- •Поняття, мета і завдання охорони праці
- •2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •4. Досвід зарубіжних країн із реалізації заходів охорони праці
- •5. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •6. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •7. Обов'язкові медичні огляди працівників
- •8 Охорона праці та соціальний захист
- •9. Соціальне страхування від нещасних , випадків і професійних захворювань
- •Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
- •2. Застрахована особа зобов'язана:
- •В свою чергу суоп може складатися з таких основних складових:
- •21. Планування заходів з оп. Види планування та контроль стану оп.
- •22. Організація служби оп.
- •23. Завдання, функції, права і відповідальність працівників служби оп.
- •Виробничий травматизм та професійні захворювання в галузі.
- •Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •Професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •29. Аварії, їх розслідування та облік.
- •Звітність про нещасні випадки, аналіз їх причин. Методи аналізу виробн. Травматизму і профзахв.
- •31. Контроль і нагляд за станом оп
- •32. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •33. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу
- •34. Інструкції з охорони праці
- •36. Особливості фізіології та гігієни праці при використанні пеом.
- •37. Гігієнічна класифікація праці
- •38. Методика проведення обстеження умов оп в установі
- •40. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •41. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення. Нормування
- •42. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення при експлуатації пеом
- •43. Засоби захисту від виробничих шкідливостей
- •44. Основні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •45. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів
- •46. Основи виробничої безпеки. Загальні вимоги безпеки. Електробезпека на галузевих об’єктах
- •47. Особливості психологічного навантаження при роботі з пеом
- •48. Причини електротравм при використанні комп’ютерного обладнання
- •49. Безпека праці під час роботи з комп’ютерними та мультимедійними засобами
- •50. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
41. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення. Нормування
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість.
До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє - через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна становити 5 % від нормованої освітленості робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись понад 100 осіб;
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час; при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
Виробниче освітлення необхідно нормувати на робочих поверхнях. Освітленість вимірюється у люксах. Показником ефективності природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (К.П.О.), виражений у відсотках:
Коефіцієнт природної освітленості нормується в залежності від точності виконуваних робіт.
Природне освітлення у виробничих приміщеннях установлене з урахуванням одержання максимально можливої освітленості (залежить від роду освітлення), коли скло ліхтарів і бічних світлових прорізів чисте. Скло очищають не рідше двох разів на рік при невеликих кількостях диму, пилу і кіптяви, при значних кількостях - не рідше чотирьох разів на рік. Стіни і стелі повинні бути світлих тонів.
Норми освітленості (табл.4.3) необхідно підвищувати на одну ступінь по шкалі освітленості в наступних випадках:
а) якщо виконуються роботи I-VI категорій, коли відстань від ока до розглянутого об'єкта більша 0,5 м;
б) коли існує підвищена небезпека травматизму, а освітленість в системі загального освітлення не більше 150 лк (наприклад, під час заточування інструменту на заточувальних верстатах та роботі на гільйотинних ножицях);
в) в класних приміщеннях, де навчаються підлітки, і коли нормована освітленість не перевищує 300 лк;
г) під час роботи І-ІV категорій, якщо зорова робота виконується безперервно упродовж половини робочого дня і більше;
д) у тих приміщеннях, де відсутнє природне освітлення і постійно перебувають люди.
Норми освітленості необхідно знижувати:
а) під час короткочасного перебування робітників у виробничому приміщенні;
б) якщо в приміщенні встановлено устаткування, що не потребує постійного обслуговування.
