- •1.Поняття "культура" та сфери її виявів. Функціональна роль культури в суспільстві.
- •2.Особливості розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення.( Пиши что думаешь исходя из периодизации!!!)Періодизація “Історії культури України”.
- •3.Джерельна і наукова база історії української культури. ?? нигде не могу найти
- •5.Культурно-історичне значення племен Трипільської культури. Надо дописать историческое значение!
- •6.Вплив на історико-культурний розвиток слов’ян кочових племен, що заселяли територію сучасної України. Культура кіммерійців, скіфів та сарматів. ??
- •7.Культурно-історичне значення грецької колонізації Північного Причорномор'я.
- •8.Характерні риси язичницької культури південно-східних слов’ян.
- •9.Історичні умови розвитку культури Київської Русі. Запровадження християнства (988 р.), його значення для розвитку культури.
- •10.Виникнення східнослов’янської писемності. Книжна справа.Епіграфічні та книжні пам’ятки Київської Русі.
- •11.Перекладна та оригінальна література Київської Русі. Літописання. Бібліотеки.
- •12.Зародження і розвиток освіти Київської Русі. Природничі та математичні знання.
- •13.Взаємозв’язок усної народної творчості Київської Русі з розвитком музичної творчості. Билини.
- •14.Розвиток матеріальної культури Київської Русі. Художнє мистецтво та ремесла. ??
- •15.Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі.
- •16.Занепад культури Київської Русі у період монголо-татарської навали. Характеристика соціально-культурної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII—XIII століттях.
- •17.Розвиток освіти, літератури та книжної справи в Галицько-Волинському князівстві.
- •18.Особливості розвитку архітектури, живопису і художніх ремесел у Галицько-Волинському князівстві.
- •19.Специфіка соціально-політичної і культурної ситуації в українських землях в польсько-литовську добу. Православні братства і їх роль у історико-культурному розвитку українського народу.
- •20.Розвиток української освіти в польсько-литовську добу.Братські школи. Початок українського книгодрукування.
- •21.Розвиток української мови та літератури в польсько-литовську добу.
- •22.Архітектура й містобудування, живопис в польсько-литовську добу.
- •23.Особливості розвитку української культури другої половини XVII-xviiі ст.
- •24.Реформування церкви та освіти у другій половини XVII-xviiі ст.
- •24Реформування церкви та освіти у другій половини XVII-xviiі ст.
- •25.Роль Петра Могили у формуванні українського національного культурного середовища та відновленні культурних пам’яток Києва.
- •26.Наука у другій половини XVII-xviiі ст. Розвиток філософських ідей г. Сковороди, ф. Прокоповича.
- •27. Українська література та книгодрукування у другій половини XVII-xviiі ст.
- •28.Барокова архітектура та образотворче мистецтво в Україні у другій половини XVII-xviiі ст.
- •29. Розвиток українського музичного та театрального мистецтва у другій половини XVII-xviiі ст.
- •30.Особливості розвитку освіти у хіх ст. Товариство “Просвіта”.
- •28.Барокова архітектура та образотворче мистецтво в Україні у другій половини XVII-xviiі ст.
- •29. Розвиток українського музичного та театрального мистецтва у другій половини XVII-xviiі ст.
- •30.Особливості розвитку освіти у хіх ст. Товариство “Просвіта”.
- •31.Наука на українських землях у хіх ст. Праці з історії України. Природничі науки
- •32.Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його творчий доробок.
- •33. Нова українська література хіх ст. Становлення української фольклористики як науки.
- •34. Архітектура та містобудування в Україні у хіх ст.
- •35.Українське музичне та театральне мистецтво у хіх ст.
- •36. Розвиток українського живопису у хіх ст.
- •37.Особливості розвитку культури України на рубежі хіх-хх ст. Роль суспільно-політичного руху в процесі поширення української національної ідеї.
- •38.Демократичні тенденції розвитку освіти на початку хх ст.
- •39.Українська наука початку хх ст. Нові технічні відкриття, та їхнє впровадження в Україні.
- •40.Нові тенденції українського мистецтва на початку хх ст. (неоромантизм, експресіонізм, авангард). Революційно-демократичний напрям в українській літературі.
- •41. Чинники розвитку культури України в 1917‑1920 рр.
- •42.Особливості еволюції української освіти у 1917-1920 рр. Стан розвитку науки.
- •43.Мистецтво України 1917-1921 рр.: театр, музика, образотворче мистецтво та архітектура.
