- •5.Педиплени і педименти
- •6.Класифікація рельєфу за густотою горизонтального розчленуванння.
- •7.Класифікація рельєфу за глибиною вертикального розчленуванння.
- •8.Класифікація рельєфу за крутістю земної поверхні.
- •9.Поняття про форми й елементи форм рельєфу.
- •10.Гіпсографічна крива поверхні Землі
- •11.Властивості гірських порід важливих для рельєфотворення.
- •12.Рельєф і геологічна структура.
- •13.Куести.Куестовий рельєф.
- •14.Поняття про морфокліматичні зони.
- •15.Денудація та її роль у формуванні рельєфу.
- •16.Рельєф ендогенного походження.
- •17.Рельєф екзогенного походження.
- •19.Зсувні схили.
- •22.Водна ерозія,її види та головні закономірності.
- •23.Форми рельєфу,створювані тимчасовими водотоками.
- •25.Русла рік,елементи й особливості їхньої будови.
- •26.Меандри.Типи меандр.
- •27.Річкова долина.
- •28.Заплава.
- •29.Класифікація заплав за особливостями рельєфу.
- •30.Класифікація заплав за геологічною будовою.
- •31.Річкова тераса,її морфологічні елементи.
- •32.Причини формування терас.
- •33.Типи річкових терас за геологічною будовою.
- •34.Псевдотераси.
- •35.Морфологічні типи річкових долин.
- •36.Генетичні типи річкових долин.
- •37.Асиметрія долин. Причини асиметрії річкових долин.
- •40.Типи рисунку річкової(долинної) мережі.
- •41.Дельти рік їх типи.
- •42.Вододіли їх типи.
- •43.Річкові перехоплення.
- •44.Плоскогірний тип рельєфу.
- •46. Рельєф типу «поганих (дурних) земель».
- •47. Ярково-балковий рельєф.
- •48. Умови утворення і живлення льодовиків.
- •49. Типи льодовиків.
- •50. Вироблені форми гірсько-льодовикового рельєфу.
- •51. Типи морен гірських льодовиків.
- •52. Процес альтипланації.
- •53. Форми рельєфу зони льодовикової денудації плейстоценових
- •54. Форми рельєфу зони льодовикової акумуляції плейстоценових
- •55. Форми рельєфу. Перигляціальної зони.
- •56. Друмліни, ози, ками.
- •57. Будова і типи багаторічно мерзлих грунтів (вічної мерзлоти).
- •58. Мерзлотні деформації і форми рельєфу.
- •59. Термоерозія і термоабразія.
- •60. Поняття «карст». Умови карстоутворення.
- •61. Гідрологічний режим карстових областей.
- •62. Поверхневі форми рельєфу карстових областей.
- •63. Ріки і долини карстових областей.
- •64. Печери карстових областей.
- •65. Зонально-кліматичні типи карсту.
- •66. Псевдокарстові процеси і форми.
- •68. Дефляційні і коразійні форми еолового рельєфу.
- •69. Поздовжні форми рельєфу солового транспорту і акумуляції.
- •70. Поперечні форми рельєфу еолового транспорту і акумуляції.
- •71. Аридно-денудаційні типи і форми рельєфу.
- •72. Поняття «берег». Робота хвиль і хвильових течій.
- •73. Підводні вали і берегові бари.
- •74. Утворення акумулятивних форм при поздовжньому переміщенні наносів.
- •76. Типи інгресивних берегів.
- •77. Коралові береги і острови.
- •79. Магматизм і рельєфотворення.
- •80. Ефузивна вулканічна діяльність.
- •81. Експлозивні типи вулканічної діяльності.
- •82. Морфогенетичні типи вулканів.
- •83. Поствулканічні явища.
- •Сольфатари виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню з тріщин на схилах та в кратері вулканів.
- •85. Класифікація антропогенного рельєфу.
- •86. Структура і методи геоморфологічних досліджень.
- •87. Принципи побудови картосхеми горизонтального розчленування рельєфу.
