- •1.Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
- •2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
- •3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
- •4. Мова як особлива кодова система
- •5.Ситуативно-денотативна теорія перекладу: зміст та недоліки
- •6.Семантична теорія перекладу : зміст та недоліки
- •7.Трансформаційна теорія перекладу : зміст та недоліки
- •8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.
- •9. Загальна характеристика теорії рівнів еквівалентності в.Комісарова
- •10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання
- •11. Еквівалентність на рівні повідомлення , опису ситуації, мети комунікації
- •12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
- •13. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата
- •14. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції знака
- •15. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності
- •16. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності
- •17. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі асоціативно-образної характеристики та антонімічної характеристики
- •18.Функції мови. Переклад як засіб реалізації комунікативної функції мови
- •19. Поняття мовної еквівалентності при перекладі: загальна характеристика та різновиди.
- •20. Мовна та міжмовна комунікація. Переклад як засіб міжмовної комунікації.
- •21.Поняття та загальна характеристика перекладацьких відповідників.
- •22. Жанрово-стилістична класифікація видів перекладу.
- •23. Психолінгвістична класифікація видів перекладу.
- •24. Дві тенденції в історії перекладу
- •25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
- •27. Етапи перекладацького процесу.
- •31. Поняття адекватності перекладу.
- •32. Часові і просторові відносини між текстом оригіналу і текстом перекладу як суб’єктивний чинник перекладу.
- •33. Жанрово-стилістичні особливості тексту як суб’єктивний чинник перекладу.
- •34. Учасники процесу перекладу як суб’єктивний чинник перекладу
12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
Комісаров пропонує виділяти 10 видів інформації:
• Інформ. що ідентифікує денотат. Ця інф. В більшості випадків не може бути виокремлена в семантичній структурі. В процесі перекладу інф. не враховується, еквівал. встновлюється автоматично
• інформ. що вказує на різні ознаки денотата . В процесі перекладу не може бути відтворена повністю
• інформ. про належність денотата до певноЇ категорії (лексично-симентичні, лексично-морфологічні, граматичні)
• інформ. що вказує на вживання знаку , в певній сфері спілкування. Легко може бути виділена в значені слова
• інформ. що вказує на емоційні компоненти . Емоції можуть передаватися за допомогою морфем
• інформ. що вказує на вжив. знака на позначення різних денотатів . Проблема з багатозначністю виникає тоді, коли багтозн. Активізується в процесі або висувається на передній план. Цей прийом використовується як гра слів
Каламбург- складність перекладу , не вирішувана проблема
• інформ. що вказує на наявність у змісті мовного знаку образних асоціацій . Більшість слів здатні викликати у представників певної мови і культури різні асоціації , інколи через це можуть виникнути труднощі , бо набір асоціацій в одній мові не збігається з іншою
• інформ. що вказує на морфемний склад слова. Сам по собі факт наявності морфем не має значення при перекладі
• інформ. що вказує на сполучуваність
2 види валентності :
- семантична валентність
-мовно граматична валентність
Зевгма- Стил. прийом коли в одному контексті слова поєднуються з порушенням їх сполучносиі
• інформ. що вказує на протиставленість змісту мовного знаку змісту іншому мовному знаку- це АНТОНІМІЯ. Не має впливу на переклад і не впливає на становлення еквівал.Антоніми констанктуальні – які поза межами того контексту в якій вони використовуються антонімами – не є . Тоді може виникнути проблема при перекладності
13. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата
Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку. По-перше, розглянемо інформацію, що ідентифікує денотат, тобто вказує на існування денотату і утворює його назву, виділяє його з-поміж інших об’єктів дійсності. Ця інформація не впливає ані на переклад, ані на встановлення еквівалентності, бо при перекладі ми завжди ідентифікуємо той самий денотат, який вже ідентифікував автор в оригіналі. Бувають випадки, що порушують цей автоматизм:
Трансформація (генералізація та конкретизація)
Слово означає незнайомий денотат і в мові перекладу немає цього еквіваленту.
Другий тип інформації – інформація, що описує денотат – більша частина значень слова. Дуже часто різниця, яка існує між компонентами при перекладі є не релевантною або вона не встановлює труднощів (наприклад. student – студентка). Проблеми виникають, коли в мові оригіналу і перекладу виділяються різні ознаки при описі одного і того ж денотату. Наприклад, to swim (зусилля), to float (на поверхні), to drift (за течією), to sail (під парусом) – плисти.