
- •1. Педагогіка як наука. Об’єкт предмет і функції педагогіки. Характеристика основних педагогічних категорій.
- •2. Методологія і методи науково-педагогічних досліджень
- •3. Загальна характеристика філософських основ педагогіки
- •4. Фактори розвитку та формування особистості:
- •5. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Тлумачення його представниками біологічного, соціологічного та біосоціологічного напрямків.
- •6. Фактори соціалізації і формування особистості.
- •7. Вплив соціалізації,навчання і виховання на розвиток і формування особистості.
- •8.Аналіз ключових позицій Болонського процесу.
- •10. Сутність педагогічної діяльності. Основні види та структура. Професіонально-педагогічна культура вчителя.
- •12. Професіональний ідеал вчителя. Основи і засоби професійної самоосвіти студентів. Професійний ріст вчителя.
- •Поняття про зміст освіти. Його історичний розвиток.
- •Основні критерії гуманоцентрично орієнтованого навчально-виховного процесу в освітньому закладі.
- •Тенденції розвитку освіти у 21 столітті.
- •Види і сучасні концепції навчання (зарубіжні та вітчизняні, авторські школи)
- •Генезис дидактичних систем в різні історичні періоди (епоха Античності, Середньовіччя, Древня Русь, епохи Відродження і Просвітництва).
- •Педагогічна система я.А.Коменського. Огляд «Великої Дидактики».
- •Характеристика класно-урочної системи організації навчання.
- •Дидактика як наука. Її походження і розвиток . Основні дидактичні поняття. Актуальні питання сучасної дидактики.
- •Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили,гносеологічні основи.
- •Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння знань.
- •Діяльність учителів і учнів у процесі навчання. Роль мотивів у навчанні.
- •Доведіть, що процес навчання має задачну структуру:
- •Основні принципи навчання:
- •Сучасна педагогіка актуальними вважає такі принципи навчання:
- •Функції навчання:
- •Навчальний план
- •Навчальна програма
- •Підручники і навчальні посібники.
- •Сутність процесу виховання. Основні закономірності та особливості.
- •Методи, прийоми і засоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно–орієнтованих виховних технологій.
- •3. Методи стимулювання діяльності й поведінки. Ці методи виконують функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців. До них належать змагання, заохочення і покарання.
- •Встановіть співвідношення виховання, самовиховання і перевиховання
- •Відомо,що потреби у самовихованні не існує,а є потреба у рухові до обраної життєвої мети. Доведіть,що самовиховання – це спосіб «виконати себе».
- •Розкрийте поняття «базової культури особистості» як єдності її складових елементів,внутрішніх зв’язків,суперечностей і тенденцій у вихованні.
- •Встановіть співвідношення базової культури особистості та змісту освіти, їх взаємозв’язок та взаємовплив.
- •Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді.
- •Виховання громадянської культури в системі виховання громадянина.
- •Виховання основ моральної культури особистості.
- •43. Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота.
- •45. Основні напрямки виховання фізичної культури особистості.
- •Напрямки фізичного виховання.
- •46. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності.
- •47. Шляхи формування відповідальності.
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Я більше по цьому питанню нічого не знайшла!
- •48. Фактори формування відповідальної особистості.
- •49. Суперечності і конфлікти у вихованні. Сутність конфлікту, його структура та динаміка
- •51. Стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •52. Конфлікт соціального та індивідуального « я» : Руйнація особистості чи шлях до самовдосконалення.
- •53.Типологізація конфліктів
- •54. Педагогічний аналіз шляхів вирішення конфліктів( посередництво, я- висловлювання, картографія конфлікту).
- •55. Конфлікт в особистісному та соц.-політ. Аспектах
- •56. Сутність та змістова характеристика виховного колективу.
- •59. Вплив колективів вільного спілкування на становлення соц. Досвіду особистості учня.
- •60. Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання.
- •63.Пріоритетність родинного виховання. Структура і функції сім’ї.
- •«Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави»
- •64. Основні виховні орієнтири сім’ї.
- •Наводимо такі орієнтири на:
- •65. Психолого-педагогічна необхідність діагностики особистості у виховній діяльності педагога.
- •66. Обґрунтувати поняття: виховання, виховуваність та вихованість.
- •67. Основні поняття традиційної теорії внутрішнього керівництва.
