- •5.Педиплени і педименти
- •6.Класифікація рельєфу за густотою горизонтального розчленуванння.
- •7.Класифікація рельєфу за глибиною вертикального розчленуванння.
- •8.Класифікація рельєфу за крутістю земної поверхні.
- •9.Поняття про форми й елементи форм рельєфу.
- •10.Гіпсографічна крива поверхні Землі
- •11.Властивості гірських порід важливих для рельєфотворення.
- •12.Рельєф і геологічна структура.
- •13.Куести.Куестовий рельєф.
- •14.Поняття про морфокліматичні зони.
- •15.Денудація та її роль у формуванні рельєфу.
- •16.Рельєф ендогенного походження.
- •17.Рельєф екзогенного походження.
- •19.Зсувні схили.
- •22.Водна ерозія,її види та головні закономірності.
- •23.Форми рельєфу,створювані тимчасовими водотоками.
- •25.Русла рік,елементи й особливості їхньої будови.
- •26.Меандри.Типи меандр.
- •27.Річкова долина.
- •28.Заплава.
- •29.Класифікація заплав за особливостями рельєфу.
- •30.Класифікація заплав за геологічною будовою.
- •31.Річкова тераса,її морфологічні елементи.
- •32.Причини формування терас.
- •33.Типи річкових терас за геологічною будовою.
- •34.Псевдотераси.
- •35.Морфологічні типи річкових долин.
- •36.Генетичні типи річкових долин.
- •37.Асиметрія долин. Причини асиметрії річкових долин.
- •40.Типи рисунку річкової(долинної) мережі.
- •41.Дельти рік їх типи.
- •42.Вододіли їх типи.
- •43.Річкові перехоплення.
- •44.Плоскогірний тип рельєфу.
- •46. Рельєф типу «поганих (дурних) земель».
- •47. Ярково-балковий рельєф.
- •48. Умови утворення і живлення льодовиків.
- •49. Типи льодовиків.
- •50. Вироблені форми гірсько-льодовикового рельєфу.
- •51. Типи морен гірських льодовиків.
- •52. Процес альтипланації.
- •53. Форми рельєфу зони льодовикової денудації плейстоценових
- •54. Форми рельєфу зони льодовикової акумуляції плейстоценових
- •55. Форми рельєфу. Перигляціальної зони.
- •56. Друмліни, ози, ками.
- •57. Будова і типи багаторічно мерзлих грунтів (вічної мерзлоти).
- •58. Мерзлотні деформації і форми рельєфу.
- •59. Термоерозія і термоабразія.
- •60. Поняття «карст». Умови карстоутворення.
- •61. Гідрологічний режим карстових областей.
- •62. Поверхневі форми рельєфу карстових областей.
- •63. Ріки і долини карстових областей.
- •64. Печери карстових областей.
- •65. Зонально-кліматичні типи карсту.
- •66. Псевдокарстові процеси і форми.
- •68. Дефляційні і коразійні форми еолового рельєфу.
- •69. Поздовжні форми рельєфу солового транспорту і акумуляції.
- •70. Поперечні форми рельєфу еолового транспорту і акумуляції.
- •71. Аридно-денудаційні типи і форми рельєфу.
- •72. Поняття «берег». Робота хвиль і хвильових течій.
- •73. Підводні вали і берегові бари.
- •74. Утворення акумулятивних форм при поздовжньому переміщенні наносів.
- •76. Типи інгресивних берегів.
- •77. Коралові береги і острови.
- •79. Магматизм і рельєфотворення.
- •80. Ефузивна вулканічна діяльність.
- •81. Експлозивні типи вулканічної діяльності.
- •82. Морфогенетичні типи вулканів.
- •83. Поствулканічні явища.
- •Сольфатари виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню з тріщин на схилах та в кратері вулканів.
- •85. Класифікація антропогенного рельєфу.
- •86. Структура і методи геоморфологічних досліджень.
- •87. Принципи побудови картосхеми горизонтального розчленування рельєфу.
- •89. Вік рельєфу.
- •90. Геоморфологічні карти і їх типи.
- •92. Тектонічні одиниці геоморфологічної регіоналізації чи район.
- •95. Предмет, об’єкт і завдання антропогенної геоморфології.
- •96. Визначення віку рельєфу методом відкладів.
- •97. Рельєф дна світового океану.
- •98. Типи коралових рифів.
- •99. Водоспади та їх типи.
- •Типи водоспадів
86. Структура і методи геоморфологічних досліджень.
Дослідження рельєфу проводять за допомогою загальнонаукових, власне геоморфологічних і інших методів наук. До загальнонаукових методів належать:
1. аналіз – розгляд предмету чи явища по частинах
2. синтез – створення висновку
3. абстрагування – відокремлення від непотрібних даних.
4. узагальнення – підбивання підсумків, виявлення найголовніших елементів.
5. інерція – висновки про загальне
6. моделювання – вивчення якогось явища чи об’єкта шляхом дослідження його моделей.
Будь-яке дослідження починається із вивчення зовнішнього вигляду рельєфу. Сюди відносять методи:
- морфологічний
- морфометричний
- морфоструктурний.
Проведення дослідження поділяється на етапи:
1. підготовчий – аналіз літератури, підготовка картографічних матеріалів.
2. польовий – збереження нових матеріалів, складення первинної геоморфологічної карти
3. камеральний – опрацювання зібраного матеріалу. Складається карта і дається звіт.
87. Принципи побудови картосхеми горизонтального розчленування рельєфу.
Картосхему будують на топографічній карті або її копії. Оцінюють тільки цілі квадрати. Спочатку на карті виділяють тальвеги, це лінії що з´єднують найнижчі точки дна лінійно витягнутої ерозійної форми рельєфу. Тальвеги виділяють з низу вверх, від долини до верхів’їв. Після того як виділені всі тальвеги, переходять до визначення їхньої довжини. Довжину визначають за допомогою циркуля – вимірника. У кожному цілому квадраті визначають довжину всіх тальвегів у см, потім переводять їх у км. Зважаючи на масштаби карти значення горизонтального розчленування заокруглюють до сотих і виписують у середину квадрата. Якщо у квадраті немає тальвегів, то пишуть 0 і не зафарбовують. Далі складають шкалу 35 градацій, де найменше число входить у 1 градацію, а найбільше – в останню. Розфарбовують шкалу кольорами з однієї гами від найсвітлішого до найтемнішого. Шкалу вкладаємо до карти або в зошит.
89. Вік рельєфу.
Формування уявлень щодо віку рельєфу відбувалося з нагромадженням даних історичної геології, палеонтології, динамічної та структурної геології, тектоніки та космології, абсолютної та відносної геохронології. Вік рельєфу – це критерій стійкості окремих категорій рельєфу, що важливо для господарського використання земної поверхні. Вік рельєфу – час від початкового становлення рельєфу до формування його кінцевого вигляду. Вік є також основним чинником, який використовують для вивчення складових навколишнього середовища – ґрунтів , поверхневих та підземних вод. Він дає змогу отримати інформацію не тільки щодо певних нерівностей земної поверхні, а й з’ясувати закономірності нагромадження корисних копалин, міграції підземних вод. У геоморфології визначають абсолютний і відносний вік рельєфу. Абсолютний вік визначається за часом напіврозкладу ізотопів в гірських породах, що утворюють рельєф. Відносний вік визначають за стадією розвитку, за співвідношенням форм різного віку, за часом, коли рельєф набув сучасних рис.
