
- •1.Мова, функції мови. Закон про мови в Україні
- •2.Норми сучасної української літературної мови
- •3.Класифікація стилів мови
- •4.Особливості офіційно-ділового стилю
- •5.Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Класифікація документів
- •6.Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення
- •15.Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
- •16.Чергування голосних і приголосних
- •1. Чергування приголосних
- •2. Чергування голосних
- •17.Засоби милозвучності української мови
- •18.Спрощення приголосних
- •22.Правопис і відмінювання українських прізвищ, імен, імен по батькові
- •23.Розділові знаки при звертанні
- •26.Однорідні члени речення
- •27.Відокремлені члени речення
- •28.Правопис не і ні з різними частинами мови
- •30.Правопис складних, складноскорочених слів й абревіатур. Графічні скорочення
- •31.Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
- •Тема 12. Способи словотвору. Правопис деяких префіксів та
- •32.Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
- •33.Уживання великої літери
- •35.Пряма мова. Діалог
- •36.Розділові знаки в складному реченні
- •37.Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
- •38.Кома в складнопідрядному реченн
- •39.Безсполучникове речення як тип складного речення. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в безсполучниковому реченні
- •40.Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в складних синтаксичних конструкціях
- •41.Уживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів у діловому стилі Синонiми
- •Види синонімів
- •Приклади вживання синонімів
- •Антоніми
- •Омоніми
- •Пароніми
- •Приклади вживання паронімів
15.Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі
В українській мові ненаголошеними голосними називаються такі, що складають ненаголошені склади, їх вимова є нечіткою й невиразною. Тому ненаголошені є, и, о наближаються до близьких за вимовою звуків [еи], [ие], [оу].
У складах з ненаголошеними є та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: великий, величезний, бо ве'лич; держу', бо оде'ржати; клекоті'ти, бо кле'кіт; несу', бо прине'сений; ш'потіти, бо ше'піт; крив'є, бо кри'во; трима'ти, бо отри'мувати; широ'кий, бо ши'роко.
Е завжди пишеться:
1. У групах -ере- й -еле: берег, дерево, серед; зелень, пелена, селезень, шелест.
2. У суфіксах -еня-, -єн-, -енк, -еньк-, -ер(о), -есеньк-, -ечк-, -тель: козеня, доручений, Юхименко,рученька, семеро, малесенький, книжечка, вихователь.
3. Коли е при зміні слова випадає: березень, бо березня; вітер, бо вітру; мітел, бо мітла; справедливий, бо правда; хлопець, бо хлопця.
И пишеться:
1. Відповідно до вимови після твердих приголосних: кисень, пити,риба, тин, сирий.
2. У ряді слів у групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, стриміти, тривати, тривога; глитати.
3. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р: дизель, динамо, стимул, математика, позиція, система, режим, ширма, риф.
4. У кінці слів після г, к, х: вимоги, дороги, навколішки, кроки, оскільки, верхи, дахи, але в закінченнях прикметників і займенників, які відповідають на питання які?, пишемо і: дорогі, великі, всякі, тихі, тремтячі.
І пишеться:
1. На початку слова: ім'я, індик, іній, інколи, іноді, інший, існувати, істина.
2. Відповідно до вимови в ряді слів не під наголосом пишеться -рі-, -лі-: дрімати, дрімливий, дрімота, тріщати, зустрічати; злітати.
Ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом |
|
У складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом |
Голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир. |
Ненаголошені [е], [и] та [о],що не перевіряються наголосом |
|
Пишемо е, якщо при змінюванні слова неякісний звук випадає або чергується зі в закритому складі |
Вітер – вітру, камені – камінь, але в кількох дієслівних коренях випадає и: згинати – зігну, починати – почну, проривати – прорву. |
Пишемо е в кореневих буквосполученнях -ере-, -еле- |
Берег, стерегти, пелена. Пелехатий, але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення -ери-, -ели-: вели-чезний |
Пишемо и в кореневих буквосполученнях -ри-, -ли- у словах: |
Бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, тривати, тривога, глитати |
Пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного у чи і |
Поріг – порога, кожух – кожушина. |