
- •1. Суть і головні ознаки якості
- •2.Основні терміни і поняття у сфері управління якістю
- •4. Управління якістю, як компонент загальної системи управління організацією
- •5. Функції управління якістю в процесі виробництва продукції
- •6. Наукові основи управління якістю: принципи управління якістю згідно iso 9000 (8 принципів), принципи Демінга (14 принципів)
- •Орієнтація на замовника
- •Лідерство
- •Залучення працівників
- •Процесний підхід
- •Системний підхід до управління
- •Постійне поліпшення
- •Прийняття рішень на підставі фактів
- •Взаємовигідні стосунки з постачальниками
- •7. Послідовність розвитку методів і підходів до управління якістю
- •8. Досвід управління якістю в сша
- •9. Досвід управління якістю в Японії
- •10. Досвід управління якістю в європейських країнах.
- •11. Досвід управління якістю на підприємствах Росії.
- •12. Досвід управління якістю на підприємствах України.
- •13. Переваги та недоліки комплексної системи управління якістю продукції
- •14. Суть і основні принципи tqm
- •5. Постійне поліпшення якості.
- •15. Промислова логістика в системі tqm.
- •Kanban - це система обігу металевих карток (трикутної, квадратної чи круглої форми) - замовлень на виготовлення продукції.
- •16. Нові підходи до управління людськими ресурсами в системі tqm
- •17. Основні моделі застосування tqm (4 моделі)
- •18. Суть системного підходу до управління якістю
- •19. Моделі управління якістю Фейгенбаума.
- •20. Механізм управління якістю продукції, принципи і функції його реалізації
- •21. Загальні характеристики стандартів iso серії 9000, еволюція розвитку стандартів якості
- •22. Зміст і структура базових стандартів iso 9000. Стандарти iso серії 9000 включають 25 міжнародних стандартів:
- •Класифікація стандартів iso серії 9000 по змісту.
- •23. Вимоги до організаційних і управлінських процедур у стандартах iso 9001.
- •24. Вимоги до процесів управління продукцією, приладів і контролю стадій життєвого циклу продукції.
- •25. Суть статистичних методів контролю якості
- •26. 7 Нових інструментів управління якістю
- •27. Суть і загальна характеристика сертифікації систем якості
- •28. Головні цілі і завдання сертифікації якості продукції
- •29.Органи по сертифікації якості продукції та їх головні функції.
- •Державна система сертифікації УкрСепро.
- •Функції Держстандарту в системі УкрСепро:
- •Функції Українського учбово-наукового центру по стандартизації, метрології і сертифікації в системі УкрСепро.
- •Недержавна система сертифікації (на прикладі представництва tuv).
- •30. Суть поняття „витрати на якість”, алгоритм їх фінансування та класифікація.
- •31.Суть і класифікація „витрат на відповідність”згідно з концепцією tqm.
- •32. Суть і класифікація витрат "на невідповідність" згідно концепції tqm.
- •33. Класифікація витрат на якість а.Фейгенбаума
- •34.Суть управління економікою якістю
- •35. Суть мотивації застосування та види аудитів якості
- •36. Порядок (процес) проведення аудитів якості.
- •37. Вимоги до професійної діяльності аудиторів з якості (обов’язки, права, відповідальність)
- •38. Технологія проведення аудиту з якості.
- •Аудит якості продукції. Аудит продукції має дві основні форми:
- •39. Етичні та психологічні аспекти роботи аудиторів з якості.
- •40. Національні премії з якості та їх критерії (Момот, Мережко, лекції з інету)(японська, американська, європейська, українська).
27. Суть і загальна характеристика сертифікації систем якості
Сертифікація – дія, яка виконується незалежною третьою стороною, яка показує, що існує відповідна довіра, що належним чином маркований продукт, метод або належним чином маркована послуга відповідає визначеному стандарту або іншому нормативному документу. Результатом сертифікації є свідоцтво про відповідність - сертифікат, що має встановлену форму.
Сертифікат на систему якості - це документ, що видається підприємству органом по сертифікації систем якості, і свідчить про відповідність системи якості вимогам нормативного документа (стандарту), і підтверджує здатність підприємства забезпечувати і підтримувати якість результатів своєї діяльності на відповідному рівні.
Розрізняють сертифікацію обов'язкову і добровільну (ринкову).
Обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність вимогам нормативної документації стосовно безпеки для життя, здоров’я, майна громадян; захисту навколишнього середовища; сумісності і взаємозамінності продукції, відповідності вимогам охорони праці, а також метрологічним нормам і правилам, що забезпечують вірогідність і єдність вимірів. Обов'язкова сертифікація проводиться в регульованій законом сфері. Регульована законом сфера - це сфера, у якій рух матеріальної і нематеріальної продукції регулюється національними законами і постановами.
Перелік товарів, які підлягають обов'язкової сертифікації, включає товари для дітей, продукти харчування, товари побутової хімії, парфумерію, косметику, добрива і мінеральні добавки, прилади побутового призначення та ін. Випуск і реалізація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, без відповідного сертифіката про відповідність оподатковується штрафними санкціями.
Добровільна (ринкова) сертифікація проводиться на відповідність усім необхідним споживчим вимогам. Добровільна сертифікація проводиться в нерегульованій законом сфері. Нерегульована законом сфера - вільна економічна сфера, у якій обіг матеріальної і нематеріальної продукції здійснюється не тільки на підставі національних законів і постанов, але і приватноправових договорів і добровільних угод, що не виходять за рамки існуючого законодавства.
Проведенням добровільної сертифікації може займатися як державна, так і приватна організація, акредитована в якості органа по сертифікації. Цінність сертифіката при добровільній сертифікації вища, ніж сертифіката на відповідність обов'язковим вимогам, тому що він свідчить про відповідність більш високим вимогам, ніж обов'язкові вимоги законодавств. Довіра до такого сертифіката забезпечується рівнем компетенції і peпутацією органа по сертифікації, що видав сертифікат. Добровільна сертифікація проводиться, як правило, на підставі заяви виробника, постачальника або продавця продукції. Добровільна сертифікація проводиться з цілями реклами продукції, освоєння нових ринків збуту, формування і підтримки іміджу фірми, а також у випадку, якщо це обговорено в умовах контракту на постачання продукції. У промислово розвинених країнах прийнято, щоб якість товару оцінювала незалежна недержавна структура.