживаються переважно у тому або іншому функціональному стилі. Функціональний стиль – набір мовних засобів, які характеризують певний ступінь комунікації.
15. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності
Еквівалентність при відтворенні емоційного значення знака.
Загальний тип емоційності (позитивна чи негативна), як правило, може бути цілком переданий при перекладі. Як і стилістичний компонент значення, емоційна характеристика часто відноситься не тільки до денотата даного знака,
але і до висловлення в цілому. Тому і тут можливо нелокальне відтворення такої характеристики за допомогою іншого знака: Sheep man – he wаsn't more than a lamb man, anyhow – a little thing with his neck involved in a yellow silk handkerchief, and shoes tied up in bowknots. Вівчар? ... Куди до чорта, у кращому випадку ягнятник, комашка якась, з жовтою шовковою хусткою навколо шиї й у башмаках з бантиками. У даному випадку зневажливе англійське lamb man переводиться нейтральним українським – ягнятник, але емоційність відтворюється за рахунок інших слів – комашка, до чорта, бантики.
16. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності
Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.
Еквівалентність при передачі значення похідного чи складного слова оригіналу.
Як правило, словотворчий компонент значення слова виявляється комунікативно нерелевантним у більшості випадків. Еквівалентність між словами оригіналу і перекладу встановлюється незалежно від їхнього морфемного складу. Випадки збігу морфемного складу відповідних слів ВМ(вихідна мова) та ПМ(перекладацька мова) порівняно рідкі. Тому, коли гра слів, заснована на значенні вхідних до складу слова морфем, складає головний зміст висловлення, для досягнення еквівалентності при перекладі вона відтворюється шляхом обігравання морфемного складу інших одиниць у ПЯ:What about our appointments? – І'м afraid they are more like disappointments. Що чутно з приводу наших призначень? – Боюся, що вони будуть далекі від розваг. Як видно, передача цього компонента значення знака часто пов'язана з певними втратами.