30. Звітність про нещасні випадки, аналіз їх причин. Методи аналізу виробн. Травматизму і профзахв.

адміністрація підприємства складає звіт про потерпілих при нещасних випадках на виробництві й представляє його у встановленому порядку у відповідні організації.

Якщо потерпілий у період тимчасової непрацездатності, що з'явилася внаслідок нещасного випадку, помер, то керівник підприємства протягом доби зобов'язаний сповістити про це технічного інспектора праці та зацікавлені організації. Якщо спеціальне розслідування по даному нещасному випадку не проводилося, то його необхідно провести в 10-денний термін. Облік нещасного випадку ведеться з моменту настання смерті.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити аналіз причин нещасних випадків на виробництві, розгляд їх у трудових колективах цехів і інших підрозділів, розробку та здійснення заходів щодо профілактики виробничого травматизму.

Міністерство, відомство чи інша велика самостійна організаційна структура проводять аналіз виробничого травматизму і доводять його результати до підвідомчих організацій і підприємств, а також розробляють за узгодженням з відповідними органами й органами державного нагляду заходи щодо профілактики виробничого травматизму та забезпечують їх виконання.

Профспілковий комітет підприємства слухає повідомлення (доповіді) керівника підприємства і керівників структурних підрозділів про заходи, що вживаються, з усунення причин нещасних випадків на виробництві, здійснює контроль за виконанням профілактичних заходів. Нещасні випадки розглядаються на засіданні профспілкового комітету підприємства, цеху, інших структурних підрозділів і в профгрупах. У необхідних випадках на таких засіданнях нещасний випадок зі смертельним наслідком має розслідуватись у судових органах, в обласному (міському, крайовому) комітеті профспілки.

Нещасний випадок з особливо важкими наслідками, при якому загинуло 5 чоловік І більше, розглядається на президії центрального комітету профспілки чи ради профспілок.

Центральні комітети профспілок, обласні (міські, крайові, республіканські) ради 1 комітети профспілок, господарські органи ведуть облік нещасних випадків зі смертельним наслідком.

Для аналізу виробничого травматизму застосовують чотири основних методи: статистичний, монографічний, економічний, метод фізичного і математичного моделювання.

Статистичний метод ґрунтується на вивченні причин травматизму за документами, що реєструють нещасні випадки за певний період часу (квартал, півріччя, рік);.

Цей метод створює можливість визначити порівняльну динаміку травматизму за окремими галузями, підприємствами, цехами, ділянками одного підприємства і виявити закономірності чи ділянки зниження або підвищення рівня травматизму.

При поглибленому статистичному аналізі травматизму, крім виявлення причин травматизму, робиться також аналіз нещасних випадків за джерелами і характером впливу на організм; за видами робіт чи виробничими операціями; за характером травм;

До різновидів статистичного аналізу відносять груповий і топографічний. Груповий метод аналізу травматизму ґрунтується на повторюваності нещасних випадків незалежно від тяжкості ушкоджень. Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків щодо місця їх виникнення; ці місця систематично наносяться умовними знаками на плани ділянки, цеху, підприємства.

Монографічний метод включає детальне дослідження всього комплексу умов, у яких стався нещасний випадок: процеси, устаткування, матеріали, захисні засоби, умови виробничої обстановки та ін. У результаті дослідження виявляються не тільки причини нещасних випадків, а й приховані (потенційні) небезпечні та шкідливі фактори, що можуть призвести до травматизму.

Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від виробничого травматизму, а також в оцінці ефективності витрат, що спрямовані на попередження нещасних випадків, з метою оптимального розподілу коштів на заходи щодо охорони праці.

Метод фізичного і математичного моделювання застосовується на складних зразках техніки.