Урок 17. Про крейду

Мета: дати уявлення про перетворення речовин в природі ут­ворення крейди; вчити вести спостереження, порівняння.

Обладнання: колекції корисних копалин, крейда, мармур, мушля. '.₄ Хідуроку

і Організація класу. Перевірка д.з, Гірські породи.

//. Вступна бесіда.

Ми. на кожному уроці користуємося крейдою. А звідки ж вона береться?

(О.В.: купили в крамниці; знайшли в печері). А що ж входить до складу крейди? (Версії дітей).

///. Робота з підручником.

1. Читання тексту «Звідки береться крейда?» 2. Робота з нови­ми словами: вапняк; мармур; мушля (рос. ракушка). 3. Розгляд ко­лекції: вапняк, крейда, мармур, мушля. 4. Обговорення історії ви­никнення крейди. (Побудуйте ланцюжок перетворень «панцирів» — черепашок у крейду).

IV. Досліди. Робота в парах (або групах).

1. Розгляд крейди, мармуру і мушлі через лупу; порівняти спіль­ні та відмінні риси. Запис досліджень (спостережень) у таблицю:

2. Дія оцту на мармур, крейду, мушлю. Що спостерігаєте?

V. Це цікаво.

Рецепти: як виготовити кольорову крейду? Чому дошку слід ви­тирати мокрою ганчіркою (робота над малюнком).

VI. Підсумок уроку.

Завдяки яким перетворенням утворюється крейда?

Як використовують крейду в будівництві, і щицині, побуті...

VII. Д.з. § 16. Скласти казку «Розповідь чарівної черепашки».

— 54—

і

Урок 18. Горючі корисні копалини

Мета: дати уявлення про горючі корисні копалини, їх утворен­ня; збереження. -^1:

Обладнання: колекції корисних копалин; таблиця «Добування вугілля»; сюжетні малюнки.

Хід уроку

1.1. Організація класу. .

2. Перевірка д.з.

//. 1. Знайомство з історією виникнення кам'яного вугілля,

2. Читання тексту підручника, відповідь на запитання: «Звідки взялось кам'яне вугілля? Нафта?»

3. Побудова ланцюжка утворення: а) кам'яного вугілля; б) нафти.

///. Використання кам'яного вугілля і нафти людиною. Робота з мал. 25.

IV. Практична робота.

1. Порівняння кам'яного і деревного вугілля за твердістю.

2. Порівняння торфу і кам'яного вугілля за твердістю.

3. Виявлення властивостей горючих корисних копалин.

V. Підсумок: Що дізналися про кам'яне вугілля і нафту? Як вони утворилися? Як люди їх використовують? Чи надовго вистачить в земній «коморі» запасів вугілля, нафти, торфу, газу?

VI. Д.з. §17. Скласти розповідь «Як берегти корисні копалини» або проект транспортного засобу, що живляться енергією сонця.

Урок 19. Металеві речі

Мета: дати уявлення про природу та виникнення металевих речей; про речовини, з яких їх виготовляють.

Обладнання: колекція корисних копалин, металеві речі: ключі, деталі конструктора тощо.

Хід уроку

1.1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань і умінь.

Перевірка д.з.: Що ви знаєте про кам'яне вугілля, нафту, газ? Чому вони горять? Як їх використовують?

//. Висунення проблеми:

1. Чи мають <есь відношення вугілля чи газ до металеви> ре­чей? (О.В^: міркування учнів).

2. Чи можна виготовити металеві речі з вугілля, газу? Як ви ду­маєте, з чого їх виготовляють? (О.В.: з металів).

3. Чи можна (зустріти) знайти в довкіллі метали? У якому вигляді? ///. 1. Читання статті за підручником: «Де беруться металеві речі?» 2. Робота над змістом:

а) що ви дізналися про металеві речі? (їх виготовили з металу);

б) як одержують метали? (їх виплавляють із залізної та інших руд);

в) назви яких металів ви запам'ятали, (знаєте)? (Алюміній, мідь, зо­лото, залізо, сталь, срібло...); г) чому різні речі виготовляють із різ­них металів?

