69. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту.

Основні функції менеджменту в освіті

- Прийняти розумного рішення

- Організація виконання прийнятих рішень, створення належних умов для ефективної роботи освітнього закладу, кожного учасника освітнього процесу, забезпечення мотивів та стимулів їх діяльності

- Контроль виконання рішень.

Сучасний менеджмент в освіті стає наукомісткою сферою діяльності і все більшою мірою вимагає високого професіоналізму і різнобічних знань.

Підвищення ефективності навчального процесу зараз визначається формуванням сучасних управлінських відносин, зростання керованості цього процесу. Не можна керувати складними системами ( а навчальна група, навчальне середовище, навчальний процес є складними імовірнісними системами) за допомогою простих методів ( випливає з кібернетичного закону розмаїтості, відкритого У.Ембі).

Управлінські відносини, управлінські впливи, що виявляються у всіх функціях менеджменту, формують особистість учнів ефективніше , ніж пасивне середовище. Тільки лише організовуючи навчальний процес або приходячи з черговою лекцією на заняття в утворену кимсь навчальну групу ( клас), багато викладачів так і не стають керуючими навчальною діяльністю, за лишаються елементом “керуючої підсистеми”, звикнувши до режиму функціонування, “Зведеного порядку”.

Розвиток теорії управління освітою викликав безліч нетрадиційних трактувань цього явища, а внаслідок й у практичній діяльності х керування освітнім процесом виникли такі поняття, як педагогічний менеджмент, дидактичний менеджмент, менеджери освіти, навчально – пізнавального, навчально – виховного процесів. Педагогічний і дидактичний менеджмент, що розвиваються в мережах освітнього менеджменту, мають свою специфіку у зв’язку з виконанням особливої функції – створення систем управління педагогічними і дидактичними процесами.

Головні ідеї педагогічного менеджменту, що відрізняють його від традиційного управління школою це взаємодія суб’єктів освітнього процесу, управління на основі співпраці, взаємне довір’я та пошана, створення керівником для підлеглих ситуацій успіху, можливостей для професійного зростання.

70. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навч.-вих. Закладу як менеджера освіти.

Серед численних революцій XX ст. (соціальних, технічних, інформаційних) відбулася і революція управлінська. У цьому столітті сформувалася наука управління, яка інтенсивно розвивається і проникає в усі галузі людської діяльності. Дещо із запізненням менеджмент прийшов у сферу освіти. Л. І. Даниленко, Н. М. Островерхова вважають можливим удосконалення управління сучасною школою тільки на основі модернізації функцій керівника. Однією з основних функцій директора школи є управління розвитком освітнього закладу.

Зрозуміло, що школі майбутнього потрібен і керівник майбутнього. Головна його риса – постійна готовність до саморозвитку та самовдосконалення, бо відмова від традиційного навчально-виховного закладу, вибір мети розвитку та місії школи вимагають і відмови від використання сталої моделі управління, потребують постійного оновлення менеджерських знань та умінь.

Багато фахівців вивчали зв’язок між стилем управління і його успішністю. Зокрема, у праці Б. Б. Косова досліджувався стиль діяльності керівників середньої ланки управління. Були використані дві методики – методика самооцінки індивідуального стилю діяльності та методика „Карта труднощів входження на посаду керівника”де були вказані 14 причин труднощів, які могли спіткати керівників у початковий період їхнього входження на посаду, а саме: брак практичних умінь; особливості колективу; складність того чи іншого вчинку; брак теоретичних знань; складність місцевих умов; вимоги керівництва; дефіцит часу; особисті якості; недостатнє взаєморозуміння із працівниками; недооцінка значимості дій; уміння виділяти головне; недостатня емоційна стабільність; недостатня наполегливість; невміння передбачати наслідки подій у своїх діях .В. С. Ложницею було виявлено, що: успішність (ефективність) роботи керівника пов’язана з стилем його управлінської діяльності; виявом стилю діяльності керівника є основні управлінські вміння; представники різних стилів розрізняються за співвідношеннями управлінських умінь.

Модель керівника школи – це його узагальнений професійний образ, вона повинна відбивати завдання, які виконує директор у своїй діяльності, зміст основних функцій управління та посадові вимоги до керівника. При створенні моделі важливо домагатись достатньої її повноти при мінімумі кількості якостей, що оцінюються.

Професіограма – це узагальнюючий документ, що з точністю враховує якості ідеального керівника та дозволяє з достатньо високим ступенем достовірності оцінити якість будь-якого реального керівника. Автори моделей спеціалістів у галузі управління освітніми закладами намагались обґрунтувати професіограму директора, яка б відповідала потребам школи в певний період розвитку країни: В. І. Бондар, М. В. Гадецький.Розробили професіограму керівника сучасної школи її теоретичні засади :1) діяльність керівника школи — це система, яка має мету, внутрішню структуру, певний характер зв’язків між структурними компонентами, особливості стосунків із зовнішнім середовищем та певну енергетику, за рахунок якої функціонує як система; 2) діяльність керівника освітнього закладу має управлінський характер. Мета управлінської діяльності полягає в координації зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу, впорядкування та розвитку школи; 3) об’єктом діяльності є освітній заклад, він і зумовлює специфіку управлінської діяльності директора школи на відміну від інших об’єктів (підприємств, фірм, організацій тощо). Тому діяльність керівника школи розглядається з позиції теорії управління освітнім закладом

Соціальні вимоги керівника спрямовані на такі риси, як: почуття суспільного обов’язку та відповідальності, національна самосвідомість, патріотизм, інтернаціоналізм, зрілість переконань, принциповість, науковий світогляд та світосприйняття, висока загальна культура та ерудиція, соціальна активність, безкомпромісність, самокритичність, соціальна вихованість і порядність тощо. Моральні вимоги до керівника вміщують такі риси, як: чесність, справедливість, вимогливість до себе та інших, витримка, тактовність, доброзичливість, повага до людей, здатність співпереживати, сила волі, валеологічна грамотність, почуття гумору, почуття відповідальності, непримиренність до антисуспільних вчинків, демократичність. Комунікативні вимоги до директора школи пов’язані з уміннями керівника встановлювати позитивні контакти з людьми, а саме: вміння слухати співрозмовника, використовувати всі засоби атракції, проявляти інтерес до людей, бути толерантним і тактовним у стосунках, з повагою ставитися до думки інших, встановлювати сприятливий мікроклімат, формувати колективну думку, підвищувати творчу активність підлеглих тощо. До ділових вимог керівника можна віднести риси, що передбачають його діловитість, – це установка на безперервну освіту та самоосвіту, нетерпимість до консерватизму, ініціативність, високі показники інтелекту, рішучість, енергійність, цілеспрямованість, почуття нового, працездатність, креативні здібності, об’єктивність, оперативність, творча спрямованість, усвідомлення особистої відповідальності.