16.Показники використання основних фондів. Фондовіддача
Підвищення ефективності відтворення основних фондів є наслідком інтенсивного відтворення та використання діючих основних фондів підприємства.
Коефіцієнт вибуття (Coefficient of leaving) – показник, який відображає величину основних фондів, яка вибула з кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві
,
(5.12)
де ОФВ – сума основних фондів підприємства, які вибули з кругообігу; ОФЗ – загальна сума основних фондів на підприємстві.
Коефіцієнт оновлення (Coefficient of update) – показник, який відображає величину основних фондів, яка добавились до кругообігу коштів підприємства до загальної кількості основних фондів на цьому підприємстві
,
(5.13)
де ОФО – сума основних фондів підприємства, які вибули з кругообігу; ОФЗ – загальна сума основних фондів на підприємстві.
Крім того, існує дві форми оновлення основних фондів – екстенсивна та інтенсивна.
Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів.
Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними.
До системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно ввести коефіцієнт інтенсивного оновлення (Coefficient of intensive update) - співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період; коефіцієнт оптимальності вибуття (The coefficient of optimum of leaving) основних фондів - відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного.
У систему показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нові: фондовіддача; фондомісткість; коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).
Фондовіддача основних фондів (Fundsgiving) - визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних фондів:
,
(5.14)
де f - фондовіддача; Q - обсяг виготовленої продукції, шт.; ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн.
Фондоємність(Fundcapacity) – показник, обернений до фондовіддачі, який визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукції:
,
(5.15)
де f ' - фондоємність.
Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потребують лише деякі, а саме:
- коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;
- напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);
- коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.
Серед окремих показників екстенсивного використання засобів праці важливе значення має коефіцієнт змінності роботи устаткування (Coefficient of changeableness of work of equipment).
Показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, як правило, відображають внутрішньозмінні, цілодобові простої устаткування і не характеризують ефективності його використання під час його фактичного завантаження.
До показників екстенсивного використання належать такі: коефіцієнт залучення у виробництво устаткування; коефіцієнт використання устаткування в часі; коефіцієнт змінності режиму роботи устаткування.
Усе устаткування на виробництві поділяють на наявне, установлене га діюче. Наявне устаткування - це устаткування, зараховане на баланс і внесене до інвентарних списків незалежно від стану і місцезнаходження.Установлене устаткування - це устаткування, яке змонтоване на місці його експлуатації. Діючим називається устаткування, залучене до виробництва, незалежно від тривалості його роботи. Відношення встановленого та діючого устаткування до наявного і буде характеризувати коефіцієнт залучення (Coefficient of bringing in)устаткування до виробництва.
Визначення коефіцієнтів використання устаткування (Coefficients of the use of equipment) в часіздійснюється за даними календарного, режимного, планового (максимально можливого) і фактично відпрацьованого (робочого) фонду часу. Коефіцієнт використання календарного (режимного, планового) фонду часу розраховується як відношення робочого фонду часу до календарного (режимного, планового) фонду часу.
Коефіцієнт інтенсивного завантаження (Intensive load factor) устаткування визначається відношенням фактичної продуктивності устаткування, що використовується на підприємстві, до його нормативної продуктивності, тобто технічно обґрунтованої, прогресивної:
або 
,
(5.16)
де КІН - коефіцієнт інтенсивного завантаження; Qф - фактичний випуск продукції устаткування за одиницю часу у натуральному виразі, шт.; Qн - технічно обґрунтований випуск продукції за одиницю часу (цей показник визначається на основі паспортних даних устаткування), шт.; tф - фактично витрачений час на виготовлення одиниці продукції, н-год; tн - технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, н-год.