Тема. Поняття про закінчення слова. {Вправи 152-157.) Мета. Формувати в учнів уявлення про закінчення слова як його змінну частину; вчити визначати в словах закінчення шляхом словозмі ни; виховувати повагу до праці, бережне ставлення до хліба. Обладнання. Схеми будови слова, ілюстрації про збір урожаю на хлібно му полі.

Девіз уроку

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі (М. Познанська).

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Дзвоник вже сигнал нам дав. Працювати час настав. Тож і ти часу не гай, Працювати помагай! II. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку. — Ми сьогодні познайомимось із чудовою країною — Морфологів

Дізнаємось, як вона збудована. Що означає поняття "закінчення роль виконує воно в слові.

2. Слово вчителя.

1 варіант. "Казка про будову слова". (З.Л. Головко, Я.Ф. Морська. Цікава граматика в початкових і 11

2(1)-4(3). — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1997. — С. 10).

2 варіант. і.. Не за синіми морями, Не за дальніми лісами, А в Словарику-країні Жили були поживали Старий Корінь сивуватий, Префікс — брат його молодший, Суфікс — добрий молодець, Й Закінчення накінець. Були всі вони сусіди.

116

Жили мирно, не тужили. І в Словарії, звичайно, Поважали їх й любили. Один одному служили І слова нові творили. Стануть — тільки подивись — І читаєм ми: по-сад-ка, Або, може, то за-ряд-ка, Або - ..., Або - ... Чудо, що не говори! і Иже, ми почнемо з найцікавішої частини.

Нас слова міняють часто,

І, як видно, це — на щастя.

Бо якби ми не мінялись,

То слова б не поєднались. (Закінчення) І Проблемна ситуація (робота з деформованим текстом). Осінь, хліб, відшуміло, стиглий. (Запис на дошці.)

Прочитайте слова.

Чи виражають ці слова закінчену думку?

Ми можемо ми допомогти словам стати реченням? (Відшуміла осінь

ші хлібами.)

Чому це речення?

Які міни відбулися зі словами в результаті складання речення?

оота з підручником. і'Ш)іркове списування (с. 68. впр. 152). Як імінюється в реченнях слово праця? Ни пишіть словосполучення зі словом праця. Позначте закінчення за зразком, їй І'ооога над правилом.

11Ь> таке закінчення? (Змінна частина слова.) Як шайти закінчення? (Треба змінити слово.) ¹11 І ріпувальні вправи.

іивна робота (с. 68, впр. 153 усно). І їм (піймай закінчення" у слові, яке повторюється. Батьківщина, як мати, завжди захистить. Кращого за Батьківщину місця не знайти. Колосок до колоска — Батьківщині хліб. питане письмо (с. 68, впр. 154). юі'о служать закінчення? (Для зв'язку слів у реченні.) її і ніс частина мови служить для зв'язку слів у реченні?

шк.)

п і правила і його практичне засвоєння (с. 69).

Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться За щасливий день вчорашній І до сонця потягніться. В різні боки нахиліться, Веретеном покрутіться. Раз присядьте, два присядьте І за парти тихо сядьте.

5. Словникова робота.

Шана — ставлення до когось з повагою. Добробут — достаток, забезпеченість. •

6. Самостійна робота (с. 69, впр. 156).

1 група.

Прочитайте текст. Випишіть слово, яке повторюється, виділіть закш чення. {Хліб, хліба, хлібові, хлібом, у хлібі.)

2 група.

Знайдіть у тексті спонукальне речення і випишіть його. (Дорожіть хлібом!)

3 група.

Перебудуйте останнє речення так, щоб воно стало спонукальним. (Пам 'ятайте, що у хлібі — наш добробут, здоров 'я і сила.)

III. Перевірка виконаних завдань.

IV. Корекція та поглиблення набутих знань.

1. Відповіді на запитання.

— Яку важливу тему ми почали вивчати?

— Що таке закінчення?

— Для чого служить закінчення?

2. Відгадування загадок.

Народився із землі, Зарум'янивсь на вогні І з'явився на столі До борщу тобі й мені. (Хліб)

Як навколо об'їси, Серединки не проси. Ми такі гостинці — Дірка в серединці. (Бублики)

3. Поетична хвилинка. (Можна заздалегідь дати дітям завдання відшу кати вірші про хліб.)

а) Слухання вірша.

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаємо. Хай в світі більше буде в нас братів, Хай в кожній хаті будуть короваї, Щоб люд ніколи хліба не просив.

118

б) Бесіда.

— Яке значення має хліб у житті нашого народу?

