15.Природно-ресурсний потенціал нац. Економ.

Природно-ресурсний потенціал в структурі потенціалу національної економіки України займає провідне місце. Територія України складає менше 1% земної поверхні, в той же час на ній зосереджено більше 5% природних ресурсів планети. Основним є земельний ресурс, який максимально використовується для сільськогосподарського виробництва. Близько 70% території України – це сільськогосподарські угіддя, ще 17% - ліси, 4% - під забудовою, 5% - інші території, 4% - зайнято водоймами. Неефективне використання земельного ресурсу проявляється через низький технологічний рівень агропромислового сектору. Він перенасичений технологіями впливу на ґрунти (хімізація, зрошення, осушення), що в цілому призводить до деградації ґрунтового покриття (засоленість, підтоплення і т.д.). Крім того, неефективно використовуються й землі населених пунктів під забудову екологічно шкідливими об’єктами з мінімізацією рекреаційних зон. Незважаючи на відсутність ринку землі, неможливість її відчуження й об’єктивної оцінки, саме земля залишається найціннішим природним багатством України. Забезпеченість землею сільськогосподарського призначення становить 0,7 гектара на одного українця, що в кілька разів перевищує середньоєвропейський рівень. Експертна оцінка сільськогосподарських угідь в Україні перевищує 100 мільярдів доларів.

Україна має значні запаси вугілля, нафти і газу, поклади торфу, але ці запаси не забезпечують в повній мірі потреби розвитку економіки.

17. Демографічний і трудовий потенціал нац.Економ.

Демографічний потенціал - це спроможність системи організації життєдіяльності суспільства до простого або розширеного відтворення населення. В Україні з 1993р. спостерігається депопуляція населення, що свідчить про значну деградацію демографічного потенціалу України. Загальні втрати населення України за 1993-2009 рр. склали понад 5 мільйонів осіб, тобто більше 10%. Це пояснюється високим рівнем смертності, низьким рівнем народжуваності та від’ємним сальдо міграційних процесів. З 2005 року спостерігається тенденція зменшення деструктивних процесів в розвитку демографічного потенціалу країни, зокрема, хоч і незначно, але відбулося деяке скорочення смертності. Крім того спостерігається тенденція до зростання народжуваності і збалансування міграційного сальдо

Трудовий потенціал - це здатність населення країни до постійного заміщення вибуття працівників старших вікових груп на ринку праці. Трудовий потенціал та його динаміка залежать, в першу чергу, від стану та динаміки демографічного потенціалу, а також від розвитку соціальної інфраструктури, зокрема, системи охорони здоров’я, соціального страхування, освіти, культури, житлово-комунальної сфери і т.д. Характерною рисою розвитку трудового потенціалу в Україні є незбалансованість професійно-кваліфікаційної структури робочої сили і потреб економіки в робочій силі, а також регіональні диспропорції забезпечення робочою силою, що призводять до значних диспропорцій у розвитку ринку праці як на національному, так і на регіональному рівнях. Очевидно, що таке збалансування пов’язане з реформою системи освіти та організацією профорієнтаційної роботи у відповідності до стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку країни