- •Поняття, мета і завдання охорони праці
- •2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •4. Досвід зарубіжних країн із реалізації заходів охорони праці
- •5. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •6. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •7. Обов'язкові медичні огляди працівників
- •8 Охорона праці та соціальний захист
- •9. Соціальне страхування від нещасних , випадків і професійних захворювань
- •Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
- •2. Застрахована особа зобов'язана:
- •В свою чергу суоп може складатися з таких основних складових:
- •21. Планування заходів з оп. Види планування та контроль стану оп.
- •22. Організація служби оп.
- •23. Завдання, функції, права і відповідальність працівників служби оп.
- •Виробничий травматизм та професійні захворювання в галузі.
- •Причини та профілактика виробничого травматизму.
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •Професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •29. Аварії, їх розслідування та облік.
- •Звітність про нещасні випадки, аналіз їх причин. Методи аналізу виробн. Травматизму і профзахв.
- •31. Контроль і нагляд за станом оп
- •32. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •33. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу
- •34. Інструкції з охорони праці
- •36. Особливості фізіології та гігієни праці при використанні пеом.
- •37. Гігієнічна класифікація праці
- •38. Методика проведення обстеження умов оп в установі
- •40. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •41. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення. Нормування
- •42. Вимоги санітарних норм до виробничого освітлення при експлуатації пеом
- •43. Засоби захисту від виробничих шкідливостей
- •44. Основні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •45. Основні вимоги безпеки до технологічних процесів
- •46. Основи виробничої безпеки. Загальні вимоги безпеки. Електробезпека на галузевих об’єктах
- •47. Особливості психологічного навантаження при роботі з пеом
- •48. Причини електротравм при використанні комп’ютерного обладнання
- •49. Безпека праці під час роботи з комп’ютерними та мультимедійними засобами
- •50. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
21. Планування заходів з оп. Види планування та контроль стану оп.
Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в СУОП. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.
Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі й довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану має бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на 3—5 років) щодо покращення стану охорони праці.
Поточне планування здійснюється у межах календарного року шляхом розроблення та включення відповідних заходів до розділу "Охорона праці" колективного договору.
Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці у структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.
Контроль за охороною праці може бути:
• відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну чи іншого об'єднання підприємств;
• регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
• громадським, що здійснюється виборними органами та представниками професійних спілок, інших громадських організацій;
• страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.
Надзвичайно важливе значення має внутрішній контроль, який на відміну від інших видів контролю проводиться значно частіше і від дієвості якого вагомо залежить стан охорони праці на підприємстві. Внутрішній контроль поділяється на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою охорони праці підприємства; громадський; адміністративно-громадський триступеневий.
Адміністративно-громадський триступеневий контроль проводиться на трьох рівнях (ступенях). На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другому рівні — начальник цеху разом з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механіком, електриком, технологом) два рази в місяць (згідно із затвердженим графіком) перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці в цілому на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці (або представник профкому), керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі триступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.