— Які слова, близькі за значенням, вжито у вірші? (Хліб, коровай.)

— Які ще слова, близькі за значенням до слова хліб, ви знаєте? (Паля­ниця, буханець, булка, калач).

4. Хвилинка-цікавинка.

а) На Україні називають — хліб, у Вірменії — гац, у Грузії — мадаурі, н Англії — бред, ...

б) Для того, щоб спекти хлібину, потрібно приблизно 10000 зернин. 11 Україні випікають понад 800 різновидів хліба. Діти, бережіть кожну крихту!

5. Каліграфічна хвилинка.

У хлібі здоров 'я і сила.

6. Розвиток зв'язного мовлення. Робота за серією малюнків (с. 70, впр. 157).

а) Розгляд малюнків.

б) Колективне складання плану та підбір заголовка. (Хліб.)

План

1. Настали жнива.

2. Збір урожаю.

3. Види хліба.

4. З хлібом і сіллю, и) Самостійна робота.

Складіть та запишіть твір-мініатюру про те, як хліб на стіл при-Ишон.

і) Слухання та рецензування складених творів. V. Домашнє завдання (с. 68-69, правила, впр. 155). Дізнатися, які пісні про хліб співають у вашій родині.

УРОК 37

Іімл. Основа слова. Частини основи: корінь, суфікс, префікс. (Вправи 158-162.)

Ціпа. Формувати в учнів поняття про будову слова; вчити знаходити в словах закінчення; сприяти усвідомленню учнями поняття про спільну частину споріднених слів — корінь; досліджувати словотворчу роль суфікса; дати поняття про префікс; розвивати мовне чуття; виховувати товариські почуття.

Обладнання. Таблиця-опора "Будова слова", тлумачний словник, картки.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Схилились голівки до праці мерщій. Ти всі перешкоди здолати зумій.

Працюй наполегливо, швидко, старанно, Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

— Що таке закінчення?

— Для чого воно служить?

— Назвіть закінчення у словах: дружба, дружний, дружбою; товариш, товариський, товариське.

— Які закінчення у вправі 155 ви виділили?

2. Які пісні про хліб співала вам мама чи бабуся?

3. Індивідуальна робота. (Троє учнів працюють біля дошки з картками.)

4. Лінгвістична гра "Естафета".

а) Завдання для гри.

1 група.

Записати шість назв дерев лісу. Виділити закінчення.

2 група.

Записати шість назв фруктових дерев. Виділити закінчення.

3 група.

Записати шість назв птахів. Виділити закінчення.

б) Узагальнення на основі виконаних завдань.

— Що цікавого ви помітили у словах? {Деякі слова не мають закінчення.)

— Якщо в змінюваному слові в якійсь його формі немає закінчення, то кажемо, що це слово має нульове закінчення. І позначається воно порожньою клітинкою.

— Кожна з груп наводить приклад іменника без закінчення.

— Як можна змінити слово? (За допомогою питань.)

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку.

— На цьому уроці ми продовжимо досліджувати будову слова, виділи ючи закінчення та основу. Основа — це частина слова без закінчення.

Якщо в слові неодмінно

Є його частина змінна,

То є та, що не зникає.

Як її ми називаєм? (Основа слова.)

2. Проблемна ситуація. *"• а) Слово вчителя.

— Яке слово ви впізнаєте, коли я скажу книжк...? (Учні роблять різні припущення.)

— А якщо я прочитаю так:

Хто з вас не любить книжк ...? Книжк ... всюди з нами. З книжк ... легко жити і працювати. Шануй і бережи

120

- Як називається частина слова книжк...? (Основою.) (і) Запишіть слова, які найчастіше вживаються у прочитаних мною сітях, виділіть закінчення.

3. Робота з таблицею. (Основа виділяється таким значком,__,.)

— Наведіть свої приклади. Виділіть основу.

4. Колективна робота (с. 70, впр. 158, усно). • Як позначаємо закінчення, основу?

З якою частиною мови пов'язані виділені іменники? За допомогою чого пов'язані іменники з дієсловами в даних слово-лученнях?

*. Робота парами. Засвоєння правила (с. 71). 'і і Іриродничий диктант (в загадках).

