24 Види норм .
Види норм. Облікова, контрольна та аналітична робота складається з робочих операцій, кожна з яких, у свою чергу, поділяється на прийоми, тобто елементарні дії.
Сукупність операцій формує вид робіт, об’єднання яких визначає функцію окремого виконавця, що дає змогу визначити об’єкти нормування.
Залежно від мети та пов’язаного з нею розрахунку трудомісткості бухгалтерські роботи нормують трьома методами: експертним методом оцінки трудомісткості, дослідно-статистичним, розрахунково-аналітичним.
Експертний метод оцінки трудомісткості облікових, контрольних і аналітичних робіт дає спеціальна комісія, до складу якої входять висококваліфіковані спеціалісти: бухгалтери, плановики, фінансисти тощо.
Дослідно-статистичний метод ґрунтується на порівнянні трудомісткості робіт з аналітичними, раніше виконаними роботами. Для цього використовують дослідно-статистичні дані з індивідуальних планів-завдань бухгалтерських, контрольних і аналітичних робіт.
Розрахунково-аналітичний метод ґрунтується на фотографуванні або самофотографуванні робочого часу. До цього методу належить і метод моментних спостережень.
Тепер витрати праці працівників у бухгалтерії визначають у вигляді норм часу і виробітку, керованості, обслуговування, співвідношення та чисельності.
Норма часу — це витрати часу на виконання одиниць робіт одним або групою працівників за визначених організаційно-технічних умов.
Норму часу визначають у людино-годинах і людино-днях. Якщо, наприклад, для запису 200 тризначних чисел встановлено час, що дорівнює одній годині, то це означає, що норма часу в цьому разі становить одну годину.
Норма виробітку — це кількість одиниць роботи (запис, підсумовування, підготовка документа), яку повинен виконати той чи інший працівник за одиницю часу (годину, день, місяць) при визначених організаційно-технічних умовах. Якщо, наприклад, бухгалтер протягом робочого дня має записати 800 рядків, то це і буде денна норма виробітку.
Між нормою часу та нормою виробітку є зворотний зв’язок: норма виробітку дорівнює одиниці, поділеній на норму часу.
Якщо у нашому прикладі норма часу для запису 200 тризначних чисел дорівнює одній годині, то норма виробітку в разі 8-годинного робочого дня становить 800 рядків.
Типові норми були розроблені та встановлені з усіх видів бухгалтерських робіт у сімдесятих роках. Вони включають нормативні витрати часу для виконання повного обсягу бухгалтерських робіт протягом місяця, які визначено на певний бухгалтерський документ (без робіт на процес складання цього документа). У типових нормах часу враховано витрати часу на підготовчо-заключні роботи, на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок, особисті потреби у розмірі 9% оперативного часу, у тому числі на відпочинок та фізичну культуру — 4,2%.
Типові норми часу передбачені на роботи таких бухгалтерських ділянок: основні засоби, матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, готова продукція та її реалізація тощо. Ці норми включають працю обліковців, бухгалтерів у розмірі приблизно 25%. Оскільки в типових нормах часу та нормах обслуговування враховано також витрати праці старших виконавців — старших бухгалтерів, керівників груп, секторів, то ці посади встановлюють у межах загальної чисельності, виходячи із норм часу та обслуговування. Ці працівники поряд з виконанням своїх обов’язків керують також підлеглими виконавцями. Посаду старшого понад норму може бути встановлено також і в разі відсутності виконавця, якщо він є відповідальним з певної функції та веде самостійну дільницю обліку.
Дані з типових норм часу та норм обслуговування з бухгалтерського обліку подано в таблицях 7.1—7.3.
У зв’язку з передачею частини облікових робіт на машинну обробку важливим елементом організації є визначення питомої ваги робіт, що виконуються за допомогою цих машин.
Обсяг робіт, що їх передають на машинну обробку, розраховують за формулою, %,
,
25. Продуктивність праці – це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції (Кпрод), виробленої в одиницю часу Т , або витрати часу на виробництво на виробництво одиницю продукції.
Продуктивність праці являє собою комплексний показник. Виділяють три основних елементи праці: екстенсивність, інтенсивність праці та продуктивна сила праці.
Продуктивність праці є рухливим і динамічним показником результативності праці та ефективності виробництва, який корегується низкою факторів, має визначальне значення в розвитку окремого підприємства та країни цілому. Тому власники, наймані працівники та керівники мають постійно шукати шляхи і результати підвищення ефективності праці.
Інтенсивність праці - це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії ( фізичних та духовних сил працівника ) за одиницю робочого часу.
Кожному способу виробництва притаманна своя особлива, обумовленна вказаними факторами, суспільно-необхідна або нормальна інтенсивність праці.
Нормальна інтенсивність праці - це такий ступень напруженності праці, який забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.
Нормальна інтенсивність праці передбачає можливість повного відновлення використаної людської енергії протягом щоденного відпочинку або більш тривалих перерв у роботі ( річні відпустки).
Продуктивна сила праці - це потенційна можливість плодотворної, ефективної праці при конкретних організаційно-технічних умовах.
Продуктивна сила праці залежить від:
Рівня розвитку науково-технічного прогресу, упровадження у виробництво його досягнень ( нової техніки, технологій, нових матеріалів, джерел енергії тощо…);
Ступеня ефективності використання засобів виробництва;
Удосконалення форм, методів організації та управління виробництвом;
Рівня кваліфікації, професіоналізму працівників;
Продуктивних умов.
Підвищення продуктивності є вираженням загального економічного закону, економічною необхідністю розвитку суспільства.
В «Геоінформаційних системах» переважна більшість роботи виконується за комп’ютерами, тому тривалість роботи мала б складати кілька годин,але навіть за цей час може бути висока інтенсивність праці. Це здебільшого залежить від кваліфікації і досвіду працівника, від технічної забезпеченості, а також умов.