79. Магматизм і рельєфотворення.

Магмати́зм— сукупність процесів виплавлення магми, її еволюції, переміщення, взаємодії з твердими породами і застигання.Магматизм — один з найважливіших виявів глибинної активності Землі та планет земної групи.

Магматизм, як інтрузивний, так і ефузивний, відіграє важливу та різноманітну роль у рельєфоутворенні.

Чітке відображення у рельєфі знаходять утворення, пов’язані з діяльністю ефузивного магматизму, або вулканізму. В залежності від характеру вивідних отворів розрізнюють виверження площинні, лінійні та центральні. Площинні виверження привели до утворення великих лавових плато.

Лаколіти зустрічаються поодинці або групами і часто виражаються у рельєфі позитивними формами у вигляді куполів . Від лаколітів нерідко відходять жилоподібні відгалуження – апофізи. Пластові інтрузії відображаються у рельєфі у вигляді сходів, аналогічних структурними сходам, що утворюються в результаті вибіркової денудації в осадових породах.

На сьогодні основним видом вулканічної діяльності є центральний тип вивержень, при якому магма поступає з надр до поверхні до певних точок. Над центром виверження піднімається акумулятивна форма – власне вулкан. У вулканічному процесі можна розрізнити 2 стадії – експлозивну, або вибухову, та стадію викиду та накопичення вулканічних продуктів. В залежності від стадії, а також характеру накопичення продуктів виверження виділяють декілька морфогенетичних типів вулканів: маари, екструзивні купола, щитові вулкани, стратовулкани.

80. Ефузивна вулканічна діяльність.

Глибинні розплави магми утворюються в астеносфері на глибині понад 50 км, проміжні - в земній корі. З надр Землі магма рухається вверх. В окремих випадках вона прориває земну кору і виливається на поверхню, утворюючи різні вулканічні форми або розтікаючись по ній. Цей процес ми називаємо ефузивним вулканізмом і можемо його спостерігати в районах сучасної вулканічної діяльності. При застиганні лави на поверхні Землі утворюються ефузивні магматичні гірські породи. Вулканічні форми рельєфу надзвичайно різноманітні. В’язка і відносно прохолодна магма, виливаючись на поверхню, формує вулканічні конуси, висота яких може сягати кількох кілометрів.

Видавлюючись із жерла вулкана, магма може формувати куполи зі стрімкими схилами або застигати у формі велетенських, подібних до олівця вулканічних обелісків висотою у кілька сотень метрів. Рідка гаряча магма, розтікаючись по поверхні, утворює рівнини – вулканічні плато, які поширені практично в усіх вулканічних зонах світу.

81. Експлозивні типи вулканічної діяльності.

Характеризуються викидами великої кількості газів та пари при малій кількості, або відсутності, лави. Тверді продукти сильно подрібнені, перетерті і представлені попелом. Такі виверження здебільшого пов’язані з магмою кислого або середнього складу. Магматичні джерела, які живлять вулкани, розташовані на значних глибинах, у зв’язку з чим магма не завжди досягає земної поверхні. Найпоширенішими вулканами цієї категорії є вулкани пелейського, кракатауського, маарського та бандайсанського типів.

Пелейський тип характеризується наявністю частих землетрусів, які супроводжуються викидами попелу, парів води та отруйних газів, що триває декілька тижнів.

Для вулканів кракатауського типу характерні вибухи значної сили, які супроводжуються викидами великої кількості

газів та попелу.

До маарського типу відносяться вулкани з одноразовим виверженням. Характерною особливістю їх будови є наявність тарілкоподібних кратерних западин, по краях яких формуються невисокі вали, складені шлаком та уламками гірських порід, викинутих з кратера.

вибухи при виверженні вулканів Бандайсанського типу пов’язані не з водою, котра, проникаючи на значні глибини, перетворившись в пару створює значний тиск, що і спричиняє вибух.