4. Основні способи добування кальцію та магнію.

Нітроген в біосфері перебуває у вільному стані (повітря), а також у складі великої кількості неорганічних і органічних сполук. Основним постачальником нітрогену для утворення всієї гами нітрогенвмісних сполук є повітря, а головним розподілювачем його між рослинами і живими організмами - ґрунт. ↓ При розкладі органічних речовин N що міститься в них перетворюється на NH3-аміак, який під впливом нітрифікуючих бактерій окислюється до HNO3. Ця кислота реагує з солями карбонатної кислоти в грунті, утворюючи ніс тари Ca(NO3)2, які в розчиненому виді засвоюються рослинами. Однак частина N виділяється в атмосферу, у вільному стані, при розкладі чи горіння органічних речовин(дрова, вугілля). Іншим джерелом поповнення сполук N в грунті е електричні розряди при яких утворюються оксиди азоту, які з водою утворюють нітратну кослоту, яка перетворюється на нітрати (солі). ↓ Бульбочкові бактерії здатні завсоювати атмосферний азот і перетворювати його в нітратні сполуки, які рослини перетворюють у білки, тощо. ↓ Фосфор належить до поширених у природі хімічних елементів. Внаслідок своєї високої хімічної активності Фосфор у вільному стані не трапляється. Він входить до складу близько двохсот мінералів. ↓ Кругообіг фосфору в біосфері складається з декількох головних ланок – це гірські породи, грунт, рослини і тваринні організми. ↓ У процесі вивітрювання, що відбувається під впливом атмосферних умов, грунтових кислот, живих організмів, апатити руйнуються і залучаються до біохімічний круговорот фосфору, що охоплює біо-, гідро-і літосферу. ↓ Рослини поглинають з розчинених фосфатів аніони фосфорної кислоти і накопичують елемент головним чином в генеративних органах – плодах і насінні. ↓ Також він присутній у складі нуклеїнових кислот – сполук, що беруть участь у процесах передачі спадкової інформації. Після загибелі тварин організмів круговорот фосфору замикається – елемент повертається в літосферу, випадаючи з біохімічного циклу. ↓ Кругообіг фосфору включаються нові ланки антропогенного характеру – промисловість і сільське господарство. Діяльність людини спрямована на збільшення концентрації цього елемента у навколишньому середовищі

За звичайних умов молекула азоту складається з двох атомів, зв'язаних між собою потрійним ковалентним зв'язком.

При високих температурах, у присутності каталізаторів активність азоту зростає і він може виявляти як окиснювальні, так і відновлювальні властивості (останні тільки по відношенню до фтору і кисню). N2+O2=2NO, 2B+N2=2

Взаємодію азоту з воднем отримують при ↑t i ↑P (500;30МПа)

в присутності каталізатора в промисловості синтезують аміак.

N2+3H2↔2NH3.

5. Аміак: фізичні хім. Властивості

Аміа́к, амоніа́к, NH3 — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти. Рідкий аміак використовується в холодильних установках. Застосовується в медицині. При −33,35°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при −77,75 °C замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу.

Молекули аміаку утворюються за допомогою ковалентних зв'язків. Електронна і структурна формули молекули аміаку такі: . Однак зв'язки N — Н в молекулі аміаку полярні, оскільки електронна пара зміщена до атома азоту. Тому атом азоту має негативний заряд, а атом водню — позитивний. У хімічному відношенні аміак є відновником, а сам звичайно окиснюється до вільного азоту. Так, в атмосфері кисню аміак горить за реакцією: 4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O.

Нітратна кислота (HNO3) — сильна одноосновна кислота. Високо корозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Нітратна кислота — дуже сильний окисник. Окислює сірку (до H2SO4), фосфор (H3PO4), руйнує органічні речовини. Ступінь відновлення HNO3 залежить від її концентрації і активності відновника. Солі нітратної кислоти називаються нітритами. Нітрити набагато стійкіші, ніж сама кислота, всі вони токсичні. Азо́тні до́брива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства.Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива. Вони містять азот в нітратній, аміачній, нітратно-аміачній формі. Аміачні добрива краще вбираються ґрунтом, через це вони придатніші для завчасного внесення. Норми внесення А. д. залежать від ґрунтово-кліматич. умов, біологіч. особливостей культур і способу внесення добрив.