- •44.Розвиток освіти у 20-30 рр хх ст. Кампанія з ліквідації неписемності дорослих.
- •45.Основні літературні течії 20-30 –х років хх ст. В Україні та їхні представники.
- •46.Театральне мистецтво та кінематограф України у 20-30-ті рр. Хх ст.
- •47.Образотворче мистецтво та скульптура України у 20-30-ті рр. Хх ст.
- •48.Особливості розвитку культури у 20-30-ті рр. Хх ст. Політика “українізації”.
- •49.Розвиток української науки у 20-30 рр. Хх ст. Всеукраїнська академія наук.
- •50.Українські культурні діячі – жертви сталінського терору.
- •51.Українське музичне мистецтво у 20-30-ті рр. Хх ст.
- •52.Становище української культури під час німецько-фашистської окупації.
- •53Внесок українських письменників, акторів, художників, кінематографістів у перемогу над Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни.
- •54.Відбудова матеріальної бази культури та ідеологізація культурного життя України у післявоєнний період (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр. Хх ст.
- •55.Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині 40-х – першій половині 60-х рр. Хх ст.!!!
- •3. Розвиток науки в Україні
- •56.Відлига” та її вплив на розвиток української культури.
- •57.Основні тенденції розвитку української культури у другій половині 60-х – 80-х рр. Хх ст.
- •58.Історичні умови розвитку культури в незалежній Україні. Основні риси нової соціально-культурної ситуації в Україні в сучасних умовах.
- •59.Основні напрямки відродження української культури на сучасному етапі. Актуальність мовного питання в умовах незалежності. Стан та проблеми розвитку сучасної освіти в Україні.
- •§5. Розвиток культури України на сучасному етапі
- •60.Здобутки науки й мистецтва України на сучасному етапі.
32.Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його творчий доробок.
Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ) — перша українська національна академія наук, яку створено в 1873 у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, на той час розшматованої двома чужинецькими імперіями : Росією та Австро-Угорщиною.
Об'єктивні передумови для виникнення Товариства в столиці Галичини створював стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження за обставин заборон українського розвитку на теренах царської Росії (зокрема після Валуєвського циркуляру 1863) та більш ліберального ставлення до українства в Австро-Угорській імперії. Упродовж більшої частини історії НТШ його структуру визначали три секції:
. Історично-філософська
. Філологічна
. Математично-природописно-лікарська.
В українській історії перша суспільна установа, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї служіння Україні, присвоїла собі його ім'я (початкова назва інституції — «Товариство ім. Шевченка»). Після першого етапу розвитку, пов'язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, Товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892, перетворюється в багатопрофільну академію наук — з пріоритетом до проблем українознавства.
Головним серійним виданням НТШ за усіх періодів його існування стали «Записки НТШ» (ЗНТШ) засновані у 1892 р., до розбудови яких особливо приклався Михайло Грушевський (під редакцією М. Грушевського вийшло 107 томів ЗНТШ).
Крім ЗНТШ також розпочато цілий ряд інших серійних видань: «Збірник Історично-філософської секції», «Збірник Філологічної секції») та інші серійні видання. В 1897 р. вперше в історії українського народу з'явилося україномовне серійне видання в галузі природничих та технічних наук — «Збірник Математично-природописно-лікарської секції», а також далі окремо «Лікарський збірник». У цих виданнях провідні діячі НТШ закладали основи української наукової, медичної і технічної термінології.
Під редакцією Володимира Гнатюка, з 1900 р. почав виходити інформаційний квартальник про діяльність Товариства «Хроніка НТШ.
Головною фундаментальною монографічною працею створеною в НТШ слід вважати «Історію України-Руси» Михайла Грушевського — 8 томів, що з`являлись упродовж його діяльності в НТШ, серію праць Івана Франка, Володимира Гнатюка, п'ятитомник В. Шухевича «Гуцульщина».
Наслідком спільної праці подвижників НТШ стала перша «Українська Загальна Енциклопедія» під редакцією І. Раковського «Велика історія України».
Єдиною у своєму роді світовою скарбницею української культури стала бібліотека НТШ. За станом на 1939 р. вона налічувала 350 тис. Одиниць (книг, часописів, стародруків, рукописів — в тому числі унікальних збірок української періодики ХІХ ст.). На цей час в складі НТШ сформовано п'ять паритетних музейних збірок (археологічна, етнографічна, мистецька, природнича, також окремо музей воєнно-історичних пам'яток).