IV. Практична робота. Виявлення властивостей деяких металів: міді, алюмінію, сталі.

1. Виготовлення пружинок з дротинок: а) мідної, б) алюмінієвої, в) стальної.

Розтягування їх та стискання. Висновок: пружні — сталь; плас­тичні -— мідь, алюміній.

2. Відгадування металу за його описом: колір, блиск.

За якими ознаками ви впізнаєте, з якого металу виготовлені ме­талеві речі: ключі, пружини, цвяхи, каструлі, ложки, виделки, ножі...

V. Підсумок уроку. Що ви дізнались про металеві речі? Про метали?

Гра: Хто найбільше назве речей, виготовлених із а) сталі; б) зо­лота; в) міді; г) алюмінію...

VI. Д.з. § .18. Казка «Розповідь старого цвяха». Словник:

Метал — проста речовина, яка відзначається блиском, ковкіс­тю, плавиться, проводить тепло, електричний струм. Бронза — сплав міді з оловом. Сталь — твердий метал, сріблясто-сірого кольору. Руда — гірська порода, яка має у своєму складі метали. Сплав — речовина, яка має у своєму складі метали, інші речовини.

Урок 20. Ґрунт

Мета: дати поняття про ґрунт, його утворення та значення для світу життя рослин, тварин, людей.

Обладнання: (зразки) колекції ґрунту, глини, піску; муляжі овочів, фруктів, сюжетні малюнки малі )вничої України.

Хідурс ■

1.1. Організація, класу. Актуалізація знань. *

— 56 —

2. Перевірка д.з. Які металеві речі ви знаєте? Які властивості металів можете назвати? Де беруться метали? Яким чином люди, тварини, вживаючи їжу, можуть жити, мати силу, виконувати робо­ту? Звідки в плодах — овочах, фруктах, зернових, зелені беруться вітаміни* поживні речовини? Невже все цеє в землі і на якій ці рос­лини зростають? Чи є в землі смак, як у яблук, помідорів? Запахи — як у квітів? (О.В.: я знаю таких тварин, які їдять землю. Це дощові черв'яки, які в ній живуть; можливо, вони її не їдять, а риють у ній хо­ди, які кроти; миші, ховрахи).

11.1. Проблемна ситуація: Що ж таке земля? Як вона утвори­лась? Що є в ній такого, що на ній можуть родити такі чудові врожаї? (Версії дітей). Це питання турбувало й Улянку.

2. Робота з підручником ( читання тексту розмови Улянки з Ле-сиком).

Словник: земля — багатозначне слово, має різні значення: пла­нета, ділянка землі; ґрунт — верхній пухкий шар землі.

3. Бесіда вчителя з учнями: Що ви дізнались про ґрунт із розмо­ви Лесика і Улянки? Хто в ньому живе? Що входить до складу ґрун­ту? Як переконатися, що до складу ґрунту входить повітря, вода, пі­сок, глина, мінеральні солі?

///. Практична робота,

1. Розгляд колекцій ґрунту, глини і піску через лупу. Чим вони відрізняються?

2. Вкиньте у склянку з водою грудочку піску, потім глини, на­решті ґрунту, оли виділилось більше бульбашок? Де більше міс­титься повітря?

3. Накрийте чашку з ґрунтом скельцем і потримайте певний час у теплому місці (вчитель демонструє цей дослід з допомогою спир­тівки, тримаючи ґрунт у пробірці, закритій корком). Що спостеріга­ється? (На стінках пробірки з'явилися краплинки води. Це свідчить про наявність у ґрунті води),

4. Дослід, який демонструє вмісту ґрунті перегною. (Пробірку з ґрунтом тримаємо над полум'ям, через певний час з пробірки ви­ходитиме дим із запахом горілого листя, тобто решток рослин).