Запишіть слова-відгадки та виділіть в них закінчення та основу. На літо одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево) І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина) Ніхто її не лякає, а вся тремтить. (Осика) Я — дерево-красень, а звуть мене ... (ясен). На "я" починається, На "я" кінчається, У саду росте, На ній плоди є. (Яблуня)

Червоненька і смачненька, Дуже з вигляду гарненька, І боки у неї пишні. Влітку смачно їсти ... (вишні). Прочитайте закінчення, (-о, -а, -а, -О, -я, -і.) Чи змінюється основа в результаті зміни закінчення слова? І ікуїьтхвилинка. Ік) музику "Вчать у школі".) Тренувальні вправи. Коментоване письмо (с.71, впр. 159). Чим повинна дорожити кожна людина? її є значення має дружба у житті людей? Чи читали ви книги про справжню дружбу? Кпи і графічна хвилинка. 'Інкіи сильні своєю дружбою. Поясніть зміст речення. Кшюктивна робота (с. 71, впр. 160).

■І і і словосполучення допоможуть визначити тему? {Рідний край, 'і/і/, земля батьків, ласкава оселя.)

— Визначте у виділених словах закінчення та основу.

4. Робота зі словником синонімів. {Будинок, дім, хата, оселя, споруду будівля.)

5. Фонетична хвилинка.

— Яка основа в словах земля, оселя, будівля? {М'яка, бо закінчується буквою я, що пом 'якшує приголосні у кінці основи.)

— Яка основа у словах хата, споруда? (Тверда, бо закінчується буквою ' а, що не пом 'якшує приголосні у кінці основи.)

6. Робота з легендою {вправа 161, с. 71).

а) Бесіда за змістом легенди.

б) Переказ відомих учням легенд.

в) Визначення основи у виділених словах.

7. Ознайомлення з алгоритмом визначення основи слова.

в Прочитайте слово.

• Виділіть закінчення, змінивши слово за питаннями.

• Визначіть основу.

8. Самостійна робота (в групах).

1 група. Запишіть слова, доберіть закінчення, позначте основу.

Дружб...

Прац...

Вол...

2 група. Запишіть слова, доберіть закінчення, позначте основу.

Дерев... Зелен... Міцн...

3 група. До слів доберіть закінчення, визначте основу. Запишіть ці слова.

Медов... Швидк... Слизьк... (Самоперевірка.)

— Як позначається закінчення?

— Як ви позначаєте основу? *,•

9. Відгадування загадки.

Я у кожній деревинці,

Квітці, кущику, травинці.

В класі на уроці мови

Ти побачиш мене в слові. {Корінь)

10. Проблемна ситуація.

— Чи правильне твердження: "Від одного і того самого слова можи утворити кілька інших"? {Дати можливість учням поспілкуватися.)

122

Давайте подумаємо разом {на дошці схема).

Чи мають ці слова спільну частину? Чиє щось спільне в значенні цих слів? Нам допоможе тлумачний словник.

< адок — молоденький сад. ( адити — класти в землю для росту. ( идівник — людина (професія).

< пдовий (+ інвентар) — інструменти для праці в саду. Висновок. Корінь — це спільна частина споріднених слів. II І 'і >бота з таблицею.

Як позначається закінчення? (□) Як позначається основа? (^) Як позначається корінь? ( ) |2, і. 11 адково-природничий диктант. («пишіть слова-відгадки.

• Один із станів води. {Сніг)

• Птах цей червоногрудий не злякається застуди. Як сніги впадуть — умить

Із Сибіру прилетить. {Снігур)

• Ніжна зірка сніжно-біла На рукав мені злетіла. Поки ніс її сюди, Стала краплею води. {Сніжинка)

• Що зліпили діти із снігу? {Сніговик)

• Казкова красуня із снігу. {Снігуронька) ІИ ііліть за алгоритмом.

• і.ікінчення.

• Основу. ■ Корінь.

її .і частина слова не виділена?

Чи утворюються слова за допомогою цієї частини слова? Після якої частини слова вона стоїть?

VI. Домашнє завдання (с, 73, впр. 167).

— Як встановити зв'язок слів у реченні?

— Що таке основа речення?

— Як визначити підмет і присудок?

УРОК 38

Тема. Споріднені (спільнокореневі) слова. Корінь слова. (Вправи 168-172.) Мета. Формувати уявлення учнів про спільнокореневі слова, про корінь — спільну частину споріднених слів; вчити добирати спільнокоре­неві слова — різні частини мови; розвивати чуття мови; виховувати повагу до професії будівельників. Обладнання. Таблиця "Алгоритм", тлумачний словник, картки оператив­ного контролю, магнітна дошка, картки з морфемами.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

Вивчайте мову українську — Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, Прекрасну, милу і чудову, Як материнську пісню колискову.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Гра "З одного кореня". За допомогою префіксів та суфіксів утворити від кожного кореня лі

найбільше слів. Переможцем вважається та група, яка за певний ч;к правильно напише найбільше слів.

