Урок 22. Узагальнюючий урок з теми

Мета: систематиз зати і узагальнити знання учнів про перет­ворення речовин у пр >оді на прикладі ґрунту, води, корисних ко­палин даної місцевості.

— 60 —

Обладнання: колекція корисних копалин, зразки ґрунту; таб­лиці, картки, дитячі малюнки, твори.

: - ; Хідуроку*

І. Організація класу, _; ,₁₍,

//. Перевірити підготовку учнів до уроку відповідно до вказівок у щоденниках.

III. Фронтальне опитування. Назвіть тіла (предмети) неживої природи. З чого вони складаються? (О.В.: з речовини). Які речови­ни ви знаєте? (О.В.: вода, вапно; земля, ґрунт; сіль; цукор; бетон, граніт, цемент, Крейда, скло; залізо; деревина, пластмаса тощо). З чого складається речовина? (О.В.: з дрібненьких невидимих части­нок: атомів і молекул). В яких станах може знаходитися речовина? (В рідкому, твердому, газоподібному). Як це показати на моделі (або схематично)? В чому відмінність різних станів речовини? (О.В.: розташування молекул і атомів у твердих, рідких і газоподібних ста­нах — різне): Розкажіть про перетворення речовин у природі на прикладі води. На які дві групи можна поділити корисні копалини за їх відношенням до вогню.

^; ///. Колективна робота. Заґіовненнятаблиці: властивості корисних копалин рідного краю. Підведення підсумків визначення учнями Продуктивності вив­чення теми.

IV. Складання казок, загадок про корисні копалини.

Казка третьокласника «Турботи Сонечка про мешканців довкілля»

Одного разу Віталик підслухав розмову Сонечка і Місяця.

Сонечко розповідало про свої турботи, про те, що не може Зіг­ріти всіх на Землі. Місяць погоджувався допомагати. Променями, які отримував від Сонечка, він освітлював землю, але не міг її зігрі­ти. А Сонечко не встигало обігрівати Землю, хоч вона час від часу підставляла йому то один, то другий бік.

і тоді Сонечко вирішило зробити запаси своєї енергії і заховало її під Землею. Воно знало, що на Землі є розумні створіння; вони зможуть придумати, як ці запаси з-під Землі дістати, щоб отримати з них тепло і світло, а використати їх для освітлення і обігрівання своїх помешкань. Так, це були люди. Вони зуміли дістати ці запаси.

Проте Сонечко не заспокоювалось. А чи зможуть вони їх вико­ристовувати так, щоб всім на Землі їх вистачило. Чи вистачить в них розуму, щоб не нашкодити природі?

А ви як дума те? '

V. Підсумок . року,

VI Д. з. Робота зі щоденником по узагальнюючому уроку.

Урок 23. Спостереження за виконанням роботи

Мета: дати початкове уявлення про зв'язок механічної роботи та енергії; зорієнтувати спостереження на виявлення змін, пов'яза­них із виконанням роботи, з перетворенням енергії.

Обладнання: горіхи, які легко розбиваються; пружина, здатна підняти гирю (малюнок у підручнику).

Хід уроку

I. Організація класу,

II. Актуалізація знань учнів за допомогою запитань.

1. Хто знає, в яких випадках вживається термін «робота»? (О.В.: тато і мама ходять на роботу; робота: принести води; купити хліба; підвісити годівничку для птахів; підмести в кімнаті і т.п.).

2. Що спільне у діях принести води, підмести в кімнаті, віднести годівничку...»? (О.В.: тіла переміщаються іншими тілами). ■

Учитель: Щоб кожен раз не називати, хто переміщає хліб, віни­ка, годівничку, у наукових текстах пишуть: «Тіла переміщаються під дією сил». Сили бувають різні. Під дією якої сили тіла падають на землю? (Вчитель впускає горіх). Чому горіх впав на Землю? (О.В.: а куди ж,йому впасти? Бо всі підняті тіла падають а Землю. Земля при гягує тіла до себе тощо).

Висновок. Земля притягує підняті тіла. При падінні тіл сила зем­ного тяжіння виконує роботу.

3. Учитель бере в обидві руки по горіху, піднімає один вище, другий нижче. .

— Якщо я впущу обидва горіхи, то при падінні який з них вико­нає більшу роботу? (О.В.: той, що піднятий вище).

4. Як називають людину, яка виконує роботу більшу, ніж за той же час інші люди? (О.В.: роботящою, сильною, енергійною).

Учитель: для виконання роботи потрібно мати енергію. Енергія — це здатність виконувати роботу. Вище піднятий горіх має більшу енергію, він здатний виконати більшу роботу. Якщо горіх впаде з достатньої висоти, він розколеться. Виконає роботу замість вас, вам не потрібно буде розколювати горіх.

///. Виклад нового матеріалу.

Зараз ви прочитаєте оповідання «Спостережлива ворона» і дас­те відповіді на запитання.

1. Чому горіхи розбивалися, коли ворона впускала їх на асфальт з висоти свого польоту? 2. Чому горіхи не розбивалися, коли Лесик впускав їх на асфальт з висоти своґо зросту? 3. Як енергія горіха за­лежить від його висоти? 4. Як оповідання доводить, що для вико­нання певної роботи необхідна певна енергія?

Учні самостійно читають текст І дають відповіді на запитання, записані вчителем на дошці. ^,;

Після обговорення запитань учні роблять висновок: енергія під­нятого над землею тіла тим більша, чим більша висота підняття.

IV. Роботу в групах можна почати з творчого завдання, проде­монструвавши учням прилад, зображений на малюнку (стиснута пружина піднімає гирю при розрізанні (або перепалюванні) нитки).

Учитель: Як можна цей прилад використати для того, щоб до­вести, що стиснута пружина здатна виконати роботу? Має енергію? (О.В.: якщо перерізати нитку, стиснута пружина «випрямиться» і підніме гирю. Вона виконає роботу, бо перемістить гирю. Пружина має енергію, бо здатна виконати роботу). <⁴ , . -

Учитель. Як назвемо силу, що виконує роботу? (О.В: силою стиснутої пружини; силою пружини).

Учитель: силу називатимемо силою пружності. Стиснута або розтягнута пружина,-розтягнутий гумовий шнур мають енергію.

Далі, якщо залишається час, учні працюють над запитаннями для роботи в групах.

V. Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок за урок.

VI. Д.з. § 21. 1. Прочитати текст для допи пивих та скласти пи­тання для розповіді по тексту. 2. Навести пр <лади нерухомих тіл, що мають енергію.

— 64 —