9. Досвід управління якістю в Японії

Досвід Японії переконливо показує, що підвищення якості - безперервна праця.

Управління якістю, що базується на статистичних методах контролю, зародилось у 1930-х роках з початком промислового використання в США контрольних карт, які винайшов доктор У А. Шухарт, співробітник фірми «Белл».

У 1949 р. в Японії прийнято «Закон про промислову стандартизацію», яким покладено початок створенню японського промислового стандарту - GIS. У 1950 р. в Японії американський вчений Е. Демінг провів ряд короткострокових семінарів з управління якістю, зробивши величезний внесок у розвиток економіки Японії. Він навчав керівників японської промисловості, японських підприємців, управлінців та інженерів таким принципам та методам виробництва товарів і послуг, які дозволили б якісно змінити стратегію поведінки фірм. Було впроваджено так званий цикл Демінга - цикл P-D-C-A «планування-виконання-перевірка-коректуюча дія» («plan-do- check-action»).

1950-ті роки для Японії - період фундаментальних досліджень з питань контролю якості та впровадження на промислових підприємствах карт контролю якості та інспекційних методів контролю.

У 1960-ті роки проблеми контролю якості починають виходити за межі одного лише процесу виробництва. Важливого значення набуває споживач, який вимагає точної відповідності характеристик виробу, закладеним у проекті.

Основним інструментом у реалізації комплексного управління якістю стали гуртки якості - невеликі організаційно оформлені групи робітників, об’єднаних для спільного вивчення і застосування статистичних методів контролю якості та вирішення проблем, які виникають на робочому місці.

Поступово створено японську модель управління якістю - загальний контроль якості, єдиний процес забезпечення якості на фірмі, який виконується всім персоналом фірми - від президента до робітників першої лінії виробництва.

Відмінною особливістю японських програм підвищення якості та системного управління якістю є їх спрямованість на запобігання дефектам, а не виявлення їх шляхом контролю. Наслідком цього, наприклад, є те, що відмови у японських автомобілів виникають у 10 разів рідше, ніж у американських.

Особливості японського підходу до управління якістю: 1)орієнтація на постійне вдосконалення процесів і результатів праці в усіх підрозділах; 2)орієнтація на контроль якості процесів, а не на якість продукції; 3)орієнтація на запобігання можливостям допущення дефектів; 4)ретельне дослідження й аналіз виникаючих проблем за принципом висхідного потоку, тобто наступної операції до попередньої; 5)культивування принципу: «Твій споживач - виконавець наступної виробничої операції»; 6) повне закріплення відповідальності за якість результатів праці за безпосереднім виконавцем; 7) активне використання людського чинника, розвиток творчого потенціалу робітників і службовців, культивування моралі: «Повноцінній людині соромно погано працювати».

Основна концепція «японського дива» - досконала технологія виробництва, управління або обслуговування. На початку кожного фінансового року фірми аналізують проблеми і розробляють довгострокові плани та завдання на 3-5 років наперед, їх враховують при розробці короткострокового плану (на 6-12 місяців). Характерною особливістю систем управління якістю останніми роками є те, що до її складу включають системи зв’язку зі споживачем і постачальниками.

Найбільш важливою передумовою успішної роботи з якості є підготовка і навчання персоналу.

Починати процес навчання слід з вищої керівної ланки. Лідерство у впровадженні та розповсюдженні концепції комплексного управління якістю повинно належати вищому керівництву компанії. Це правило - єдина й універсальна основа успіху.

На японських підприємствах для персоналу розроблено програму участі в забезпеченні якості - «п’ять нулів». Вона сформульована у вигляді коротких правил: •не створювати (умови для появи дефектів); •не передавати (дефектну продукцію на наступну стадію);•не приймати (дефектну продукцію з попередньої стадії);•не змінювати (технологічні режими);•не повторювати (помилок).

Можна виділити головне у ставленні до якості в Японії: •широке впровадження наукових розробок у галузі управління та технології; •високий ступінь комп’ютеризації всіх операцій управління, аналізу та контролю за виробництвом; • максимальне використання можливостей людини, для чого вживаються заходи зі стимулювання творчої активності, ви-ховання патріотизму до своєї фірми, систематичного навчання персоналу.