- •1.Мова, функції мови. Закон про мови в Україні
- •2.Норми сучасної української літературної мови
- •3.Класифікація стилів мови
- •4.Особливості офіційно-ділового стилю
- •5.Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Класифікація документів
- •6.Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення
- •15.Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
- •16.Чергування голосних і приголосних
- •1. Чергування приголосних
- •2. Чергування голосних
- •17.Засоби милозвучності української мови
- •18.Спрощення приголосних
- •22.Правопис і відмінювання українських прізвищ, імен, імен по батькові
- •23.Розділові знаки при звертанні
- •26.Однорідні члени речення
- •27.Відокремлені члени речення
- •28.Правопис не і ні з різними частинами мови
- •30.Правопис складних, складноскорочених слів й абревіатур. Графічні скорочення
- •31.Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
- •Тема 12. Способи словотвору. Правопис деяких префіксів та
- •32.Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
- •33.Уживання великої літери
- •35.Пряма мова. Діалог
- •36.Розділові знаки в складному реченні
- •37.Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
- •38.Кома в складнопідрядному реченн
- •39.Безсполучникове речення як тип складного речення. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в безсполучниковому реченні
- •40.Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в складних синтаксичних конструкціях
- •41.Уживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів у діловому стилі Синонiми
- •Види синонімів
- •Приклади вживання синонімів
- •Антоніми
- •Омоніми
- •Пароніми
- •Приклади вживання паронімів
28.Правопис не і ні з різними частинами мови
1. Частка "не" пишеться з різними частинами мови разом у таких випадках: а) з усіма словами, які без частки "не" не вживаються (вона виступає префіксом): ненависть, негода, неук (іменники); негайний, нещасний, непорушний (прикметники); неволити, незчутися, нехтувати (дієслова); ненавидячи, нехтуючи (дієприслівники); невпинно, незабаром, непорушно, несказанно (прислівники). 2. У префіксі недо-, який вказує на неповну ознаку або дао: недорід, недолік, недостача, недоконаний, недоспілий, недорозвинений, недобачати, недочувати, недоплатити, але: не до вподоби, не до ладу, не до речі. 3.3 іменниками, прикметниками, займенниками і прислівниками, якщо вони з часткою "не" становлять єдине поняття і їх можна замінити синонімічними сложами без неї: неволя (рабство, полон), нещастя (лихо, біда), несподіванка (раптовість), недовір'я (підозрілість, сумнів), недалекий (близький), несміливий (боязкий), неабиякий (видатний, примітний), недорого (дешево), неголосно (тихо), невисоко (низько). 4.3 дієприкметниками частка не пишеться разом, якщо дієприкметники не є присудками і не мають при собі пояснюючих слів: незавершена робота, але робота не завершена; робота не завершена (ким?) мною; непідписаний документ, але документ ще не підписаний. 5.3 дієсловами нездужати, непокоїтися, неславити, але не здужати (не змогти), не славити (не прославляти). 6. Частка "ні" пишеться з іменниками та прикметниками разом, якщо вони без неї не вживаються: нісенітниця, нікчема, ніяковий, нікчемний. 7. "Ні" пишеться завжди разом з прислівниками (ніде, ніколи, нізвідки, ніскільки, нівроку) та займенниками (ніхто, ніщо, нізащо, ніякий, нічий). Проте якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні з ким, ні до кого, ні при кому.
29.Подвоєння та подовження приголосних
30.Правопис складних, складноскорочених слів й абревіатур. Графічні скорочення
Написання складноскорочених слів і графічних скорочень
Складноскорочені слова (абревіатури), утворені з початкових букв або звуків, незалежно від написання словосполучення пишуться великими буквами (крапки між ними не ставляться): Міністерство внутрішніх справ — МВС, житлово-ек-сплуатаційна контора — ЖЕК, державна автоінспекція — ДАІ, мале підприємство — МІГ, виробниче об'єднання — ВО, Українська республіканська партія — УРП. Великими буквами пишуться також складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: МАТО, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, УЄФА. Але малими буквами пишуться: загс, вуз (від російського вьісшее учебное заведение). Великими й частково малими буквами пишуться складно-скорочені слова на зразок Демократична партія України — ДемПУ, Конгрес української інтелігенції — КУІн. Якщо складноскорочені іменники, утворені з початкових букв або звуків, відмінюються, то закінчення біля них дописуються малими буквами: ЛАЗи, у ЖЕКу, з ВАКом. У складноскорочених словах, утворених іншими способами, усі частини пишуться з малої букви: районна державна адміністрація — райдержадміністрація, завідувач господарства — завгосп. Але власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Дніпрогес, Донбас, Укрінбанк. Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі. Наприклад, пишемо: 4 кг, читаємо: чотири кілограми. Слова на письмі скорочуються на приголосний: громадянин — гр., добродій — д., пан — п., наприклад — напр., область — обл., імені — ім., і так далі — і т. д.; але: нашої ери — н. є., острів — о. У кінці графічних скорочень ставиться крапка: півн.-сх. {північно-східний), проф. (професор), р. {рік). Але крапка не ставиться при скорочених назвах метричних мір: 5 кг, 10 км, 2 год ЗО хв, 4 мкФ тощо. Не ставиться крапка й між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp. — роки, mm. — томи, пп. — пани. Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець слова, то на місці пропущених букв ставиться лише дефіс (без крапки): видавництво — вид-во, район — р-н, фабрика — ф-ка, товариство — т-во. Такі скорочення не розриваються для переносу. Частини скороченого словосполучення іноді розділяються похилою рискою: поштова скринька — п/с, військова части на — в/ч, метрів за хвилину — м/хв. Не виділяється й префікс су- в слові сусід, префікс об- у слові обруч (колись дослівно означало «навколо руки») — і тепер ці слова сприймаються як непохідні. Внаслідок спрощень збільшується кількість коренів у мові. |