33. Портфельний аналіз у розробці стратегій — суть та його етапи

Портфельний аналіз - це набір інструментів, за допомогою яких керівництво організації виявляє й оцінює свою господарську діяльність з метою вкладення коштів у найбільш прибуткові і перспективні напрямки її і скорочення інвестицій у неефективні проекти. Суть портфельного аналізу полягає в тому, що компанія розглядається як сукупність стратегічних бізнес-одиниць, кожна з яких відносно самостійна.

Послідовність прийняття рішень в портфельному аналізі:

1. Визначення стратегічних бізнес-одиниць компанії.

2. Вибір матричного методу аналізу (див. вище).

3. Збір необхідної для побудови матриці інформації. Такою інформацією може бути:o Стан і тенденції розвитку галузей, в яких працюють бізнес одиниці; Конкурентоспроможність бізнесі.

4. Побудова вибраних матриць портфельного аналізу.

5. На базі типових рекомендацій обраного методу матричного аналізу розробляються загальні стратегії для бізнес-одиниць. Основним прийомом портфельного аналізу є побудова матриць.

34. Стратегічне управління персоналом

Кадрова політика передбачає в першу чергу формування стратегії управління персоналом організації, яка враховує стратегію розвитку організації. Стратегія управління персоналом - це плани, напрямки дій, послідовність прийнятих рішень і методи, що дозволяють дати оцінку, провести аналіз та розробити ефективну систему впливу на персонал для реалізації стратегії розвитку організації. Стратегія управління персоналом виробляється з урахуванням як інтересів керівництва організації, так і інтересів її персоналу. Стратегія управління персоналом передбачає: Визначення цілей управління персоналом, тобтопри прийнятті рішень у сфері управління персоналом повинні бути враховані як економічні аспекти (ухвалена стратегія управління персоналом), так і потреби та інтереси працівників (гідна оплата праці, задовільні умови праці, можливості розвитку і реалізації здібностей працівників і т.п.); Формування ідеології та принципів кадрової роботи, тобто ідеологія кадрової роботи повинна бути відображена у вигляді документа і реалізуватися в повсякденній роботі усіма керівниками структурних підрозділів організації починаючи з керівника організації.Цей документ повинен являти собою набір етичних, що не підлягають порушення норм в роботі з кадрами організації.

35. Ринкова конкуренція та ринкові стратегії організації – аутсайдера ринку

Конкурентність ринку визначається тими межами, в рамках яких окремі фірми здатні впливати на ринок, тобто на умови реалізації своєї продукції, насамперед на ціни. Чим менше окремі фірми впливають на ринок, де вони реалізують свою продукцію тим більш конкурентним вважається ринок. Найвищий ступінь конкурентності ринку досягається тоді, коли окрема фірма на нього не впливає зовсім. Це можливо лише в разі, коли на ринку товарів діє так багато фірм, що кожна з них зокрема ніяк не може вплинути на ціну товару, й сприймає її як таку, що визначається ринковим попитом і пропозицією. Такий ринок називається досконало конкурентним.

Стратегія лідерства в низьких витратах - це досягнення більш низьких витрат з виготовлення виробленої продукції порівняно з конкурентами без погіршення якості. Мета даної стратегії полягає в тому, щоб підтримувати перевагу перед конкурентами за витратами і отримувати більше прибутку. Дана стратегія означає здатність підприємства розробляти, виробляти і продавати аналогічні продукти більш ефективно, ніж конкуренти. Стратегія диференціації ( стратегія лідерства в області якості ) складається в такої диференціації продукту , яка зумовить його винятковий характер і оригінальність. Така продукція призначена для споживачів , яких не влаштовує стандартна продукція і які готові платити за її унікальність.

Стратегія фокусування (вузької спеціалізації) - вибір обмеженої за масштабами сфери господарської діяльності з різко обмеженим колом споживачів. Вона передбачає концентрацію діяльності підприємства на відносно невеликій цільовій групі споживачів, частини товарного асортименту або якомусь аспекті діяльності. Стратегія аутсайдера. При дотриманні цієї стратегії підприємство працює на "хвостах" життєвого циклу товарів. Не намагаючись вирватися вперед, підприємство переймає відпрацьовані технології, випускає з невисокими витратами низькорентабельну апробовану продукцію і реалізовує її на освоєних ринках. Нерідко такі підприємства (законно чи незаконно) використовують торговельні марки більш відомих фірм. Як правило, вони відносяться до ДВ-типом і є малими або середніми.