1 група.

-дуб-, -хат-, -риб-.

2 група.

-прац-, -пис-, -літ-.

3 група.

-дуб-, -ніс-, -дзвін-. і,.

2. Вправа 162.

— Як ви продовжили діалог? Вправа 167.

— Які слова є підметом і присудком у виділеному реченні?

— Назвіть слова тексту з коренем дощ-.

III. Вивчення нового матеріалу. 1. Каліграфічна хвилинка.

126

Залетів у садок Вітер вітряний, Застрибав, засвистав В стужу, заметіль. Ой ти, вітер-вітерець, Ще й буйнесенький, Не ламай ти віточок, Будь добресенький. Хто ж так взимку розгулявся?

Чи почули ви спорідненні слова? (Вітерець, вітряний.) Доберіть ще спільнокореневі слова до слова вітер. (Вітрище, віт-)піі ііл и, вітрюган.) ,

Яка спільна частина в цих словах? (Вітер.) Як вона називається? (Корінь.)

Що сталося в корені слів: вітер — вітряний"! (Відбулося випадання нчтіїол) звука [є].)

іміїишіть речення зі словом вітер.

Не кидай слів на вітер. 11 іо означає цей вислів? (Не відповідати за свої вчинки.) І < )голошення теми і мети уроку.

( ьогодні ми будемо добирати споріднені слова, визначати корінь. І, Грай-місто пропонує гру "Одягни корінь". ;і) Корінь — лік, суфікс — ар (лікар).

6) Корінь — спів, суфікс — ачк, закінчення — а (співачка). н) Корінь — мал, суфікс — яр (маляр). і) Корінь — тесл, суфікс — яр (тесляр). Що об'єднує ці слова? (Назва професій.) і Нмрава-змагання "Хто швидше?"

І її 'і руиувати спільнокореневі слова й виписати у різні колонки, і півати, підводний, музика, водичка, спів, вода, музикант, розвідка, •іти, розвідник, співак, музикальний, співачка, розвідати. < кільки груп утворилося? (4) Який корінь у 1-й групі?"(спів-) 2-й групі? (вод-) 3-й групі? (муз-) 4-й групі? (від-) Висновок. Спільна частина споріднених слів — корінь. У корені

- по основне значення слова. |\ Тренувальні вправи. і пр. (68 (с. 74) — усно. І ІІппірковий диктант (с. 74, вправа 169). Прочитайте текст вправи. Про яких друзів будівельників говориться в тексті?

— Чому професія будівельника є потрібною і важливою для людей?

— Прочитайте слова, у яких є спільна частина.

— Як називаються такі слова?

— Назвіть корінь. (Буд-)

— Випишіть спільнокореневі слова і визначіть корінь (взаємоперевірка). Фізкультхвилинка.

Столярики-молодці Тешуть столики й стільці. Пилочками чики-чики, Молотками туки-туки. Чик-тук-туки, чик-тук-туки, В нас до праці здібні руки.

3. Творча робота. Проблемна ситуація (с. 74, впр. 170).

— Мовчки прочитайте вірш "Білки".

— Чи слова білка і біла спільнокореневі?

— Чому?

— Назвіть спільнокореневі слова. (Білка — білочка, білченя; біла -білизна — забіліла.)

— Що цікавого помітили? Висновок. Корені звучать однаково, а значення мають різні, тому

не спільнокореневі слова.

4. Вправа-гра "Родичі".

а) Розгляньте малюнки на с. 75, впр. 171.

— Що зображено?

Дубок, дубняк, дуб, дубовий (листок), дубова (колода).

б) Дайте відповіді на запитання підручника. Висновок. У корені закладено основне значення слова.

в) Запишіть слова. Визначіть корінь.

г) Каліграфічна хвилинка. Дубовий ліс зветься дібровою.

V. Корекція та поглиблення знань учнів.

1, Самостійна робота. Доберіть споріднені слова.

1-ий варіант Праця — Грибний — Квітка — Дубовий — Веселка — Зернистий — Маленький — Святкувати — Посадка — Зима —

2. Алгоритм визначення кореня.

• Прочитайте слово.

2-ий варіант Вигадка — Синок — іРадісний — Бережок — Прекрасний — Проліски — Хмарка — Ходьба — Сонечко — Веснянка —

128

• Доберіть спільнокореневі слова.

• Порівняйте їх. Визначте спільну частину. Це — корінь.

• Виділіть корінь умовною позначкою. З. Засвоєння алгоритму.

