Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
VSI_2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
135.96 Кб
Скачать

38. Кон'юнктурний стан ринку та типові ринкові стратегії у період уповільнення росту ринку

Кон’юнктура ринку - система показників та умов, що характеризують поточний стан попиту, пропозиції, цін i рівня конкуренції на ринку (товарному, фондовому та ін.) у цілому чи на окремих його сегментах; для кон’юнктури ринку притаманні чотири стадії (кон’юнктурний цикл): 1) підйом кон’юнктури;2) кон’юнктурний бум;3) послаблення кон’юнктури);4) спад кон’юнктури.Кон'юнктура ринку є станом економіки загалом, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними чинниками і виражається в конкретних показниках. До чинників, які впливають на кон'юнктуру ринку, належать стихійні лиха, соціальні та політичні конфлікти, науково-технічний прогрес, рівень монополізації, валютна та кредитно-грошова системи, державне регулювання економіки, енергетичні та екологічні проблеми, сезонність, стан інформаційних систем та ін. Стадія уповільнення зростання супроводжується зниженням темпу приросту місткості ринку галузевого ринку і зміною характеру конкуренції. Галузеві організації переносять акцент на підвищення якості продукції, сервісного обслуговування, цінову компоненту конкуренції. На цій стадії організації можуть проводити коректування стратегій, що раніше застосовувалися, наступними можливими способами:- звуження номенклатури вироблюваної продукції. На цьому етапі зростає роль цінового чинника, тому організації необхідно дістати повного доступу до ефектів масштабів;- фокусування уваги на технологічних і організаційних інноваціях. Даний підхід може дозволити досягти зниження собівартості за рахунок більш досконалих виробничих і організаційних технологій;- фокусування уваги на оптимізації витрат виробництва за рахунок кращих закупівельних цін, переходу на менш дорогі комплектуючі і т.д.;- збільшення продажів вже існуючим клієнтам.

39. Директивний підхід у стратегічному управлінні

Сутність директивного підходу полягає в регламентації функцій , прав , обов'язків , нормативів якості, витрат, тривалості, елементів системи менеджменту в нормативних актах (накази, розпорядження, вказівки, стандарти, інструкції, положення тощо). В основі директивного підходу лежать методи примусу , які спираються на : 1) систему законодавчих актів країни та регіону ;2) систему нормативно-директивних і методичних (обов'язкових до застосування) документів фірми і вищестоящої організації ; 3) систему планів, програм, завдань; 4) систему оперативного керівництва (влади), що межує з психологічними аспектами. У систему нормативно- директивних та методичних документів фірми і вищестоящої організації входять стандарти , методики , положення, інструкції та подібні документи довготривалого використання , а також накази , розпорядження, вказівки , затверджені керівництвом фірми (вищестоящої організації) і діючі тільки в даній фірмі (у структурі вищестоящої організації).

40. Аналіз стратегічних змін зовнішнього середовища організації

Під зовнішнім середовищем організації розуміють сукупність елементів, що оточують її та справляють на її діяльність суттєвий вплив. Аналіз зовнішнього середовища організації пе­редбачає аналіз її мікрооточення (безпосереднього оточення) та макрооточення (опосередкованого оточення).До макрооточення належать фактори, які можуть не справля­ти безпосереднього та негайного впливу на ефективність та стій­кість функціонування організації, але які все одно мають певний (опосередкований) вплив на неї.Аналіз макрооточення має містити дослідження міжнародних фа­кторів (воєнні конфлікти, економічні кризи), політичних процесів у країні, правового регулювання, стану економіки, рівня науково-тех­нічного та технологічного розвитку суспільства, соціальної та куль­турної складових суспільства, стану навколишнього середовища тощо. Економічні фактори. Економічні фактори необхідно постійно відстежувати, тому що дослідження стану економіки дає змогу з'ясувати, як формуються та перерозподіляються ресурси. До най­важливіших економічних показників відносять ВВП, темпи інфля­ції, валютний курс, процентні ставки, платіжний баланс, рівень безробіття та ін. Необхідно визначати, які можливості рівень цих хара­ктеристик дає для розвитку організації або які можуть бути загрози. Політичні фактори. Успішне функціонування організації залежить від рівня політичної стабільності в країні. Необхідно мати уявлення про наміри органів влади щодо певних секторів економіки та суспільства в цілому.

Соціальні та демографічні фактори. Дослідження цих фак­торів спрямоване на визначення впливу таких соціальних показ­ників, як рівень життя та освіти населення, традицій та ціннос­тей, що існують у суспільстві, демографічних тенденцій тощо. Соціальні фактори впливають як на інші фактори макрооточення, так і на внутрішнє середовище організації.Фактори мікрооточення безпосередньо впливають на діяль­ність організації. До безпосереднього оточення відносять спожи­вачів, постачальників, конкурентів, ринок робочої сили, а також органи державного управління та відповідні закони, що регламе­нтують діяльність організацій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]