- •89. Вік рельєфу.
- •90. Геоморфологічні карти і їх типи.
- •92. Тектонічні одиниці геоморфологічної регіоналізації чи район.
- •95. Предмет, об’єкт і завдання антропогенної геоморфології.
- •96. Визначення віку рельєфу методом відкладів.
- •97. Рельєф дна світового океану.
- •98. Типи коралових рифів.
- •99. Водоспади та їх типи.
- •Типи водоспадів
62. Поверхневі форми рельєфу карстових областей.
Голий карст поширений у районах, де в гірських породах можуть відбуватися процеси карстування, виходять на денну поверхню, а кліматичні умови регіону не сприяють утворенню кори вивітрювання, яка
могла б вкрити їх шаром значної товщини. карровими борознами, або каррами .
Типовими морфоскульитурами відкритого карсту є каррові борозни, або карри , що переважно утворюються внаслідок корозійної і хімічної діяльності води та змивання елювіальних продуктів до карстових знижень, а також самі зниження — лійки, блюдця, полья, доліни тощо. Западини значних розмірів зазвичай називають польями , а западини незначних розмірів - «долінами»
Карстові лійки зазвичай мають округлу чи овальну, іноді неправильну форму в плані та лійкоподібний поперечний переріз із крутими й прямими схилами . На дні багатьох карстових лійок нагромаджуються пухкі осадові породи, що змиваються із схилів, іноді днища мають тріщини в яких затримуються атмосферні опади. Потім ці тріщини округлюються і набувають вигляду отворів округлої чи овальної форми діаметром кілька десятків сантиметрів. Такі отвори, що поглинають поверхневий стік, називають понорами.
63. Ріки і долини карстових областей.
Характерною формою для карстових областей, є карстові долини, які часто зникають в місцях, де вода «втікає» в понори.
Це так звані сліпі долини, які формуються на контакті нерозчинних порід з розчинними. До кінця не доведено генезис сухих річкових долин, які зустрічаються в місцях виходу на поверхню вапнякових порід. Щукін (1960) виділяє 5 типів річкових долин карстових областей:
епізодичні ріки (не виходять із зони аерації), вода в них з´являється лише під час злив, коли не встигає відводитись понорами, які є в руслі;
постійні ріки, днища яких лежать вище рівня грунтових вод карстового масиву (багатоводні, починаються за межами карстового масиву; при проходженні через карстовий масив вони втрачають воду, але не зникають повністю) долини – каньйоноподібні;
ріки, які прорізали не лише карстові породи, але і водоупорні породи під ними, багатоводні, часто живляться з джерел на контакті карстових і водоупорних порід;
підземні (печерні ріки) протікають системою підземних галерей. Можуть зароджуватись в межах карстових масивів або за їх межами, іноді виходять на поверхню як воклюзивні джерела.
64. Печери карстових областей.
Печери часто утворюють складну систему відносно вузьких каналів і просторих розширень — залів, які мають численні відгалуження, змінюють напрям і часто розміщуються на різних рівнях у кілька поверхів.
Печера може мати тільки один вхідний отвір, на іншому кінці вона закупорена обвалом, натічними утвореннями чи розпадається на систему вузьких тріщин і каналів, крізь які важко проникнути. Це – сліпі, або мішкоподібні печери. В інших випадках печери відкриваються и назовні двома або кількома виходами, розміщеними на протилежних кінцях, це — прохідні печери.
На склепіннях, днищах і стінах багатьох печер є різноманітні натічні утворення з вапна. Зі стелі печер звисають вертикальні вузькі та довгі утвори, що нагадують льодяні бурульки.
Більшість карстових печер утворюється після вилуговування, порід або за спільної дії процесів розчинення й розмивання гірської породи. Велике значення має роль обвалювання породи особливо на зрілих стадіях розроблення печерних порожнин. Деякі печери виникли під впливом термальних і мінеральних вод. Карстовим печерам властивий специфічний кліматичний режим.