44.Облік довгострокових інвестицій у боргові зобов’язання.

Довгострокові фінансові інвестиції в боргові цінні папери (облігації) можуть бути придбані за номінальною вартістю, а також за вартістю, нижчою (з дисконтом) або вищою (з премією) від номінальної. Це залежить від співвідношення між встановленою ставкою відсотків по випущених облігаціях та реальною ринковою ставкою на дату випуску або реалізації.

Довгострокові фінансові інвестиції в облігації, що утримуються інвестором до їх погашення, відображаються на дату балансу на рахунку «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» за амортизованою собівартістю, яка відповідає поточній балансовій вартості інвестицій.

При обліку довгостр інвестицій у борг зобов важливим питанням є вибір методу амортизації дисконту та премії за облігаціями. Існує два методи нарахування амортизації. Перший - метод ефективної (дійсної) ставки відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці суми річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції та вартості її погашення (номінальної вартості). Множенням вартості інвестиції на початок платіжного періоду на ефективну ставку відсотка визначають дохід за відсотками звітного періоду.

Альтернативним методом нарахування амортизації дисконту та премії за довгостроковими облігаціями є прямолінійний метод. Сума амортизації дисконту чи премії за один платіжний період визначається за формулою: заг сума дисконту (премії)/заг к-сть платіжних періодів

45.Облік довгострокових зобов’язань в акції інших підприємств.

Методика обліку інвестицій у акції інших підприємств залежить від взаємовідносин між інвестором та компанією, в яку вкладається капітал, від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство.

Метод справедливої вартості застосовується у тому випадку, коли інвестор володіє менше 20 % простих акцій інвестованого підприємства. При цьому він здійснює незначний вплив на операційну та фінансову політику об’єкта інвестування або не має ніякого впливу.

Фінансові інвестиції у акції інших підприємств первісно оцінюють за собівартістю придбання. У подальшому, на дату складання балансу вони відображаються за справедливою вартістю. При цьому суму збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображають у складі фінансових доходів або інших витрат відповідно.

Метод участі в капіталі — це метод обліку фінансових інвестицій, згідно з яким балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від інвестованого підприємства.

Метод участі в капіталі застосовують у тому випадку, коли частка інвестора становить від 20 до 50 % у власному капіталі інвестованого підпр. За цих умов інвестор має суттєвий вплив на об’єкт інвестування. (повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики інвестованого підпр без здійснення контролю цієї політики.)

Метод консолідації фінансової звітності застосовують у тому випадку, коли одне підприємство володіє понад 50 % простих акцій іншого підприємства.