VI. Підсумок уроку. І. Мозкова атака.

Що таке корінь? (Спільна частина споріднених слів.) Що закладено у корені? (У корені закладено основне значення слова.) Чи завжди можна вважати слова спорідненими, якщо корені слів * її п, однаково? (Ні. Корені можуть звучати однаково, та слова можуть ти різні значення.) ■'■ Дидактична гра "Будівельники".

М;иеріал для гри: магнітна дошка, картки з морфемами (хат, -к, -н, іа , ішьк).

Іііш)апня. З поданих морфем збудуйте слова. (Хата, хатка, хатиноч-хатонька.) \ п Домашнє завдання (с. 75, впр. 172).

Яка професія вас приваблює? Чому? і"піковий матеріал.

Будова слова Спільнокореневі слова. Корінь слова. (їм шачіть корінь. Доведіть свою думку. сад вода

садочок водичка

садівник підводний

посадка водяний

■ иілйти корінь, треба дібрати й зіставити кілька споріднених слів.

Корінь і ні і, споріднені слова від кореня буд-

| и.ний, будівник, будівельник, будиночок, будівля, будівництво, бу-ч бугіова, будинок.)

УРОК 37

Тема. Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм того самого слова

Мета: формувати в учнів вміння розрізняти синоніми, спільнокореневі слова та форми того самого слова,

навички каліграфічного письма; збагачувати словни- .....

ковий запас; розвивати мовленнєві навички, вміння

зіставляти, аналізувати, узагальнювати; виховувати .....

працьовитість.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 172)

— Які споріднені слова ви виписали з тексту? Назвіть у них основу .....

і корінь.

(Лікування, лікарню, лікар, ліки)

— Чому не виписали слово лікаря? (Це не споріднене слово, це форма .....

слова «лікар».)

2. Фронтальне опитування

— Які слова називаються спорідненими?

— Як правильно визначити корінь слова? (1) Дібрати спільнокореневі слова, 2) Порівняти їх і визначити спільну частину — корінь.)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Проблемне запитання

— Чи можна слова кожного рядка назвати спорідненими?

• Сум, смуток, журба, печаль.

• Сумний, сум, сумно, сумувати, засумувати.

• Сум, суму, сумом.

— Доведіть свою думку.

— Як можна назвати слова кожного рядка? (1 — синоніми, 2 — спіль- & нокореневі, 3 — форма одного слова сум)

2. Оголошення теми й мети уроку

— Сьогодні ми будемо вчитися розпізнавати синоніми, форми одного й того слова, відрізняти їх від споріднених.

Для цього треба пам'ятати ознаки спільнокореневих слів:

1) спільна частина — корінь;

2) однакове значення.

3. Робота з підручником

1) Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм слова. (Впр. 173)

2) Робота з текстом. Знаходження в ньому спільнокореневих слів та форм одного слова. (Впр. 174)

— Про що йдеться в тексті?

— Знайдіть спонукальне речення.

— Яке речення вимовляється з особливим почуттям? Як воно на­зивається? (Окличне)

— Знайдіть споріднені слова до слова праця. (Праця, працювати, працьовитість, працьовитим)

— Назвіть іншу форму слова праця. (Працею)

3) Каліграфічна хвилинка

Людину праця величає.

— Як ви розумієте зміст речення?

4) Списування тексту. Підкреслення спільнокореневих слів

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з текстом (Впр. 176)

— Прочитати текст. Чому він поділений на абзаци?

— Випишіть в один рядок споріднені слова до слова зима, а в іншиї слово зима з різними закінченнями (різні форми цього слова).

(Зима, зиму, зимовий. Зима, зиму)

— Спишіть три перші речення. Підкресліть головні члени.

2. Робота над добором споріднених слів

— Відгадайте загадки, доберіть до слів-відгадок спільнокореневі.

• У кожному місті і селі Головний я на столі. (Хліб)

• Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз)

Чим більше миється, Тим меншим стає. (Мило)

(Хліб, хлібець, хлібина, хлібний.

Мороз, морозець, морозний, морозити, заморозити.

Мило, милко, мильце, милити, мильний, намилити, мильниця)

— Утворіть речення зі словом першого рядку.

V. Підсумок уроку

— Чого навчилися на цьому уроці?

VI. Домашнє завдання

Вправа 177, с. 77.

УРОК 38

Тема. Розрізнення слів з омонімічними коренями Мета: формувати в учнів вміння розрізнювати слова з омонімічними коренями; вдосконалювати навички визначення кореня в спільнокореневих словах; збагачу­вати словниковий запас; розвивати вміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати; виховувати працьовитість.

ХІД УРОКУ