10. Конкурентоспроможність та її ієрархія.

Конкурентоспроможність підприємства - це його комплексна порівняльна характеристика, яка від­биває ступінь переваг над підприємствами-конкурен-тами по сукупності оціночних показників діяльності на певних ринках, за певний проміжок часу.

Тобто, конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на пев­ному ринку.

При цьому обов'язковою вимогою є порівнянність оціно­чних параметрів, а саме:

а) технології,

б) потенційних можливостей обладнання,

в) рівня персоналу,

г) системи управління,

д) рівня інновацій,

е) стану комунікацій,

є) рівня маркетингової політики,

ж) експортно-імпортних можливостей та інших парамет­рів.

Найважливішими параметрами-характеристиками конку­рентоспроможності підприємства, факторами, що впливають на неї є:

Конкурентоспроможність продукції.

В економічній літературі пропонується розрізняти чотири осно­вні рівні конкурентоспроможності підприємства:

Перший рівень - менеджери дбають лише про випуск проду­кції, на споживача не зважають.

Другий рівень - менеджери прагнуть, щоб продукція під­приємства повністю відповідала стандартам, встановленим конку­рентами.

Третій рівень - менеджери уже не зважають на стандарти конкурентів, а вже самі потроху стають „законодавцями моди» у галузі.

Четвертий рівень - коли успіх у конкурентній боротьбі за­безпечує в першу чергу не виробництво, а управління і підприєм­ство повністю стає „законодавцем моди» на даному ринку.

11.Стратегія продукту

На вироблення стратегії продукту впливають такі важливі фактори:

• конкурентне середовище і стратегія конкуренції підприємства (фірми);

• стан портфеля продукції підприємства (фірми);

• місце, яке займає маркетинг у стратегічному управлінні підприємством (фірмою).

Підприємство створює і реалізує продукт. Але його поведінка знаходиться при цьому під сильним зворотним впливом продукту, стан якого визначається тим, в якій частині життєвого циклу він знаходиться. Проходячи окремі фази життєвого циклу, продукт впливає на всі сфери і функції управління, вимагаючи їх відповідною модифікації. Залежно від того, в якій фазі знаходиться продукт, визначаються цілі і стратегії, вибираються форми і методи управління створенням і реалізацією продукту, будуються управлінські та інформаційні схеми тощо.

Можна виділити три рівні впливу життєвого циклу продукту на стратегічні рішення фірми. Перший рівень – це рівень стратегії поведінки фірми. У даному випадку фаза, на якій знаходиться продукт, впливає на вибір стратегії поведінки фірми в середовищі: чи візьме вона курс на диверсифікованість чи на розширення ринків або ж, навпаки, вибере стратегію скорочення. Хоча продукт впливає на вибір стратегії фірми, необхідно пам'ятати, що крім продукту є ще кілька могутніх факторів, які визначають вибір стратегії фірми. Другий рівень стратегічних рішень пов'язаний власне з самим продуктом і стосується того, що робити з цим продуктом, які зміни вносити в його виробництво, що змінювати у змісті продукту тощо.

Створення нових продуктів для більшості фірм є необхідною умовою їх виживання у конкурентній боротьбі. При цьому необхідно підкреслити, що зовсім не обов'язково для успішної конкуренції, щоб фірма весь час була лідером у відновленні продукції. Є дві стратегії виходу фірми на ринок з новим продуктом: - виходити на ринок раніше інших фірм чи у в числі перших; - виходити на ринок тоді, коли новий продукт уже досить закріпився на ринку.