- •68. Основні підходи до визначення поняття «педагогічний менеджмент».
- •69. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту.
- •70. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навч.-вих. Закладу як менеджера освіти.
- •71. Система освіти в Україні.
7. Вплив соціалізації,навчання і виховання на розвиток і формування особистості.
Людина стає особистістю тільки в процесі соціалізації, тобто спілкування, взаємодії з іншими людьми. Поза людським суспільством духовний, соціальний, психічний розвиток відбуватися не може.
Коли педагоги говорять про вплив середовища, то мають на увазі, перш за все, середовище соціальне й домашнє. Перше відносять до дальнього оточення, а друге – до найближчого. Поняття соціальне середовище має такі загальні характеристики, як суспільний лад, система виробничих відносин, матеріальні умови життя. Найближче середовище - сім'я, родичі, друзі.
Великий вплив на розвиток людини, особливо в дитинстві, виявляє домашнє середовище. В сім'ї проходять перші, вирішальні для становлення, розвитку і формування роки життя людини. Сім'я визначає коло інтересів і потреб, поглядів і ціннісних орієнтацій. Сім'я ж, забезпечує й умови для розвитку природних задатків. Моральні і соціальні якості особистості також закладаються в сім'ї.
Які ж фактори соціалізації і формування особистості? Факторами соціалізації називають такі обставини, при яких створюються умови для здійснення процесу соціалізації. А.В.Мудрик виділив основні фактори спеціалізації, об'єднавши їх у чотири групи:
— мегафактори (мега - дуже великий, загальний) - космос, планета, світ, які тією чи іншою мірою через інші групи факторів впливають на соціалізацію всіх жителів планети або дуже великих труп людей, що проживають в окремих країнах;
— макрофактори (макро - великий) - країна, етнос суспільство, держава, які впливають на соціалізацію всіх жителів, які проживають в певних країнах (цей вплив опосередкований іншими групами факторів)
— мезофактори (мезо - "середній, проміжний") — умови соціалізації великих груп людей, що виділяються: за місцем і типом поселення, в якому вони живуть (регіон, село, селище, місто); за належністю до аудиторії тих чи інших мереж масової комунікації (радіо, телебачення, кіно та ін.); за належністю до тих чи інших субкультур.
— мікрофактори - це ті, які безпосередньо впливають на конкретну людину — сім'я і домашній осередок, група ровесників, мікросоціум, організації, в яких здійснюється соціальне виховання - навчальні, професійні, громадські та ін.
На відміну від соціалізації, яка відбувається в умовах стихійної взаємодії людини з навколишнім середовищем, виховання розглядається як процес цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізації (шкільне, сімейне, релігійне виховання); як своєрідний механізм управління процесом соціалізації, ідеальною метою якої є людина, що відповідає соціальним вимогам і одночасно протистоїть негативним тенденціям у розвитку суспільства, життєвим обставинам, які гальмують розвиток її індивідуальності. Виховання виконує дві основні функції: упорядковує увесь спектр впливів на особистість і створює умови для прискорення процесів соціалізації з метою розвитку особистості. Сила виховного впливу полягає в цілеспрямованості, систематичності та в кваліфікованому керівництві.
Навчальну діяльність потрібно трактувати, як синтетичний вид діяльності, яка має елементи всіх інших основних видів діяльності. Школяра не можна розглядати як людину, яка тільки готується до “дорослого” життя, тільки звикає до культури, тільки засвоює життєвий досвід. Кожний школяр живе повноцінним життям, сьогодні, зараз, кожний день. Він шукає, збирає і формує для себе потрібні йому інформації, грає, працює, розважається, одним явищам дає високу оцінку, інші заперечує.
З ряду предметів до 14% учнів займаються самостійно навіть вище програмним вимогам. У сучасних умовах самоосвіта учнів має велике значення. І коли вчитель ігнорує, таку потребу і діяльність учнів, тоді з їх сторони можливо небажані від’ємні результати у відношенні науки. Багато учнів рахують, що кожна інформація стає неінтересною, коли вона входить в склад навчального предмету. Схильність до такої точки зору спостерігається особливо між хлопчиками. Виникнення від’ємних результатів відносно навчальної діяльності може бути зумовлена і іншими причинами. У кожного учня в ході минулого розвитку склалась індивідуальна система життєдіяльності, яку можна назвати його стилем життя