33.Типи річкових терас за геологічною будовою.

За будовою річкові тераси поділяються на:

• акумулятивні – складені алювіальними відкладами, що нагромадились річкою на всю товщу геологічного розрізу (1)

• ерозійні – майже повністю складені корінними породами, лише вгорі вкриті незначними за товщею шаром алювію (2)

• цокольні – нижня частина уступу представлена корінними породами, а верхня – шаром алювіальних відкладів (3) Тераса також вважається цокольною, якщо цоколь утворе­ний давніми алювіальними відкладами, оскільки тип тераси та її вік визначається за наявністю алювію, що складає поверхню тераси.

34.Псевдотераси.

Існує цілий ряд утворень, які мають зовнішній вигляд річкових терас, проте відрізняються від них за генезисом. Такі морфологічні елементи називають псевдотерасами, або хибними терасами.^[3] Серед них виділяють:

• денудаційні тераси (тераси вивітрювання, структурні тераси)

• псевдотераси зсувної генези

• псевдотераси конусів виносу

• моренні тераси просідання

• заплічики коритоподібних льодовикових долин

35.Морфологічні типи річкових долин.

Коритоподібна (трогова) долина характеризується ввігнутими схилами, нижня частина її якби врізана в дно більш широкої долини. Цей тип долин характерний для ерозійних долин, утворених діяльністю льодовика.

Ящикоподібна долина – це долина, поперечний перетин якої нагадує поперечний переріз ящика.

Трапецеїдальна долина нагадує ящикоподібну, але схили більш пологі. Має широке поширення.

Неясно виражена долина – долина з дуже пологими схилами, які поступово зливаються з прилеглою територією. Межу дна долини визначити важко. Ці долини характерні для рівнинних заболочених річок.

36.Генетичні типи річкових долин.

37.Асиметрія долин. Причини асиметрії річкових долин.

Поперечний профіль річкових долин здебільшого є асиметричним. Обидва схили долини мають різний ухил, який залежить від того, чи наближається русло до корінного схилу, чи віддаляється від нього, від зміни складу гірських порід, які поширені вздовж річкової долини, умов їхнього залягання. Проте трапляються випадки, коли один схил долини постійно або на значній відстані є крутим, а інший спадистим. Таку асиметрію називають стійкою.

Причини, що зумовлюють асиметрію схилів річкових долин, поділяють на три групи.

1.Геолого-тектонічні, які виявляються внаслідок неоднорідноїсті літолого-петрографічного складу гірських порід і наявності певних геологічних структур та особливостей тектонічного режиму водозбірних басейнів.

2.Планетарні, які залежать від особливостей обертання Землі навколо своєї осі.

3.Зумовлені діяльністю екзогенних процесів на схилах.

38.Річкова мережа - сукупність рік та інших постійних і тимчасових водотоків, а також озер, водосховищ, боліт та інших водойм на якій-небудь території. Густоту річкової мережі даної річкової системи визначають як відношення суми довжин річкових потоків даної системи в кілометрах до площі її басейну, вираженої в квадратних кілометрах (км/км²).

Гідрографічна сітка в сучасному її вигляді формувалася досить тривалий час під впливом насамперед клімату, геологічних та інших факторів.

Частиною гідрографічної сітки є руслова сітка - сукупність русел всіх водотоків на певній території.

39. Річкова́ систе́ма — сукупність притоків головної річки.

Складається з головної ріки і припливів першого, другого й наступного порядків. Припливами першого порядку називаються ріки, що безпосередньо впадають у головну ріку, другого порядку — припливи припливів першого порядку.

Річковий водозбірний басейн – це площа, з якої здійснюється стік в головну ріку за посередництвом її приток. Необхідною і достатньою умовою зародження річкових басейнів є наявність ділянки суші з нахиленою поверхнею і відповідна кількість атмосферних опадів, достатніх для виникнення поверхневого стоку. Елементарним водозбірним басейном є такий водозбір, в якому є одне русло постійного, або тимчасового потоку. Вододі́л — лінія, що розділяє басейни суміжних водойм або сукупчень підземних вод.