
- •1.Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
- •2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
- •3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
- •4. Мова як особлива кодова система
- •5.Ситуативно-денотативна теорія перекладу: зміст та недоліки
- •6.Семантична теорія перекладу : зміст та недоліки
- •7.Трансформаційна теорія перекладу : зміст та недоліки
- •8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.
- •9. Загальна характеристика теорії рівнів еквівалентності в.Комісарова
- •10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання
- •11. Еквівалентність на рівні повідомлення , опису ситуації, мети комунікації
- •12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
- •13. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата
- •14. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції знака
- •15. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності
- •16. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності
- •17. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі асоціативно-образної характеристики та антонімічної характеристики
- •18.Функції мови. Переклад як засіб реалізації комунікативної функції мови
- •19. Поняття мовної еквівалентності при перекладі: загальна характеристика та різновиди.
- •20. Мовна та міжмовна комунікація. Переклад як засіб міжмовної комунікації.
- •21.Поняття та загальна характеристика перекладацьких відповідників.
- •22. Жанрово-стилістична класифікація видів перекладу.
- •23. Психолінгвістична класифікація видів перекладу.
- •24. Дві тенденції в історії перекладу
- •25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
- •27. Етапи перекладацького процесу.
- •31. Поняття адекватності перекладу.
- •32. Часові і просторові відносини між текстом оригіналу і текстом перекладу як суб’єктивний чинник перекладу.
- •33. Жанрово-стилістичні особливості тексту як суб’єктивний чинник перекладу.
- •34. Учасники процесу перекладу як суб’єктивний чинник перекладу
1.Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
Сучасне перекладознавство сформувалось як самостійна наукова дисципліна в основному в другій половині двадцятого сторіччя. Післявоєнне розширення міжнародних контактів у всіх сферах людського спілкування, що викликало різке збільшення потреби в перекладах і перекладачах, стало могутнім стимулом для росту теоретичних досліджень перекладацької діяльності. За останні 50 років з'явилася величезна кількість робіт, велика різноманітність теоретичних концепцій і методів дослідження
Передумови:
інформативний переклад, тобто передача інформації, виходить на перший план;
зміна суспільного життя, заснування Ліги Націй;
зростає кількість перекладачів, бо виникає методологічна потреба у швидкому і правильному перекладі.
Теоретичне перекладознавство:
теорія перекладу
критика перекладу (визначення якості перекладу)
методика навчання перекладу (розробляє принципи підготовки перекладачів)
Теоретичне перекладознавство починає формуватися у двох напрямках:
літературознавчий
мовознавчий
Періодизація
30 рр ХХ ст. – створення передумов для створення галузі перекладу, літературознавче перекладознавство;
кінець 40х – початок 50х рр. – формування основ ТП; виникнення та початок розвитку напрямків ТП, теорія літератури.
2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
Лінгвістичне перекладознавство – перехід від літератури до мови. Переклад – мовно-мовленнєва діяльність, яка здійснюється засобами мови. Мова – система, яка об’єднує дві складові: словник і граматику.
«Теорія закономірних відповідників» А.Рецький – «О закономерных соответствиях при переходе на родной язик» А. Рецкер (1950) (перетворення перекладу – це заміна одних одиниць на інші, які є їх відповідниками – переклад перетворюється) – епохальна книга радянського дослідника А.В. Фьодорова «Введение в теорию перевода», у той час розвивалася потужна школа перекладу (1953) - «Порівняльна стилістика французької та англійської мов» Віне і Дербельне (1958) – Джон Керфорд «Лінгвістична теорія перекладу» (про ієрархію мовної системи) – починає активно розвиватися проблематика перекладу з точки зору мови у різних країнах – з 80х рр. – активно розвиваються інші навички та з’являються як критики мовного підходу: культурологічний напрямок – розгляд перекладу як культурологічного феномену; когнітивний – пов'язаний із свідомістю людини, як вона діє переклад – процес, який відбувається у свідомості людини.
Об’єкт дослідження теорії перекладу – переклад. Переклад – процес або діяльність заміни одного мовного матеріалу на інший; результат перекладу одного тексту на інший. Предмет – різноманітні прояви перекладу.
3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
Теорія перекладу – міждисциплінарна синтетична наука. ТП застосовує методи наукових дисциплін. Наприклад, лінгвістика (напрям семантики – значення слів, конструкцій) – метод семантичного аналізу (компонентно-семантичного аналізу): значення слова складається з елементарних смислів, аналізуючи значення слова, дослідники виділяють різні компоненти значення.
Чарльз Моріс – семіотик (семіотика – наука про знакові системи), він вивід такі типи відносин: семантика (метод компонентного синтаксису, виділення компонентів слів), прагматика, ситактика.
ТП активно використовує методи інших дисциплін та має власні методи. Наприклад, порівняльний (головний метод ТП) – порівняння тексту оригіналу і перекладу. Типи висновків порівняльного методу: 1. що і як перекладати; 2 типові приклади перекладацьких труднощів і шляхи їхнього подолання; 3. типові перекладацькі помилки.
Завдання ТП:
розкрити та описати загальні лінгвістичні основи перекладу , що означає вказати на ті особл. мов та закономірності які лежать в основі
розробити класифікацію перекладів
описати еквівалентність як основну характеристику
змоделювати процес перекладу
розкрити вплив суб’ективних чинників