8.Аналіз ключових позицій Болонського процесу.

Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників, підвищення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

Цілі Болонського процесу.

-побудова до 2010 р. європейського простору вищої освіти як ключового напрямку розвитку мобільності громадян з можливістю працевлаштування;

-формування й зміцнення інтелектуального, культурного, соціального й науково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи;

-забезпечення конкурентноздатності європейських вузів з іншими системами освіти в

-боротьбі за студентів, фінанси, вплив;

-досягнення більшої сумісності й порівнянності національних систем вищої освіти;

-підвищення якості освіти;

-підвищення центральної ролі університетів у розвитку культурних європейських цінностей, у якій університети розглядаються як носії європейської свідомості .

Базуючись на здобутках Болонського процесу, Україна прагне стати рівноправним членом у загальноєвропейському просторі вищої освіти, використовуючи прозорі схеми для переходу на його принципи. Головними завданнями Болонського процесу є: забезпечення мобільності студентів та працівників ВНЗ між країнами-учасницями, визнання термінів навчання за такими самими програмами, як за кордоном, розбудова системи кваліфікацій для навчання впродовж усього життя.

Вигоди українського студентства:

1. Можливість навчання за рубежем і пов'язані із цим переваги:

а. Вивчення іноземної мови в мовному середовищі;

б. Можливість одержання подвійного або спільного диплому;

в. Можливість спілкування із закордонними фахівцями й знайомства із закордонними науковими школами. Доступ у кращі європейські бібліотеки;

г. Ознайомлення із закордонними системами освіти та з іншими формами організації навчання. Можливість різноманітити освіту;

д. Установлення наукових і ділових зв'язків за кордоном.

2.Можливість навчання в той момент життя, коли це найбільше зручно, що

забезпечується кредитною системою;

3. Отриманий диплом буде визнаватися у всіх країнах Болонського клубу;

4. Більша відповідність вищої освіти загальноєвропейському ринку праці;

5. Накопичувальна система кредитів дозволить підвищувати кваліфікацію протягом всього життя та одержати додаткову вищу освіту.

9. Основні завдання реформування змісту освіти й організації процесу навчання,що викладені в Державній національній програмі *Освіта*(*Україна 21 ст.*) на Національній доктрині розвитку освіти України у 21 ст.

Завданнями загальної середньої освіти є: виховання громадянина України;

-формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

-виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

-виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

-реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань...

Стратегічні завдання реформування змісту освіти:

вироблення державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань, умінь, навичок творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх та кваліфікаційних рівнях;

відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей;

органічне поєднання у змісті освіти його загальноосвітньої та фахової складових відповідно до освітніх рівнів та особливостей регіонів України;

вивчення української мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціонування загальноосвітньої, професійної та вищої школи;

орієнтація на інтегральні курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу;

оптимальне поєднання гуманітарної і природничо-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки, органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;

створення передумов для розвитку здібностей молоді, формування готовності і здатності до самоосвіти, широке застосування нових педагогічних, інформаційних технологій;

сприяння фізичному, психічному здоров'ю молоді, врахування потреб індивідуальної корекційно-компенсаційної спрямованості навчання і виховання дітей з вадами психофізичного розвитку.