10.Виникнення східнослов’янської писемності. Книжна справа.Епіграфічні та книжні пам’ятки Київської Русі.

Виникненню писемності у східних слов’ян сприяло два головних чинники: поява держави і проникнення на східноєвропейські території християнства.

Після того як ввели християнство, у Київській Русі утвердилася кирилична система письма, яку створили в 60-х рр. ІХ ст. греко-болгарські просвітники брати Кирило та Мефодій для перекладу з грецької мови богослужбових книг на одну зі слов’янських (староболгарську). На основі грецького алфавіту було створено глаголицю і кирилицю. Яка прийшла до Русi з Болгарського царства,#Книжна культура Київської Русі формувалася за болгарськими та візантійськими зразками, але вже скоро породила власну літературу, розквіт якої припадає на період другої половини ХІ ст. Князь Ярослав Мудрий наказав перекладати й переписувати книги: З часом кількість фахових переписувачів значно збільшиласяОбкладинку книги виготовляли довго й ретельно. Як правило,книги оправляли в тонко стругані дошки, покриті шкірою, оздоблювали золотом, сріблом і дорогоцінним камінням, майстерно виготовляли різні орнаменти. . Готова до читання книга цінувалася дуже дорого. 8 гривень коштував один молитовник, а в той же час ціле село можна було купити за 50 гривень.# Велике накопичення книжок дуже скоро привело до заснування при Софійському соборі першої відомої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 роком. Книги, що виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек – Печерського та Видубицькому монастирів. Крім Києва, бібліотеки були засновані в Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та ін. На жаль, монголо-татарська навала і князівські міжусобиці призвели до великої руїни. З тих часів до сьогодні залишилися лічені екземпляри бібліотеки Софії., Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр., Мстиславове євангеліє (XII ст).

З епіграфічних давньоруських написів дохристиянського часу до сьогодні збереглися тільки деякі: графіті на керамічному посуді, з Гніздовського кургану , що назваються «гороухша» (середина X століття) й легенди давньоруських срібляників. #Більшість давньоруських епіграфічних пам’яток що збереглися належать до християнського періоду. Найчастіше йдеться про офіційні, приватні, конфесійні та світські епіграфічні документи. Збереглися також деякі літописні епіграфічні джерела, наприклад графіті Софійського собору в Києві. Найдавнішими відомими датованими епіграфічними пам'ятками Київської Русі є графіті на стіні собору із записом про смерть Ярослава Мудрого (1054) та напис на Тмутороканському камені 1068 року. До давньоруської епіграфіки належать також графіті на берестяних грамотах. До нас дійшло близько 1300 таких документів.

До нашого часу від доби Київської Русі, як це не прикро усвідомлювати, збереглося дуже мало книжних пам’яток. З-поміж них найбільш відомими є: «Остромирове Євангеліє», «Ізборнікі» 1073 і 1076 рр., «Мстиславове Євангеліє», «Повість временних літ» та вже згадувані «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик» Реймське Євангеліє, «Слово про закон і благодать» тощо.

Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Русі Київської Русі, що збереглася, на теперішній день є «Остромирове Євангеліє», написане в 1056—1057 рр. в Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира.Ця пам’ятка має винятково мистецьке значення завдяки своєму багатому оформленню.

Своєрідною енциклопедією різних знань тієї доби були «Ізборнікі» — збірники різних за тематикою творів переважно візантійських учених, які розтлумачують деякі складні для розуміння біблійні сюжети, а також повчають та дають настанови. В «Ізборніку» 1076 р. значне місце приділено правилам, якими людина має керуватися в житті. Уперше наголошується на існуванні конфлікту між бідними та багатими, який закликається розв’язувати на принципах християнської моралі, проповідуючи загальну любов та всепрощення. «Ізборнік» 1073 р. має і велике мистецьке значення.

 З книжкових пам’яток 12 ст. найбільш відоме Мстиславове Євангеліє, переписане близько 1115 р. Книга написана на 213 аркушах.її тексти прикрашено художніми заставками та ініціалами, розмальованими різними фарбами.Початкові слова читань написані розчиненим золотом.На окремих аркушах вміщено зображення євангелістів.3 приписки до Євангелія відомо, що його переписав Олекса, а золотом писав майстер Жаден. Мстиславове Євангеліє написане було в Києві на замовлення Мстислава Володимировича, сина великого князя київського Володимира Мономаха

Також до славнозвісних книжок цього часу належить Реймське Євангеліє(ХІ ст.), яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла з Києва до Франції, на цій книжці складали клятву французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції. Своєю назвою Реймське Євангеліє завдячує м. Реймсу у Франції, де воно зберігається нині, хоча створили його київські книжники - спеціально для княжої родини, адже призначалося воно (на це вказує невеликий розмір) для особистого користування.