5. Постійне поліпшення якості.

Постійне поліпшення якості всіх процесів є одним із головних елементів системи TQM. До цього часу вартість браку в загальному обсязі виробництва продукції коливається від 5 до 10%. В Україні цей показник ще вищий. На необхідність безперервного поліпшення якості на початку 50_х років XX ст. вказував Дж.Джуран. Розроблена ним концепція управління якістю (трилогія Джурана) включає три фази:

1. Планування якості, яка здійснюється на стадії планування процесів відповідно до встановлених вимог.

2. Контроль якості, який використовується для своєчасного проведення коригувальних дій.

3. Поліпшення якості, що сприяє визначенню оптимальних шляхів удосконалення процесів.

6. Постійне удосконалення процесів. Базовою концепцією підприємств, які працюють у системі TQM, є вплив не на результат процесу, а на сам процес. Концентрація уваги на процесі означає, що головним фактором є попереджувальні дії, а не виправлення допущеного браку.

15. Промислова логістика в системі tqm.

Сучасна промислова логістика в TQM базується на системах: 

• Materials Requirement Plannings (MRP), планування необхідних для виробництва матеріалів; 

• JUST-IN-TIME (JIT), робити все вчасно; 

• KANBAN, практична реалізація концепції JUST-IN-TIME. 

Японська система в корені відрізняється від прийнятих раніше на Заході систем, вона базується на принципі «п'яти нулів» при організації виробництва: 

• Відсутність дефектів; 

• Відсутність запасів;

• Відсутність часу підготовки виробництва;

• Відсутність зупинок;

• Відсутність паперу. 

Здійснення принципу «п'яти нулів» можливо, якщо:  1. чітко визначені терміни замовлень;  2. заздалегідь визначені обсяги продукції;  3. постійно поліпшується якість і надійність процесу;  4. мінімізовано «мертвий час» (lead time), час від моменту замовлення до моменту постачання готової продукції, тобто час, протягом якого виробник не отримує прибуток, а витрачає свої кошти. 

Однак без максимального та ефективного використання людських ресурсів все це забезпечити неможливо. 

Поліпшення, зосереджене лише на виробничих  операціях не може істотно впливати на поліпшення якості. Тільки одночасне вдосконалення виробництва та системи його управління  при ефективному управлінні людськими ресурсами може значно впливати на покращення якості. 

1. MRP II — метод ефективного планування всіх ресурсів виробничого підприємства. У ідеалі, він дозволяє здійснювати виробниче  та логістичне планування в натуральних одиницях вимірювання, фінансове планування — у вартісних одиницях вимірювання і надає можливість здійснювати моделювання з метою відповіді на питання типу «що буде, якщо…». Він складається з множини функцій, пов'язаних одна з одною:

• бізнес-планування,

• планування продаж і операцій (англ. sales and operations planning),

• планування виробництва (англ. production planning),

• формування Головного календарного плану виробництва (англ. master production scheduling),

• планування потреби в матеріалах,

• планування потреби в потужностях,

• система підтримки виконання планів для виробничих потужностей і матеріалів.

Вихідні дані від цих систем інтегруються з фінансовими звітами і документами, такими як бізнес-план, звіт про виконання закупівель, план (бюджет) відвантаження, прогноз запасів у вартісному виразі і т. д. Планування ресурсів виробництва є пряме продовження і розширення «замкнутого циклу MRP»

Основними обов'язковими модулями системи MRP II є (згідно з Дарріл Ландватер і Крістофером Греєм), перераховані нижче:

1. Планування продажів і операцій (англ. Sales & Operations Planning).

2. Управління попитом (англ. Demand Management).

3. Головний календарний план виробництва (англ. Master Production Schedule).

4. Планування потреби в матеріалах (англ. Material Requirements Planning).

5. Підсистема специфікацій (англ. Bill of Material Subsystem).

6. Підсистема операцій із запасами ( Inventory Transaction Subsystem).

7. Підсистема запланованих надходжень за відкритими замовленнями (англ. Scheduled Receipts Subsystem).

8. Оперативне управління виробництвом (англ. Shop Floor Control or Production Activity Control]).

9. Планування потреби в потужностях (Capacity Requirements Planning).

10. Управління вхідними/вихідними матеріальним потоками (англ. Input/Output Control).

11. Управління постачанням (англ. Purchasing).

12. Планування ресурсів розподілу (англ. Distribution Resource Planning).

13. Інструментальне забезпечення (англ. Tooling).

14. Інтерфейс з фінансовим плануванням (англ. Financial Planning Interfaces).

15. Моделювання (англ. Simulation).

16. Оцінка діяльності (Performance Measurement).

2. JUST-IN-TIME  - найпоширеніша у світі концепція логістики. Основна ідея концепції полягає в наступному: якщо виробничий розклад задано, то можна так організувати рух матеріальних потоків, що всі матеріали, компоненти та напівфабрикати будуть надходити в необхідній кількості, в потрібне місце і точно до призначеного терміну для виробництва, складання або реалізації готової продукції . При цьому страхові запаси, що заморожують грошові кошти фірми, не потрібні. Підхід «Якраз вчасно» є також одним з основних принципів ощадливого виробництва.

Запаси є втратою, видатком. "Точно вчасно" методологія виявляє приховані причини збереження та накопичення запасів та тому є непростим рішенням для впровадження в компанії. Компанія має слідувати набору нових методів та керувати наслідками змін. Ідеї цього способу роботи прийшли з багатьох різних дисциплін включаючи статистику, психологію, менеджмент та технічні науки. "Якраз вчасно" філософія визначає як розглядати запаси та вплив на діяльність керівництва. Запас розглядається як зростаючий видаток або втрата, а не як актив, на відміну від традиційної бухгалтерії. Це не значить, що "Якраз вчасно" ігнорує той факт, що вилучення запасів веде до збільшення виробничих витрат. "Якраз вчасно" закликає бізнес позбавлятись від запасів, які не компенсують виробничі витрати та постійно вдосконалювати процеси, використовуючи менші обсяги запасів. Також, наявність зайвого (або відсутність необхідного) ресурсу привчає керівництво до його збереження та накопичення. За традиційної системи керівництво може збільшувати ресурси для того, щоб приховати виробничі проблеми такі як: ймовірність пошкодження даних у дата-центрах (традиційний підхід - потрібне більше сховище даних), надійність машин (потрібно більше машин), недостатню компетенцію або гнучкість робітників (потрібно більше робітників) та інші.